ІЗ ВИСТУПУ ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРЯ ООН АНТОНІУ ГУТЕРРЕША В КОЛУМБІЙСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ (НЬЮ-ЙОРК)

Людство почало війну проти природи. Це самогубство. Природа завжди відповідає на удар, і робить вона це зі зростаючою силою і гнівом.

Руйнується біологічне різноманіття. Мільйон видів — під загрозою зникнення. Екосистеми зникають на наших очах. Пустелі розширюються. Водно-болотні угіддя висихають. Щороку ми втрачаємо по 10 мільйонів гектарів лісу. Океани страждають від перевилову ресурсів і задихаються від пластикових відходів. Вуглекислий газ, який вони поглинають, підкислює моря. Коралові рифи знебарвлюються і вмирають…

Забруднення повітря і води щорічно забирає життя 9 мільйонів людей, що в шість з лишком разів перевищує нинішні втрати через пандемію. А оскільки люди й худоба дедалі глибше заповнюють ареали проживання диких тварин і руйнують природу, ми стаємо свідками того, як дедалі більше вірусів та інших збудників хвороб переходять від тварин до людей. Не слід забувати і про те, що 75 відсотків нових і тих, що виникають, інфекційних захворювань людини є зоонозними.

Сьогодні в двох нових важливих доповідях Всесвітньої метеорологічної організації та Програми Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища йдеться про те, наскільки ми близькі до кліматичної катастрофи.

2020-й увійде до трійки найтепліших років за всю історію, навіть з урахуванням охолоджуючого ефекту урагану «Ла-Нінья» в цьому році. Останнє десятиліття було найтеплішим в історії людства. Температура Океану досягла рекордно високого рівня. Цьогоріч понад 80 відсотків простору Світового океану зазнало впливу неймовір-ної спеки

В Арктиці в 2020-у були зафіксовані абсолютно високі показники температури, більш ніж на 3 градуси Цельсія вищі за середні, а в північному Сибіру — більш ніж на 5 градусів. У жовтні площа арк-тичного льоду зменшилася до рекордного значення, а зараз він відновлюється максимально низькими темпами. У довгостроковій перспективі триває танення гренландських льодів, які втрачають у середньому 278 гігатонн на рік. Вічна мерзлота тане і, відповідно, виділяє метан, потужний парниковий газ.

Апокаліптичні пожежі і повені, циклони й урагани дедалі частіше стають новою нормою. Під час сезону ураганів у північній частині Атлантики пройшло 30 ураганів, що більш ніж удвічі перевищує середній показник за багато років і є новим сезонним рекордом. Центральна Америка досі не оговталася від двох ураганів поспіль, які зробили цей сезон найінтенсивнішим за останній час. Минулого року такі лиха обійшлися світу в 150 млрд дол. США.

Карантинний режим у зв’язку з COVID-19 призвів до тимчасового зменшення викидів і забруднення навколишнього середовища. Водночас рівень вмісту вуглекислого газу все ще є рекордно високим і продовжує рости. У 2019-у він досяг 148 відсотків від доіндустріального рівня. У 2020-у, незважаючи на пандемію, тенденція до підвищення збереглася. Показники вмісту метану злетіли ще вище — до 260 відсотків. Вміст закису азоту, який є потужним парниковим газом, що також завдає шкоди озоновому шару, збільшився на 123 відсотки.

Тим часом, кліматичні стратегії все ще не відповідають масштабам існуючих проблем. Зараз обсяг викидів на 62 відсотки вищий, ніж у 1990 році, коли почалися міжнародні переговори щодо клімату.

Кожна десята частина градуса потепління має значення. Нині потепління складає 1,2 градуса і вже викликало безпрецедентні надзвичайні кліматичні явища та нестабільність у всіх регіонах і на всіх континентах. У цьому столітті нам доведеться пережити величезний підйом температури — на 3-5 градусів Цельсія.

З наукової точки зору ситуація абсолютно очевидна: щоб обмежити підвищення температури до 1,5 градуса Цельсія вище доіндустріального рівня, необхідно зменшувати видобуток викопних видів палива в світі приблизно на 6% щорічно в період до 2030-го. Замість цього світ рухається в зворотному напрямку і планує щорічне зростання на 2 відсотки.

