ИА «Контекст Причерноморье»
Одесса  >  Мониторинги
З ІМ’ЯМ ГЕРОЯ НА БОРТУ
30.01.2021 / Газета: Чорноморські новини / № 6-7(22225-22226) / Тираж: 8525

З нагоди сторічного ювілею Григорія Куроп’ятникова екіпаж корабля Морської охорони Держприкордонслужби України, який носить його ім’я, вшанував пам’ять героїчного моряка-прикордонника.

Уже понад три десятиліття родина героя опікується долею корабля, часто буває у гостях, знає всіх командирів особисто. На жаль, дружина Григорія Олександровича — Ганна Олексіївна — кілька років тому померла, але його діти, онуки й навіть правнуки продовжують трепетно берегти традиції і пам’ять про легендарного батька і дідуся — щороку приїздять на День корабля із душевними символічними подарунками.

Герой Другої світової війни Григорій Куроп’ятников народився 24 січня 1921 року. Після закінчення «семирічки» працював токарем на заводі сільськогосподарських машин. У 1939-у вісімнадцятилітнього юнака призвали в армію. Службу розпочав на одному з катерів 4-го Чорноморського загону прикордонних суден Українського прикордонного округу. З початком війни цей загін увійшов до складу Чорноморського флоту. Спершу воював кулеметником, а з вересня 1941-го — командиром відділення мінерів. Брав участь у бойових діях у гирлі Дунаю, в обороні Одеси і Севастополя. У грудні 1941-го його катер висаджував десанти на Керченський півострів, а в травні 1942-го евакуював звідти розбиті війська Кримського фронту. Протягом пекельних 1942—1943 років обороняв Чорноморське узбережжя.

25 березня1943-го Григорій Куроп’ятников, відбиваючи кулеметним вогнем атаку ворожих літаків, запобіг загибелі катера. У цьому бою був тяжко поранений у груди та в голову, втратив ліву руку.

За зразкове виконання бойових завдань і виявлені мужність та героїзм старшині 2-ї статті Григорію Олександровичу Куроп’ятникову присвоєне звання Героя.

Після виходу з госпіталю в кінці 1943-го був призначений комендантом берегової бази на флоті. У травні 1944-го старшина I-ї статті Г.А. Куроп’ятников демобілізований з інвалідності. Але всидіти вдома не міг — такий уже характер. Повернувшись до Кропивницького, працював диспетчером. 25 лютого1982 року героїчне серце зупинилося. Поховали Григорія Олександровича в Пантеоні вічної слави міста Кропивницького.

Цьогоріч, традиційно як і кожної знакової дати, відбувся сеанс зв’язку екіпажу із сім’єю Григорія Олександровича. Наразі головними «зв’язківцями» в родині є дочка Світлана Григорівна і внуки Костянтин та Олександр Борисовичі. Вони обмінялися з моряками-прикордонниками теплими спогадами і побажаннями миру, здоров’я, добробуту й нових цікавих зустрічей.

Пресслужба регіонального управління Морської охорони ДПСУ.

Автор: -


© 2005—2021 Информационное агентство «Контекст-Причерноморье»
Свидетельство Госкомитета информационной политики, телевидения и радиовещания Украины №119 от 7.12.2004 г.
Использование любых материалов сайта возможно только со ссылкой на информационное агентство «Контекст-Причерноморье»
© 2005—2021 S&A design team / 0.008
Перейти на полную версию сайта