Напередодні новорічних свят у рамках програми транскордонної співпраці «Басейн Чорного моря 2014—2020» у пресцентрі Paritet відбулася презентація проєкту «Створення навчальної мережі для консолідації зусиль спільного екологічного контролю та моніторингу басейну Чорного моря LeNetEco — 2».

Це спільна ініціатива чотирьох країн Північно-Західного Причорномор’я — Болгарії, Румунії, Молдови та України. Нашу частину проєкту презентували його автори — науковці Одеського національного політехнічного університету: Валерій Володимирович Лебідь, керівник проєктного офісу ОНПУ, та Валерій Григорович Логвинов, кандидат економічних наук, експерт з управління освітньо-навчальними проєктами.

Валерій Лебідь: — Сьогодні існує низка різноманітних систем, де збирають дані про екологічний стан Чорного моря та здійснюють моніторинги. Наша ідея полягає в тому, щоб система поєднувала в собі не лише функції моніторингу й контролю, а й мала освітню функцію, платформу, яка сприятиме залученню широких верств населення до завдань захисту довкілля. У цьому проєкті, що фінансується Європейським Союзом, беруть участь чотири країни. На розгляд донорів, українську складову проєкту подавав Одеський національний політехнічний університет, а основний її автор — Валерій Логвинов. Загальна вартість проєкту, розрахованого на два роки, — 700 тисяч євро, 250 тисяч з яких освоїть українська сторона.

Загальна мета LeNetEco — консолідувати зусилля й акти-візувати суспільства країн басейну Чорного моря для здійснення контролю й моніторингу екологічної ситуації та її покращення в дельтах річок чорноморського басейну.

Валерій Логвинов: — Проєкт має конкретні цілі: забезпечити доступ до освітніх ресурсів, знань та інформації у сфері охорони навколишнього середовища шляхом створення електронного ресурсу екологічного навчання та інформування; підвищити культурний та освітній потенціал громадян причорноморських країн з цієї проблематики через створення навчальної програми з екології; посилити співпрацю, обмін накопиченими знаннями та інформацією для забезпечення стабільного функціонування платформи LeNetEco, а також дати можливість іншим державам та організаціям використовувати та розвивати її.

Основним і найважливішим результатом проєкту є платформа LeNetEco, яка покликана суттєво покращити обізнаність людей, особливо молоді, з питань охорони навколишнього середовища та моніторингу. Вона буде місцем для оприлюднення інформації про екологічну ситуацію дельт річок басейну Чорного моря. Це дасть змогу об’-єднати зусилля різних соціальних груп та організацій країн-партнерів для контролю за станом довкілля.

Створення платформи сприятиме територіальній співпраці активних груп молоді, місцевих органів влади, лабораторій з екології, дослідників, громадських організацій. LeNetEco й усі її частини використовуватимуться та розвиватимуться і після закінчення проєкту, тобто працюватимуть триваліший час.

Наступним, але не менш важливим результатом досягнення загальної мети є створення навчальної програми у сфері охорони навколишнього середовища та моніторингу екологічної ситуації. Ця програма складатиметься з п’яти навчальних курсів, орієн-тованих на вибрані цільові групи. Підготовка учасників проходитиме у п’яти пілотних групах у країнах-партнерах проєкту загальною кількістю 960 осіб, 600 з яких — учні та студенти.

Похідний, але дуже важливий результат — це наявність онлайн-версії навчальної програми і навчальних матеріалів та їх розміщення на платформі LeNetEco, що дозволить послуговуватися ними і після закінчення проєкту.

Кінцевий результат, який відображатиме всі попередні, — спільна діяльність активних груп громадян країн-учасниць, обмін інформацією про екологічну ситуацію.

— Як працюватиме платформа?

Валерій Лебідь: — Подібним програмним засобом упродовж останніх років користуються автомобілісти. На мапах ГІС є можливість актуалізації інформації різними користувачами, які повідомляють про ситуацію на автошляхах — затори, ремонт чи ДТП — в реальному режимі часу. Такий же механізм передбачений і в нашій ГІС-мапі для регіону Північно-Західного Причорномор’я — від Одеси до Болгарії. Цей механізм дасть змогу небайдужим людям розміщувати оперативні дані про забруднення в акваторії Чорного моря, а відтак швидко реагувати на виклики. Застосування онлайн-технологій є надзвичайно актуальним і цікавим для молоді. До реалізації проєкту ми залучили зовнішнє фінансування, що дасть змогу політехнічному уні-верситетові посилити свою базу, а також стимулювати наших студентів до участі у проєкті, який неодмінно, я в цьому впевнений, матиме хороші результати.