Наслідки таких агресивних дій щодо нашої планети перешкоджають нашим зусиллям для подолання бідності і ставлять під загрозу продовольчу безпеку. І це ще більше ускладнює нашу роботу з досягнення миру, оскільки такі потрясіння породжують нестабільність, міграцію і конфлікти. Не випадково 70 відсотків най-уразливіших до зміни клімату країн належать також до країн з найслабшим рівнем економіки та полі-тичного врядування. Не випадково, що із 15 країн із зони найбільшого кліматичного ризику у восьми перебувають миротворчі або спеціальні політичні місії Організації Об’єднаних Націй.

Як завжди, найбільше страждають найменш захищені групи населення світу. Найбільше страждають ті, хто мав найменший вплив на виникнення проблеми. Навіть у розвинутих країнах маргіналізовані групи першими приймають на себе удар лих й останніми оговтуються від їх наслідків.

Дорогі друзі, давайте чітко усвідомимо: в основі нашого падіння до хаосу лежить людська діяльність. Але це також означає, що саме дії людини можуть допомогти вирішити проблему.

Встановлення миру з природою є основним завданням ХХІ століття. Це повинно стати завданням найвищої важливості для всіх і всюди.

У цьому контексті відновлення після пандемії слід розглядати як можливість. Ми покладаємо надії на вакцину. Але вакцини для планети не існує. Природу треба рятувати. У процесі подолання пандемії ми можемо також запобігти кліматичному катаклізму і відновити нашу планету. Це полі-тичний тест надзвичайного масш-табу. Однак, по суті, це моральний тест.

Трильйони доларів, необхідні для відновлення після COVID, — це гроші, які ми позичаємо у майбутніх поколінь. До останнього цента. Ми не можемо використовувати ці ресурси для закріплення стратегій, які залишать наступним поколінням колосальний борг і знищену планету.

Настав час натиснути «зелену кнопку». У нас є шанс не просто перезавантажити світову еконо-міку, а й повністю перетворити її. Екологічна економіка, заснована на поновлюваних джерелах енергії, забезпечить нові робочі місця, більш чисту інфраструктуру й стабільне майбутнє. Такий інклюзивний світ дасть людям можливість жити більш здоровим життям в умовах повного дотримання прав людини і забезпечення гідного життя на здоровій планеті. Відновлення після COVID і ремонт нашої планети повинні бути двома сторонами однієї медалі.

Перед нами три імперативи у вирішенні проблеми кліматичної кризи. По-перше, в найближчі три десятиліття нам необхідно досягти глобальної вуглецевої нейтральності. По-друге, ми повинні забезпечити глобальне фінансування діяльності в рамках Паризької угоди, яка є глобальним планом дій у сфері клімату. По-третє, ми повинні досягти прориву у сфері адаптації, щоб захистити світ — й особливо найбільш вразливі народи і країни — від впливу клімату.

Дозвольте мені детальніше розкрити кожен з цих пунктів.

По-перше, вуглецева ней-тральність — нульовий показник викидів парникових газів.

Упродовж останніх тижнів ми стали свідками важливих позитивних змін.

Європейський Союз узяв на себе зобов’язання стати першим кліматично нейтральним континентом до 2050 року, і я очікую, що він прийме рішення до 2030-го скоротити свої викиди щонайменше на 55 відсотків порівняно з рівнем 1990-го.

Японія, Республіка Корея і більше 110 інших країн зобов’язалися забезпечити вуглецеву нейтральність до 2050-го.

Майбутня адміністрація Сполучених Штатів поставила перед собою таку ж мету.

Китай зобов’язався зробити це до 2060-го.

Це означає, що до початку наступного року країни, на частку яких припадає понад 65 відсотків глобальних викидів вуглекислого газу і більше 70 відсотків світового ВВП, візьмуть на себе амбітні зобов’язання щодо забезпечення вуглецевої нейтральності. Ми повинні перетворити цей імпульс у рух. Головною метою ООН на 2021-й є створення у повному сенсі слова Глобальної коаліції за забезпечення вуглецевої нейтральності. Я твердо переконаний, що 2021-й може стати роком якісного переходу до вуглецевої нейтральності. Кожна країна, місто, фінансова організація і компанія повинні прийняти плани щодо виходу на чисто нульовий показник викидів до 2050 року, і я закликаю основних забруднювачів подати приклад й

уже зараз вжити рішучих заходів, щоб стати на правильний шлях і досягти цієї мети, а це означає зменшення глобальних викидів на 45 відсотків до 2030-го порівняно з показниками 2010-го.

