Час плине: наче вчора, а насправді рік тому у відділі рідкісних видань та рукописів Одеської національної наукової бібліотеки відбулася презентація нового культурно-просвітницького проєкту «Гендерні студії», ініційованого обласною Радою миру у співпраці з ОННБ.

Згадаймо як це було. Культурно-просвітницький проєкт «Гендерні студії» потужно стартував лагідного дня 17 жовтня 2019-го. Подія викликала значний суспільний інтерес. Її не оминув увагою і перший Президент України, Герой України, Леонід Кравчук. Із 1997-го він очолює Українську раду миру.

У «Гендерних студіях» зголосилися брати участь чимало відомих в Одесі і далеко за її межами людей — представників влади, бізнесу, мистецтва. Це справжні друзі бібліотеки, вони ж — благодійники і вірні читачі з поважним стажем. Більшість із них — успішні жінки. Присутніх привітали ініціаторки проєкту — голова Одеської обласної ради миру Таміла Афанасьєва та генеральна директорка ОННБ Ірина Бірюкова. Доповідачки не оминали проблем, проте відзначали, що з гендерною рівністю в Одесі, яка жіночого роду, та ще й «мама», все не так і кепсько. До прикладу, майже усіма одеськими театрами керують жінки і лише ляльковий очолює чоловік. Те ж і в галузі освіти та культури.

Промовці були єдині в тому, що українська громадськість недостатньо обізнана про Цілі сталого розвитку і не завжди має змогу брати активну участь у їх реалізації. Книгозбірня ж може виступати ключовим чинником популяризації цих цілей шляхом поширення знань та заохочення до навчання. За підсумками обговорення сформували рекомендації для подальшої роботи.

Друга зустріч у рамках «Гендерних студій» відбулася 13 грудня, на Андрія, під красномовною назвою «Поговорімо про щастя у п’ятницю тринадцятого». Тоді до нас завітала відома київська рестораторка, авторка телепрограм, бізнес-тренерка, блогерка та письменниця Маргарита Січкар. Вона перезентувала свою нову книжку «Особиста справа щасливої людини». Двогодинна розмова вдалася напрочуд довірливою, час сплив непомітно. Харизмою та делікатним гумором Маргарита причарувала аудиторію.

Наступна зустріч відбулася

8 березня, коли світова спільнота відзначає Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир. Згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1977 року це щорічне свято є символом боротьби жінок за права людини та антисексизм.

Поглянути без стереотипів на улюблене весняне свято, якому вже понад сто років, дізнатися більше про його ґенезу та особливості відзначення у різних країнах прийшло чимало людей, навіть стільці довелося доносити.

Гості ознайомилися з книжково-документальною виставкою «Я — покоління рівності: реалізація прав жінок», слухали музику та поезію, оглянули унікальну фотовиставку «Я жінка і я — профі». Форма експозиції — незвична: учасниці розвішали свої фото за допомогою звичайних прищіпок для білизни на мотузки — вийшло душевно й по-домашньому, як в одеському дворику, адже тут і себе покажеш, і на людей подивишся.

Незвичний і зміст: на світлинах — чарівні, часом несподівані, образи працівниць нашої книгозбірні за улюбленою роботою, і не тільки. Жінки становлять понад 90% трудового колективу ОННБ. Втім, це сьогодні професія бібліотекаря вважається однією з найбільш жіночих, але так було не завжди. Те, що в наші дні звичне й буденне, не так давно було недосяжним для жінок і за це доводилося боротися! Будете здивовані, але в ОННБ, яка нещодавно відзначала свій 190-й рік народження, попервах працювали винятково чоловіки. Лише 1883 року на службу в бібліотеку прийняли першу жінка — Мальвіну Миколаївну Пфейфер. Вона працювала тут до 1906-го. Саме її фото і відкривало виставку. На інших — наші працівниці, кожна з яких сама собі й режисерка, й постановниця. З фантазією та креативом у моїх колежанок — усе гаразд! Є світлини серйозні й безтурботні: на роботі в чудових старовинних інтер’єрах бібліотеки, з подругами, з малечею в родинному колі, з домашніми улюбленцями (де коти переважають), на березі моря і в снігу, в чарівних закутках теплого південного міста, в подорожах — всього не перелічити, бо краще раз побачити.

Карантин вніс корективи в календар і регламент «Гендерних студій», тому наша четверта зустріч відбулася open air, у затишному дворику книгозбірні. 10 вересня про жіночий футбол і далекі мандри, які надихають на написання книжок, розповідав спортивний журналіст, письменник, філософ та відомий мандрівник із Чернігова Олександр Волощук.

У своєму привітанні Ірина Бірюкова наголосила: «Навіть у період карантину, в час великих пересторог ми не втрачаємо надії. Я дуже рада, що в нашому домі знову гості — не віртуальні, не цифрові, а живі непересічні люди, з неймовірною історією, які готові ділитися власним безцінним досвідом, готові надихати».

Олександр Волощук — фахівець з жіночого футболу, автор книжки на цю тематику — «Легенда молодості нашої». Після його розповіді стереотип, що футбол — справа суто чоловіча, дещо похитнувся.

Та насамперед він — Мандрів-ник з великої літери. Із задоволенням ділився враженнями про свої подорожі пішки й автостопом, відповідав на запитання присутніх. Цікаво, що на зустріч з одеситами Олександр також прийшов… пішки. 8 серпня почав свою подорож із села Грем’яч на Чернігівщині, яке є найпівнічнішим населеним пунктом України, а після Одеси його шлях проліг до Вилкового на Дунаї. Відстань у 1000 кілометрів здолав за 37 днів, проходячи щодня по 30 кілометрів, що є звичним для нього темпом.

Наш гість — автор 10 книжок. Йому 48 років і 18 з них він присвятив подорожам різними країнами світу. Серед останніх мандрівок — піший чотиримісячний похід навколо Чорного моря 2016 року і подорож Південною Америкою через Аргентину, Чилі, Парагвай, Перу, Бразилію та Болівію 2018-го.

Бібліотекарі провели відомому мандрівникові екскурсію залами найстарішої книгозбірні України, а гендиректорка Ірина Бірюкова, під оплески присутніх, вручила Олександрові Волощуку читацький квиток.

До нових зустрічей у проєкті «Гендерні студії»!