Як уже повідомляли «ЧН», минулого тижня у дворику Музею сучасного мистецтва Одеси відбувся прессніданок журналістів з головними людьми країни, які відповідають за правовий захист населення. Розмова точилася у діловій і довірливій атмосфері. Питання були гострими, відповіді — щирими, спілкування — насиченим.

Про Одесу — «столицю» рейдерів, про те, що таке рейдерство в державних реєстрах, чим воно відрізняється від шахрайства, як вберегти громадян і бізнес від цього лиха, розповідала Ольга ОНІЩУК, заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації:

— За статистикою, Одеса, на жаль, залишається лідером за кількістю скарг на дії державних реєстраторів, які надходять до Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції. Більшість цих скарг стосується дій, вчинених реєстраторами комунальних підприємств у попередні роки, але трапляються й нові кейси. Чому це відбувається? Так склалося історично, що Одеса завжди мала вищий рівень злочинності порівняно навіть з українською столицею. Хоча, можливо, для рейдерства створені особливі умови всередині регіону.

Не останню роль у цій статистиці відіграє і факт «тривалого життя» комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», акредитованого в Одесі. Державні реєстратори цього КП здійснили майже всі захоплення власності в області. Учасники цієї групи є фігурантами численних кримінальних проваджень. На їхні порушення закривалися очі, не застосовувалися санкції. Це комунальне підприємство проіснувало майже до моменту набрання чинності антирейдерського закону (до 2 листопада 2019 року), завдяки якому всі КП, нарешті, були позбавлені права провадити реєстраційні дії. Очевидно, ми мали справу з організованою групою осіб, пов’язаних між собою: починаючи від самих реєстраторів і закінчуючи колишніми посадовцями Мін’юсту, котрі акредитували таких осіб, «не помічали» їхньої злочинної діяльності та не скасовували незаконних реєстраці-йних дії за наявності очевидних, грубих порушень закону. Впевнена, що наші колеги із Міністерства внутрішніх справ проведуть ефективне досудове розслідування і винні у створенні замкнутого рейдерського кола особи будуть притягнуті до кримінальної відповідальності.

У грудні 2019-го Мін’юст створив Офіс протидії рейдерству. Туди можна подати скаргу на дію державного реєстратора, в тому числі онлайн. Якщо таку дію Мін’юст визнає незаконною, міністр видасть наказ і в Державному реєстрі буде повернутий попередній запис про власність. За минулий рік в Україні розпочато 24 тисячі кримінальних справ щодо зловживань у державних реєстрах. Кількість скарг на незаконні дії реєстраторів збільшується. Люди бачать, що є ефективний спосіб захисту своїх справ через адміністративне оскарження. Зі старими справами — проблем більше. Чим давніше відбулися реєстраційні дії, тим важче їх розплутати. Мін’юст не скасовує такі дії, коли власність після незаконного оволодіння була продана законним шляхом. Тоді потрібно звертатися лише до суду.

В Одесі рейдери найчастіше захоплюють нерухомість і бізнес. Рейдерство і шахрайство — це різні речі. Рейдерство пов’язане з діями державних реєстраторів, а шахрайство — з правовим нігілізмом людей, безпечністю, підробкою документів.

Мене дивує, як безпечно люди ставляться до своїх документів на право власності, — зазначила Ольга Оніщук. — Свідоцтва про приватизацію квартир, видані у 1990-х роках, є легітимними, але їх потрібно внести до державних реєстрів. Це закриває двері шахраям, які підробляють документи. Дістаньте ваші документи, подивіться, як вони оформлені, чи маєте ви витяг з Державного реєстру, і якщо його нема — внесіть дані до Держреєстру про вашу власність. Це значно зменшує можливості для шахраїв.

Боротьба зі шахрайством і рейдерством — це наша спільна робота: і громадян, і бізнесу, і Мін’юсту, і правоохоронної та судової систем, — вважає пані Ольга. — Інвестиційний клімат у державі — запорука всього. З цієї теми — захищеної власності — починається держава. Є захищеність — є інвестор, є інвестор — є кошти, є кошти — є економіка, і коли вона розвинена — це запорука нашого з вами гідного життя. Проблема в тому, що у нас з вами — пострадянська держава, велика територія, багато населення, багато невідцифрованих даних. Усі кроки, які можна здійснити щодо боротьби з рейдерством, ми здійснимо…

Хочу окремо сказати про нотаріат. Нотаріус — найближчий до людей представник юстиції, й більшість нотаріусів в Україні, а їх понад 6500, працює достойно. Міф про «чорних» нотаріусів дещо роздутий. Кількість нотаріусів, на яких надходили скарги, — 11 осіб, і ми зробили все, щоб ці люди не принижували честь професії. Ми маємо провести якісну реформу в сфері нотаріату. Найближчим часом до Верховної Ради буде внесений законопроєкт, завдяки якому постане єдина система нотаріату.