Всі люди також повинні сприяти змінам особисто — як споживачі, виробники, інвестори. Технології — на нашому боці. Надійний економічний аналіз — наш союзник.

Експлуатація більше половини діючих сьогодні вугільних електростанцій обходиться дорожче, ніж перехід на нові поновлювані джерела енергії. Вугільний бізнес перетворюється в дим. За оцінками Міжнародної організації праці, незважаючи на неминучі втрати роботи, перехід на екологічно чисту енергетику дозволить до 2030 року створити 18 млн робочих місць. Але необхідно забезпечити, щоб такий перехід був справедливим. Ми повинні розуміти, що таке перетворення в енергетиці тягне за собою значні складнощі для людей. Забезпечення соціального захисту, тимчасове гарантування базового доходу, перекваліфікація і підвищення квалі-фікації кадрів можуть підтримати робітників і пом’якшити зміни, спричинені декарбонізацією.

Поновлювані джерела енергії сьогодні є головною альтернативою не тільки для навколишнього середовища, а й для економіки.

Але є і тривожні моменти. Деякі країни використовували кризу як привід для згортання природоохоронної діяльності. Інші посилюють експлуатацію природних ресурсів і відступають від кліматичних цілей.

Країни «Великої двадцятки» в своїх пакетах антикризових заходів виділили на 50 відсотків більше коштів на потреби секторів, пов’язаних з виробництвом і споживанням викопних видів палива, ніж на низьковуглецеву енергетику.

Але кожен повинен демонструвати свої наміри не на словах, а на ділі. Дозвольте мені взяти до прикладу судноплавний сектор. Якщо його прирівняти до країни, то вона зайняла б шосте місце в світі за обсягом викидів парникових газів. На торішньому саміті зі зміни клімату ми створили коаліцію «За повну декарбонізацію судноплавства», щоб до 2030-го досягти нульового рівня викидів для кораблів далекого плавання. Однак сьогоднішні стратегії не відповідають цим обіцянкам. Для того, щоб судноплавний сектор міг виконати взяті зобов’язання, потрібні конкретні кроки в сфері регулювання та оподаткування. В іншому випадку ми ризикуємо запізнитися на цей корабель майбутнього. Те ж стосується й авіації…

По-друге, дозвольте тепер перейти до ключового питання — про фінансування.

Зобов’язання щодо нульового обсягу викидів є недвозначною вказівкою для інвесторів, ринків і міністрів фінансів. Однак нам необхідно зробити більше. Нам потрібно, щоб усі уряди втілили ці обіцянки в стратегії, плани і цільові завдання з конкретними термінами виконання. Це забезпечить підприємцям і фінансовому сектору визначеність та впевненість у необхідності вкладення коштів у нульовий рівень викидів. Настав час: встановити ціну за забруднення вуглецем; поступово припинити фінансування видобутку і використання викопного палива і покласти край їх субсидуванню; перестати будувати нові вугільні електростанції і зупинити фінансування вугільної енергетики всередині країни та за кордоном; оподатковувати не доходи, а вуглецеві викиди і перекласти податковий тягар з платників податків на забруднювачів; інтегрувати досягнення вуглецевої нейтральності у всі економічні і фіскальні стратегії та рішення; зробити обов’язковим розкриття інформації про фінансові ризики, пов’язані зі зміною клімату.

Фінансування слід направляти на програми розвитку екологічної економіки, підвищення стійкості та забезпечення адаптації і справедливого переходу. Нам необхідно привести всі державні і приватні фінансові потоки у відповідність до Паризької угоди і Цілей сталого розвитку. Всі багатосторонні, регіональні та національні установи, що займаються питаннями розвитку, і приватні банки повинні взяти на себе зобов’язання привести свою політику кредитування у відповідність з глобальною метою, що полягає в досягненні нульового рівня викидів. Я закликаю всіх власників активів та менеджерів декарбонізувати свої портфелі та приєднатися до ключових ініціатив і партнерських відносин, започаткованих ООН, включаючи Альянс глобальних інвесторів для сталого розвитку та Альянс власників активів Net-Zero.

