Уже за місяць світ побачить двотомне видання кінорежисера, сценариста, письменника та громадського активіста Олега Сенцова, до якого увійде щоденник «Хроніка одного голодування» та збірка малої прози «4 з половиною кроки», написаних під час ув’язнення в російській колонії.

145 днів — саме стільки тривало голодування Олега, оголошене ним з вимогою звільнення всіх українських політв’язнів, які перебували на території Росії. Ця книга — про па морочення голови та шум у вухах, життя та смерть, сни про море та родину, а ще — неприхована правда про систему російських в’язниць: умови утримання, шокуючі порядки та персонал, який щодня приміряє на себе нові ролі.

Як і попередні книжки автора (автобіографічні «Жизня» й «Маркетер» та апокаліптичний роман «Другу також варто придбати»), двотомник вийде у «Видавництві Старого Лева», пресслужба якого й поділася з «ЧН» цією новиною. Новодрук буде двомовним: під однією обкладинкою читачі зможуть познайомитися як з перекладом текстів українською, виконаним Сергієм Осокою, так і з оригіналом російською мовою.

Перший том — «Хроніка одного голодування» — це тюремний щоденник, який кремлівський в’язень Олег Сенцов почав вести у травні 2018 року, на третій день після того, як оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити українських політв’язнів. День за днем, упродовж 145 діб, незважаючи на моральний тиск і фізичне виснаження, Олег дрібним нерозбірливим почерком відверто, різко і гранично точно фіксував у зошиті свої тюремні будні в російській в’язниці, спостереження і думки.

У другому томі, який отримав назву «4 з половиною кроки», міститься збірка малої прози, також написана в російській тюрмі. Що відчуває людина, вперше потрапивши до в’язниці? Як за товстими стінами й тьмяними вікнами з подвійними ґратами, у тісних і брудних камерах живуть арештанти? Яких правил і законів доводиться дотримуватися, опинившись там? Автор розповідає про життя в’язнів та про обставини, що привели їх у неволю, максимально об’єктивно й відсторонено — не виправдовує, не засуджує, лише засві-дчує. Разючі, часом жахливі факти поруч із вивіреними точними деталями створюють переконливе тло, на якому й розгортаються події чиїхось життів.

«Голодування відбувається в ізоляції, тому там достатньо часу і від цього з’являлось багато думок, котрі хотілось записати. А потім це перетворилось у певну щоденну процедуру — писати хоча б трохи у щоденник, хоч щось, лише б відволіктися від ситуації. Це допомагало триматися, з’явився якийсь сенс у кожному з цих безкінечних, монотонних і однакових днів голодування. Головною проблемою ведення щоденника був ризик, що його заберуть, оскільки писати у в’язниці про в’язницю не можна. А в цьому щоденнику є багато неприємних для адміністрації описів, які вони бажали б не розголошувати. Тому, пишучи щоденник, я дуже ризикував, що заберуть не лише його, але і решту моїх рукописів. Але оскільки ставки були занадто високими, я продовжував писати, тому що це допомагало мені триматися. Обшуки проходили щодня, і ці зошити з щоденником часто намагалися читати працівники в’язниці. Щоразу це був дуже напружений момент — зрозуміють про що йде мова чи ні. Рятував мій нерозбірливий та дрібний почерк, а також те, що записи у щоденник робилися без абзаців чи виділень — суцільний дрімучий текст, а також розгорнута мною операція з прикриття, яка ґрунтувалася на байках, які я створював для тюремщиків: про написання нової книги не про в’язницю, а просто щоб розвіятись, — розповідає Олег Сенцов про роботу над книжкою. — Цей щоденник я вів у першу чергу для себе, він допомагав мені відволіктися і триматися. Звичайно, було бажання, щоб хтось колись його прочитав, але шанси на це були невеликими: я не знав чи виживу, чи зможу вивезти ці записи на волю і чи не конфі-скують їх десь дорогою».

Зошити із записами щоденника та оповіданнями Олегу Сенцову вдалося вивезти із Росії під час звільнення. «Щоденник» постане перед читачами у вигляді оригінального тексту, написаного автором під час непростих подій травня — жовтня 2018 року, без жодних змін та доповнень. Обидві книги не пов’язані між собою сюжетно, але мають спільну тематику, тож, аби краще зануритися та відчути цей світ, варто почати читання зі збірки оповідань «4 з половиною кроки», яка містить у собі історії реальних в’язнів, з якими зустрічався автор, а вже після цього переходити до непростої подорожі «Щоденником», що стосується самого Олега.

Як зауважують у «Видавництві Старого Лева», двотомник «Хроніка одного голодування» та «4 з половиною кроки» з’явиться на полицях книжкових магазинів до першої річниці звільнення україн-ських політв’язнів Кремля — 7 вересня.

Нагадаємо, Олег Сенцов — український кінорежисер, сценарист, письменник. Лауреат Премії імені Андрія Сахарова за свободу думки, Премії Американського ПЕН імені Барбари Ґолдсміт «Свобода писати», Національної премії України імені Тараса Шевченка. Був незаконно ув’язнений Росією з травня 2014-го і засуджений росі-йським судом до 20 років позбавлення волі. Звільнений у вересні 2019-го в рамках обміну в’язнями між Україною та Російською Федерацією.