Олена Висоцька — заступник міністра юстиції, перша із жінок, яка займається реформою пенітенціарної системи на рівні цього відомства. Раніше в’язниці довіряли лише чоловікам…

— Реформа пенітенціарної системи — не зручна тема для обговорення в суспільстві, оскільки змін у ній не було понад 30 років. Потрібно ж змінювати все: й інфраструктурні об’єкти, і підходи до відбування покарань, і недосконале законодавство…

В Україні є проблема з переповненими слідчими ізоляторами, а от в’язниці не заповнені: на 32 тисячі засуджених — 80 тисяч «сидячих» місць. В’язниці — це дуже дороге задоволення для платників податків: персонал, комунальні видатки, медицина, утримання засуджених. Доводиться оптимізовувати систему. Ми закриваємо колонії, які перебувають у найгіршому стані, щоб не вкладати гроші в їх ремонт, перевозимо засуджених туди, де кращі умови. Наша політика полягає в тому, щоб слідчі ізолятори та в’язниці вивести із центрів міст і перевести їх за межі міст. Будівлі можна продати, а за вилучені кошти створити кращі умови для засуджених, хоча продаж в’язниць — не самоціль реформи.

Основна мета — ресоціалізація засуджених і зменшення рецидивів.

Ми маємо намір розвивати інститут пробації, тобто це робота із засудженими на волі, для того, щоб вони не проходили в’язницю як додаткову школу злочинності. Це набагато дешевше для платників податків. Мережа центрів пробації створена з 2015 року по всій Україні. Служба пробації — це психолог, соці-альний працівник, інспектор, це група підтримки для засудженого, які контролюють його й допомагають йому влаштуватися в житті: знайти заняття, роботу, отримати освіту. Той, хто порушуватиме умови перебування на пробаційному нагляді, — все ж таки потрапить до в’язниці…

Термін відбування покарання у в’язниці може по-різному вплинути на людину, — зазначила Олена Висоцька. — Пройшовши пробацію, людина не побачить це зло, цю субкультуру злочинності. Кількість рецидивів зменшується, коли люди проходять пробацію, особливо серед неповнолітніх… Потрібно стежити за цими людьми, змінювати їхню поведінку. Засуджені — це спецконтингент, і ми маємо багато працювати, щоб ресоціалізувати людину, яка потрапляє до в’язниці. Соці-ально-виховна робота повинна стати пріоритетом над режимом та обмеженням. Наразі виховання у в’язницях засуджені сприймають як насмішку над собою.

У сучасній європейській юрисдикції застосовують багато важелів для ресоціалізації, а ключовий фактор — знайти роботу для засудженого. Ми створюємо таку систему, щоб у працедавців була можливість надавати роботу тим, хто перебуває у в’язниці чи під наглядом.

Довідас Віткаускас, очолюючи проєкт ЄС «Право-Justice», давно спостерігає за тим, як відбуваються зміни у пенітенціарній системі України:

— Служба пробації вже п’ять років працює в Україні. Це спільна спроба європейських організацій наблизити українську систему відбування покарань до європейських стандартів. Це альтернативний підхід до покарань, спрямований на те, щоб збалансувати інтереси безпеки суспільства і людей, що вчинили злочини. Сучасний європейський досвід засвідчує, що стосовно більшості злочинів безпечніше й дешевше тримати людей на волі. В’язниця — це не острів безпеки, завдяки якому злочинці ізольовані від суспі-льства. Це, перш за все, дороге задоволення для платників податків, це згодом армія безробітних, додатковий «університет» злочинності. За європейським підходом, у в’язниці потрібно залишити якнайменшу кількість людей, природа злочинів яких цього вимагає, а всіх інших — піддавати пробації.

Сучасна філософія карного переслідування не вважає, що людина у в’язниці виправляється. Ситуація стає лише гіршою — і для людини, і для суспільства. Сучасний підхід — індивідуалізований — показує, що таку людину розумніше тримати на волі, щоб дати їй можливість відпрацювати, виправитися, заплатити податки і повернути борг суспільству. Наприклад, до фінансових злочинців застосовуються як покарання величезні штрафи, громадські роботи — щоб інтегрувати людину в суспі-льство. Все залежить від природи злочину, від того, в якій формі порушник може сплатити свій борг перед суспільством.

Представники Мін’юсту наголосили, що кожен громадянин України може розраховувати на безоплатну правову допомогу. За підтримки донорів у нас реалізується великий проєкт, у рамках якого в усіх регіонах створені центри з надання такої допомоги, куди кожен, хто не має коштів, за потреби може звернутися. Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області розташований за адресою: вул. Льва Толстого, 6. Контактні телефони: 0891-20-00-74, (048) 726-22-23.