Компаніям необхідно скорегувати свої моделі господарювання, а інвесторам — вимагати від компаній надання інформації про стійкість цих моделей. Під управлінням пенсійних фондів у всьому світі перебувають активи на суму 32 трильйони доларів США, що дає їм унікальну можливість зрушити справу з мертвої точки, але вони не поспішають це робити. Я за-кликаю розвинені країни виконати свою давню обіцянку про виділення 100 млрд дол. США в рік на надання підтримки країнам, що розвиваються, задля досягнення наших спільних цілей, пов’язаних з кліматом. Ми ще не досягли поставленої мети. Йдеться про рівність, справедливість, солідарність і розумний егоїзм. І я прошу всі країни досягти компромісу щодо шостої статті Паризької угоди в ході підготовки до 26-ї Конференції зі зміни клімату, щоб ми отримали чіткі, справедливі та екологічно обґрунтовані правила, для повноцінного функціонування вуглецевих ринків...

По-третє, нам потрібен прорив у сферах адаптації та стійкості. У нас обмаль часу для пристосування до клімату, що швидко змінюється. У ході реалізації заходів, пов’язаних зі зміною клімату, не можна забувати про адаптацію. Дотепер на адаптацію припадало лише 20% обсягу фінансування діяльності, пов’язаної зі зміною клімату: в середньому у 2017 і 2018 роках на це виділялося лише 30 млрд дол. США. Це ускладнює нашу першочергову роботу зі зменшення небезпеки природних лих. Крім того, це не раціонально. Глобальна комісія з адаптації встановила, що кожен долар США, вкладений в здійснення заходів з адаптації, може принести користь на майже 4 долари. У нас є і моральний обов’язок, і чітке економічне обґрунтування для допомоги країнам, що розвиваються, адаптуватися до нинішніх і майбутніх наслідків зміни клімату та підвищити їх стійкість до дії цих змін.

До 26-ї Конференції ООН зі зміни клімату всі донори та банки багатостороннього розвитку повинні взяти на себе зобов’язання збільшити частку фінансування адаптації та стійкості щонайменше до 50 відсотків від коштів, виділених на фінансування питань клімату. Системи раннього попередження, кліматостійка інфраструктура, вдосконалене землеробство на сухих землях, захист мангрових лісів та інші кроки можуть дати світові подвійну користь: уникнення майбутніх втрат, а також економічне зростання та інші вигоди. Нам необхідно перейти до великомасштабної, превентивної та систематичної підтримки процесу адаптації. Це особливо актуально для малих ост-рівних держав, які вже зараз на порозі зникнення. Досягнення сталої життєдіяльності настільки ж важливе, як і зведення обсягу викидів до нуля.

Ми повинні пам’ятати: не можна відділити дії щодо клімату від загальної планетарної картини. Все взаємопов’язане — спільне життя та глобальне благополуччя. А відтак ми повинні докладати комплексні зусилля у багатьох напрямках, аби забезпечити здоров’я нашої планети, від якої залежить усе життя. Природа нас годує й одягає, втамовує нашу спрагу, дає нам кисень, визначає нашу культуру і нашу віру, а також формує нашу самосвідомість.

2020 рік мав стати «суперроком» для природи. Пандемія змінила ці плани. Тепер ми повинні присвятити 2021-йреалізації заходів щодо врегулювання надзвичайної ситуації планетарного масштабу. Наступного року представники країн зберуться в Куньміні, щоб створити рамкову програму зі збереження біорізноманіття на період після 2020-го, щоб зупинити кризу вимирання і вивести світ на шлях, який веде до життя в гармонії з природою. Світ не досяг жодної з глобальних цілей у царині біо-різноманіття, поставлених на 2020 рік. З огляду на це нам потрібно посилити амбіції та готовність працювати для досягнення вимірюваних цілей і забезпечення засобів їх реалізації, зокрема механізмів фінансування та моніторингу.

Це означає:

• створення більшої кількості ефективно-керованих природоохоронних зон, щоб зупинити людське винищування біологічних видів та екосистем;

• сільське господарство і рибальство вести так, щоб вони сприятливо впливали на біорізноманіття, скорочували надмірну експлуатацію і руйнування природи людиною;

• поступову відмову від субсидій, що мають негативні наслідки і ведуть до руйнування здорових ґрунтів, за-бруднення водойм і перевилову риби з океанів;

• перехід від руйнівної діяльності з видобутку корисних копалин, що негативно впливає на природу, до поширення використання моделей екологічного споживання.

