Після історії зі зривом операції українських спецслужб із затримання терористів («вагнерівців», які воювали проти наших військ на Донбасі) нас, здавалося б, нічим здивувати. Але 2020-й — рік невтихаючого скандалу в політичній, економічній і фінансовій сферах. І в кожній сфері до кінця року, підозрюю, нас чекає чимало сюрпризів.

СТАРЕ СЛОВО В НОВОМУ ЗНАЧЕННІ

У словниках далекого зарубіжжя не так давно з’явилося російське слово «крыша» в новому значенні. Громадянам України і нашим «братам» з колишнього СРСР це значення пояснювати не треба. Кожен, хто хоч раз звертався за допомогою до відомих представників влади, прекрасно розуміє, про що йдеться й у скільки обійдеться «захист». Таке явище називають хабаром. Але це, коли «крыша» маленька, а вигоду від «захисту» отримує начальник місцевого рівня.

Коли ж хабар за припинення кримінальної справи або сумнів-не рішення суду обчислюється мільйонами, а «крыша» тримається на київських зв’язках, — це корупція. Для боротьби з нею побудована система спеціальних слідчих і судових органів на чолі з Вищим антикорупційним судом (ВАКС). Щоб до відповідальності за протизаконні дії можна було притягнути людей з вищих ешелонів влади.

З чуток, коліщатка системи крутяться, слідчі працюють не покладаючи рук. Вони збирають докази, домагаються затримання й арешту підозрюваних, але завершення антикорупційних старань (у вигляді показового процесу над шахраями) поки що не видно. Цього року з’ясувалася одна з причин, чому так відбувається. А все, виявляється, у розмірах « крыши». Тільки-но під підозру в корупції потрапляє людина Банкової або поріднена з нею особа (на зразок брата глави офісу Єрмака), включаються механізми тотальної оборони, під «супердахом» докази зникають, а прокурори перетворюються на адвокатів підозрюваних.

Зазвичай таке відбувається на далеких підступах. Ми навіть не дізнаємося, у чому замішані шахраї вищої проби. Утім, останнім часом їх розвелося так багато, що за всіма й не встежиш. Трапляються проколи. Так, хабар у шість мільйонів доларів, нібито призначений за закриття кримінального провадження щодо колишнього міністра екології Миколи Злочевського, влітку вдалося вилучити, а посередницю у цій оборудці — притягнути до відповідальності у Вищому антикорупційному суді.

КВАРТИРНИЙ ОБМІН МАКСИМА МИКИТАСЯ

Практично в той же час, що й згаданий 6-мільйонний хабар, почав розкручуватися скандал за участі колишнього народного депутата і кінцевого бенефіціара будівельної компанії ТОВ «Укрбуд Девелопмент» Максима Микитася. Йшлося про угоду в рамках обміну квартир, призначених для службовців Нацгвардії в центрі Києва на дешевші квартири на столичній околиці. Ціна питання за нинішніми часами відносно невелика. Головне управління Нацгвардії на угоді втратило, а Микитась начебто заробив вісімдесят з гаком мільйонів гривень.

Обмін квартир відбувся із застосуванням схем без ланцюжка посередників, а одним з винних у незграбній роботі, на думку Микитася, виявився колишній юрист «Укрбуду», а нинішній заступник глави Офісу Президента України Олег Татаров. Коли співробітники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) взяли Микитася за зябра, а Татаров його не захистив, «вигодоодержувач» розговорився. Тих свідчень з головою вистачило, аби пред’явити підозру і затримати одного з подільників, а от затримати іншого не вдалося.

«Дах» над Олегом Татаровим, за відомостями журналіста Юрія Бутусова, на закритій нараді в офісі нібито звів сам глава держави. А шефиня Генпрокуратури пані Венедиктова (вже без «нібито») змінила прокурорів, які супроводжували слідство у справі Максима Микитася. Всіх. І призначила нових. Риску під сюжетом торжества правосуддя в Україні 3 грудня підвів радник глави Офісу Президента Михайло Подоляк. «Президент і пра-цівники його офісу сповідують виключно принцип невтручання у справи правоохоронних антикорупційних органів», — сказав він, а інформацію Юрія Бутусова назвав недостовірною.

Достовірним, однак, є те, що Олег Татаров досі не затриманий, підозри у справі Микитася йому не пред’явлено. І колишній юрист «Укрбуду», наче нічого й не сталося, працює в ОП першим заступником Андрія Єрмака.

ЕКСТРЕНОЇ ДОПОМОГИ НЕ ЧЕКАЙТЕ

Боротьба з корупцією за допомогою зведення «крыш» для українських громадян, звісно, не новина й давно перестала бути новиною для тих, хто намагається допомогти Україні у вирішенні фінансових проблем з-за кордону. Якщо всередині країни не вдається впоратися зі «скрутками» задля ухиляння від оподаткування на мільярди доларів (найбільша корупційна схема на рівні уряду), то як можна розраховувати на підтримку чужих урядів і міжнародних фінансових організацій?

На саміті «Великої двадцятки» з огляду на пандемію, яка накрила весь світ, було, як відомо, прийняте рішення країнам, що розвиваються і мають фінансові проблеми, відтермінувати виплати за боргами до середини 2021 року. Але Україну до списку «відтермінувань» не включили і включати не мають наміру. За оцінками Світового банку, доходи нашої країни дозволяють погашати борги, а фінансові труднощі зумовлені внутрішніми проблемами.

У програмі Emergency finance (екстрена допомога) нам також цими днями відмовив Міжнародний валютний фонд. Тобто покривати бюджетний дефіцит нинішнього року доведеться самостійно за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) з високою (не менше десяти відсотків) прибутковістю для покупців. Величезні відсотки, зрозуміло, покриють за рахунок простих платників податків. Здираючи три шкури з усього, до чого дотягнуться руки. З комуналки і товарів широкого вжитку — передусім.

Але й це ще не все. Дрібному і середньому бізнесу не варто розраховувати в цьому році на обіцяні компенсації, пов’язані із закриттям підприємств під час пандемії коронавірусу. Якщо виплати й будуть, збитків вони ніяк не покриють. Якщо ж обставини зажадають запровадити локдаун на місячний термін, українська економіка постраждає так, що ремонтувати її доведеться роки.

Єдине, що не страждає під час економічних і фінансових криз в Україні, — це «схеми» ухиляння від податків та «дахи» для захисту «схем». Вони не постраждають і цього разу. Головний «дах» подібного не допустить.