Може, й не всі знають, що Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй оголосила 2021-й Міжнародним роком овочів та фруктів.

Гендиректор Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Цюй Дуньюй закликав усі країни світу шляхом впровадження інновацій та передових технологій нарощувати стійке виробництво овочів та фруктів, інших продуктів харчування, які складають основу здорового способу життя. Він також зазначив, що пандемія коронавірусу змусила людство шукати нові шляхи в боротьбі з голодом та неповноцінним харчуванням. На думку очільника ФАО, всі країни світу мають розглядати Міжнародний рік овочів і фруктів як можливість удосконалити інфраструктуру та методи ведення сільського господарства і таким чином підтримати сільгоспвиробників. Адже цей напрямок виробничої діяльності може стати для них надійним джерелом прибутків.

Далі наголошується на тому, що овочі й фрукти — цінні джерела клітковини, вітамінів і мінералів, корисних фітохімічних речовин. ФАО та ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я) рекомендують кожній дорослій людині щоденно з’їдати їх не менше 400 грамів, що сприятиме профілактиці багатьох хронічних недуг, зокрема й таких грізних, як рак, цукровий діабет, хвороби серця та низка інших.

Усе це, звісно, стосується й України, ще і як члена ООН, і її громадян, особливо тих, що проживають у сільській місцевості та мають можливість долучитися до цієї важливої справи.

На ринках, у магазинах населених пунктів уже колишнього Лиманського району нині продається чимало різної овочево-фруктової продукції. Однак ціни на неї, що не кажіть, а таки кусаються. Так, на ринку в Доброславі за кілограм столових буряків необхідно викласти не менше 7 грн, капусти — 5 грн, картоплі — 11 грн, моркви — 7 грн, цибулі — 6 грн, зимових сортів яблук —18 грн, груш — 40 грн. А ось часник, яким багато хто зміцнює свій імунітет, особливо в період пандемії, злетів аж до 70 грн.

Перебуваючи в місцях реалізації овочів та фруктів, інколи можна почути пояснення, що, мовляв, в умовах степової зони нашої Одеської області практично неможливо ефективно займатися їх вирощуванням, тому ця продукція й завозиться до нас з-за кордону.

Справді, зважаючи на певні кліматичні обставини, з цим можна було б почасти погодитися, якби дари овочевих плантацій та садів не доставлялися до нас з Туреччини, Ізраїлю, Єгипту, деяких інших країн, де природні умови їх вирощування не кращі за наші. Тим більше, що три-чотири десятиліття тому на тутешніх землях селяни збирали чималі врожаї і городини, і садовини.

От хоча б згадати радгосп-завод «Ониськівський» — одне з найпотужніших свого часу агроформувань Одещини з вирощування та виробництва фруктів, ягід і відповідної плодоягідної консервованої продукції, очолюване досвідченим знавцем цієї справи (дай, Боже, йому здоров’я) Валентином Петровичем Логвіновим. З назви сільгосппідприємства простежується й назва села, розташованого на території нинішньої Доброславської ОТГ. Далеко за межами району були відомі й здобутки фонтанських та красносільських овочівників, які трудилися на землях теперішніх однойменних ОТГ.

Звичайно, нині вже інші часи. Однак ставлення людей до споживання цієї корисної для організму продукції не змінилося ні у нас, на півдні, ні в інших регіонах країни. Співвітчизники хочуть мати на столі в достатній кількості екологічно чисті, недорогі за ціною овочі, фрукти, вирощені на рідній землі. І про це не слід забувати на всіх щаблях влади. Держава має створити і для фермерів, і для одноосібників, тобто всіх селян, вигідні умови для вирощування та збуту вітамінізованої продукції. Решта — справа людських рук.

Оголошений 74-ю сесією Генасамблеї ООН заклик — це сигнал на нинішній та наступні роки щодо налаштування свідомості людей на важливу роль овочів та фруктів у їхньому житті, на зміцнення продовольчої безпеки кожної країни світу.

смт Доброслав.