Валерій Логвинов: — Ми хочемо залучити до проєкту й органи влади. А після закінчення його терміну плануємо користуватися екологічними лабораторіями, які є в басейні Чорного моря.

— Розкажіть детальніше про участь студентів у проекті.

Валерій Лебідь: — Великі фінансові ресурси виділені на створення саме програмного забезпечення. В Одеському політехнічному університеті є Інститут комп’ютерних систем. Не секрет, що наші випускники мають високу репутацію: багато студентів уже з третього курсу підробляють в ІТ-галузі, а після закінчення вишу працюють програмістами у знаних зарубіжних фірмах. Відтак у роботі з програмування будуть задіяні молоді викладачі та обдаровані студенти, адже в наш час людей потрібно зацікавити. Це досить конкретне завдання, де буде отримано реальний результат, дуже важливий для майбутнього фахівця-програміста.

— Ви створите платформу, а хто наповнюватиме її в майбутньому, після завершення термі-ну проєкту?

Валерій Лебідь: — Проєкт, як уже мовилося, передбачений на два роки, а надалі платформу експлуатуватиме Одеський національний політехнічний уні-верситет. Ми отримаємо сервер і поміщатимемо на нього всі дані, якими послуговуватиметься наші партнери з Румунії, Болгарії та Молдови. Сервер використовуватиметься і платформа працюватиме. Є навчальні курси, які читатимуть школярам старших класів і студентам молодших курсів. Ці курси будуть узгоджені з трьома країнами-партнерами, плануються студентські обміни. Маємо амбітні плани вивести наш політех в число провідних вишів не лише України, а й Південно-Східної Європи. Це наше надзавдання.

— Як можна буде дізнатися по екологічну ситуацію в якомусь з чорноморських регіонів?

Валерій Лебідь: — Це ви зможете побачити на інтерактивній мапі. Скажімо, вас зацікавила ситуація в Кароліно-Бугазі чи Затоці, і на мапі буде показано, де чисто, а де зони забруднення. Якщо ж на місцевості ви побачили, що приїхав самоскид з будівельним сміттям і скинув його у невідведеному місці, зможете вплинути на таке неподобство, подавши сигнал SOS, тобто в реальному режимі часу актуалізувати цю мапу.

Валерій Логвинов: — В Україні є подібні системи, наприклад, програмна продукція «Інспектор», завдяки якій будь-хто з нас через мобільний застосунок може надати інформацію про порушення екологічної ситуації. Але «фішка» нашого проєкту — в об’єднанні зусиль чотирьох країн. Покладаємо великі надії на активну молодь, на волонтерів, які прибирають береги річок, пляжі й своїм прикладом виховують інших. Відомо, що такі рухи існують у всіх країнах. Так-от завдяки нашій платформі їх можна буде популяризувати. Ми хочемо, щоб молодь через свої волонтерські офіси могла планувати і втілювати природоохоронні заходи. Ми робимо акцент на популяризацію екологічної грамотності, бо це наше життя й наше майбутнє.

— Коли ми цю платформу побачимо, коли зможемо її протестувати?

Валерій Лебідь: — Платформа запрацює наприкінці 2021 року. Проєкт лише починається, проводяться перші зустрічі, тобто ми в процесі узгодження з нашими партнерами. Зустрічі робочих та експертних груп відбуваються в онлайн-режимі. Кожна країна матиме свого адміністратора, який заноситиме дані на платформу. Мови платформи — українська, румунська, болгарська та англійська. Молодь займатиметься цим і по закінченню терміну проєкту, адже для неї це підґрунтя й інструмент. У молоді є бажання, але зазвичай бракує об’-єднавчого ресурсу, а платформа, власне, і буде ресурсом, що об’єднає найактивніших.

Валерій Логвинов: — Ми хочемо інтегрувати зусилля шкіл та університетів і прагнутимемо, щоб наші екологічні розробки були імплементовані в навчальний процес.

Учасники проєкту: Університет Данубіус (Румунія, м. Галац), Одеський національний політехнічний університет (Україна, Одеса), Університет «Проф. Д-р Асен Златаров» (Болгарія, м. Бургас), Агентство сталого розвитку та європейської інтеграції «Єврорегіон Нижній Дунай» (Україна, м. Ізмаїл), Асоціація транскордонного співробітництва «Єврорегіон Нижній Дунай» (Румунія, м. Галац), Екологічний консультаційний центр Кагул (Молдова, м. Кагул).