Біорізноманіття — це не тільки милі і чарівні звірі, це — жива, дихаюча мережа життя на планеті.

У 2021-у представники держав зберуться на Конференцію щодо Океану, мета якої — охорона і покращення стану морського середовища у всьому світі. Нам потрібно припинити перевилов, різко скоротити за-бруднення хімікатами і твердими відходами, особливо пластиком, значно розширити морські заповідники, посилити захист прибережних районів.

«Блакитна» економіка має значний потенціал. Уже зараз товари і послуги, вироблені на основі ресурсів Океану, щорічно приносять 2,5 трлн дол. США і безпосередньо забезпечують понад 31 млн робочих місць з повною зайнятістю. Принаймні так було, поки не почалася пандемія. Щоб скористатися цим потенціалом і при цьому захистити моря та океани в усьому світі від численних загроз, мусимо діяти в глобальному масштабі.

Результатом запланованої на наступний рік Глобальної конференції зі сталого транспорту в Пекіні має стати зміцнення цього життєво-важливого сектора економіки і водночас зниження його негативного впливу на навколишнє середовище.

Саміт продовольчих систем повинен бути спрямований на трансформацію світового виробництва та споживання продуктів харчування. Проблеми у системах харчування — одна з головних причин, чому ми не можемо залишатися в екологічних межах нашої планети.

На початку 2021 року ми оголосимо Десятиліття ООН з відновлення екосистем — ініціативу, спрямовану на запобігання та припинення деградації лісових і земельних угідь та інших екосистем у всьому світі, і їх подальше відновлення. Ця ініціатива повинна згуртувати всіх, хто хоче боротися з подвійною кризою — втратою біорізноманіття і зміною клімату — шляхом практичних і прямих дій.

Міжнародна конференція з регулювання хімічних речовин визначить стратегічні рамки щодо хімічних речовин і відходів на період після 2020-го. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, раціональне регулювання хімічних речовин може зберегти щонайменше 1,6 мільйона життів на рік.

2021-й матиме вирішальне значення і для прогресу в реалізації Нової програми розвитку міст. Міста в усьо-му світі є основним фронтом сталого розвитку — вони вразливі для природних лих, але саме вони є центрами інновацій та визначають динаміку розвитку. Не слід забувати, що в містах уже мешкає понад 50% людства, а в 2050-у частка міського населення складе 68%.

Загалом, у наступному році у нас буде маса можливостей зупинити руйнування і почати зцілення.

Один з наших найкращих союзників — сама природа.

Найвагоміша можливість пом’якшити наслідки зміни клімату за допомогою природи — припинення вирубування лісів і системне відновлення лісових масивів та інших екосистем.

За оцінками Всесвітнього економічного форуму, підприємництво, пов’язане з природою, до 2030-го може створити 191 мільйон робочих місць. Завдяки лише одному проєкту «Велика зелена стіна» в Африці було створено 335000 робочих місць. У такій справі можуть стати в нагоді знання корінних народів, накопичені за тисячоліття тісного і прямого контакту з природою. Аборигенні народи складають менше 6% населення планети, але розпоряджаються землями, на яких зосереджено 80 відсотків світового біорізноманіття суші. Уже відомо, що природні ресурси, якими розпоряджаються корінні народи, виснажуються не так швидко, як в інших місцях. Оскільки аборигени живуть на землях, найвразливіших до зміни клімату та погіршення стану навколишнього середовища, настав час прислухатися до їхнього голосу, винагородити їхні знання і поважати їхні права.

Потрібно також визнати центральну роль жінок. Наслідки зміни клімату та деградації навколишнього середовища найгірше впливають саме на жінок. Вони складають 80% тих, хто був вимушений покинути свої домівки через зміну клімату. І саме жінки є основою сільського господарства та ключовими розпорядниками природних ресурсів. Вони є й одними з провідних світових правозахисників у сфері екологічних прав людини. Присутність жінок у національних парламентах прямо пов’язана з підписанням угод про дії в сфері клімату. Зараз, коли людство розробляє стратегії управління природними ресурсами, збереження навколишнього середовища і створення «зеленої» економіки, нам потрібно більше жінок, які прийматимуть рішення за столом переговорів.

Дорогі друзі, ситуація, яку я виклав, — критична, але я бачу і надію.

Текст наданий «Чорноморським новинам»

Представництвом ООН в Україні.