Останнього числа жовтня в світі відзначається День Чорного моря. Саме 31 жовтня 1996 року шість причорноморських країн підписали стратегічний план з його реабілітації та захисту. Цей план був розроблений після проведення всебічних досліджень, які засвідчили, що життєздатність морського середовища порівняно з попередніми трьома десятиліттями істотно погіршилася.

Чорне море з’єднується Керченською протокою з Азовським морем, протокою Босфор — з Мармуровим, а через протоку Дарданелли — з Егейським та Середземним, будучи внутрішнім морем басейну Атлантичного океану. Його екологія дуже важлива для всього прилеглого регіону. До Чорного моря несуть свої води Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг, Мзимта, Ріоні, Кодорі, Інгурі, Чорох, Кизил-Ірмак, Ешлі-Ірмак, Сакар’я. Щорічний річковий стік становить близько 310 кубічних кілометрів, причому 80% цих вод виносяться на північно-західну шельфову частину, переважно Дунаєм та Дніпром. У морі мешкає понад 2500 видів тварин і риб. Рослинний світ представлений більш ніж 270 видами багатоклітинних зелених, червоних і бурих донних водоростей, фітопланктон включає не менше 600 видів.

Завдяки проєкту ЄС — ПРООН «Посилення екологічного моніторингу Чорного моря» (EMBLAS) у водоймі вперше вдалося визначити 8 із 11 показників гарного екологічного стану. На жаль, не всі відкриття виявилися радісними. З’ясувалося, що Чорне море досить забруднене сміттям:

• 83% сміття, знайденого в ньому, складає пластик, а саме PET-пляшки, упаковка, пластикові пакети;

• кількість морського сміття майже вдвічі перевищує аналогічну цифру для Середземного моря. У ході дослідження виявлено також 124 хімічні сполуки, шкідливі для морської екосистеми і здоров’я людини. Серед них — стійкі органічні речовини-забрудники: пестициди, біоциди, фармацевтичні засоби, антипірени та побутові хімічні засоби.

Внаслідок анексії Російською Федерацією Кримського півострова існує загроза екологічної катастрофи в його прибережній частині. Критично забруднені нафтовою плівкою севастопольські бухти. Оскільки наразі ця територія окупована, контролю за викидами там нема.

Серед позитивних новин:

• відзначено тенденцію поступового відновлення унікальної екосистеми Філофорного поля Зернова;

• виявлено низку видів, які вважалися повністю вимерлими, від морського гребінця до білуги та осетра.

«Охорона морських екосистем включена до екологічного блоку Угоди про асоціацію Україна — ЄС. Наразі Україна впроваджує положення Рамкової директиви ЄС про морську стратегію, головною метою якої є поетапне досягнення гарного екологічного стану морського середовища. Один з першочергових кроків на цьому шляху — впровадження оновленої системи екологічного моніторингу, який охоплюватиме всі показники гарного екологічного стану, зазначені в директиві», — повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський.

Наразі Міндовкілля розробляє стратегію морської природоохоронної політики України, яку до кінця нинішнього року має затвердити Уряд.

Ситуацію в регіоні радикально змінила Російська Федерація, окупувавши стратегічно важливий Крим. У 2014 році РФ захопила низку українських бурових платформ у Чорному морі й залишила вузький морський шлях між ними і західною стороною півострова. Внаслідок цього можна дуже легко перекрити доступ до так званого портового вузла (Одеса, Херсон, Миколаїв).

Панування над Кримом зміцнює позиції Росії і в оборонному сенсі, оскільки зброя підвищеного радіусу дії, розміщена на півострові, теоретично унеможливлює доступ силам НАТО до басейну Чорного моря. Це має велике значення у випадку війни. І не стільки з Україною чи з Грузією, а з членами НАТО — Румунією, Болгарією або Туреччиною. Кожен корабель Альянсу, що входить у Чорне море, потрапляє під стеження з боку російських розвідувальних суден та систем радіоелектронної розвідки. Згідно з положеннями Конвенції Монтре, кораблі третіх країн не можуть залишатися в акваторії довше, ніж 21 день.

Безпекові виклики в Чорному морі не є проблемою лише України. Це загроза всьому регіону. Саме тому нині у НАТО розглядають плани створення спеціального Чорноморського командування Альянсу, до якого, крім країн НАТО (Туреччина, Румунія і Болгарія), передбачається включити Україну та Грузію.