Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті створив серію краєзнавчих лекцій про степову Україну — «Український Південь», яка ставить на меті деконструкцію російських імперських міфів про історію Північного Причорномор’я.

«Дике поле», «безлюдні степи», «татарська орда» і потім раптом — «Новоросія». Ро-сійська імперська і згодом радянська історіографія брехнею та міфологізацією прибрала до своїх рук історію Південної України. Цією серію краєзнавчих роликів ми хочемо спростувати багато міфів, які утворювали брехливий метанаратив російської історії, та розказати, що на території Північного Причорномор’я довгий час проживали пліч-о-пліч з українцями інші народи, допоки сюди не прийшла російська імперська колонізація», — розповідає очільник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.

Всього буде оприлюднено п’ять лекцій, які ви-світлюють різні аспекти історії Південної України.

Перший фільм краєзнавчого проєкту «Український Південь» розповідає строкату минувшину колишнього Аккермана, стіни якого пам’ятають майже десяток імперій і стільки ж різних історичних епох. Утім, є у міста й український стрижень, що залишався тут із Середніх віків по сьогодні.

Ролик розробила студія ONYKO Films. Консультантами виступили: доцент кафедри історії України ОНУ ім. І.І. Мечникова Володимир Полторак, співробітник відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології Олег Савельєв, директор КП «Фортеця» Олександр Морозов, завідувач кафедри історії України Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського Андрій Красножон.

Другий ролик проєкту краєзнавчих лекцій присвячений історії переселення мазепинських козаків у південні регіони країни.

«Ім’я видатного українського гетьмана Івана Мазепи та проголошеного московською пропагандою «Дикого поля» для багатьох не переплітається, а даремно. Бо свій земний шлях гетьман Мазепа завершив тут — на березі Дністра», — зазначає Сергій Гуцалюк.

Як і в першому випадку, ролик розробила студія ONYKO Films, а консультував Володимир Полторак.

Слід нагадати, що новий напрямок діяльності, мета якого — поширення історичних знань про минуле степової України, деконструювання ро-сійських імперських міфів про історію Північного Причорномор’я, УІНП започаткував ще в серпні минулого року. Першим етапом у рамках цієї інформаційно-просвітницької кампанії під назвою «Південь без міфів» стало створення серії анімаційних роликів про ранню історію Одеси, Дніпра та Маріуполя.

«Ідея з хіп-хопом та анімацією полягає у тому, щоб у зрозумілий для молодої аудиторії спосіб донести невідомі та малодосліджені факти з історії степової України. Тому козаки у нас сканують QR-коди, аби дізнатися інформацію про територію, куди вони в’їжджають, купці замовляють послуги з охорони переправи через річку та ночівлі онлайн, а полковники у паланці (адміністративна одиниця Січі) рекламують себе з білбордів. Попри легкий стиль, відео базується на фактах та конкретних історичних дослідженнях. За що дякуємо групі істориків, котрі допомагали нам з верифікацією, зокрема доцентові кафедри історії України Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара Олегові Репану», — розповідає про проєкт його ініціатор, заступник голови УІНП Володимир Тиліщак.

Інформаційно-просвітницька кампанія «Південь без міфів» покликана вивести історію Північного Причорномор’я за межі поширеного російського імперського дискурсу. Адже об’єктивна історія краю охоплює також історію Кримського ханства і Речі Посполитої, козацьке освоєння степових просторів. На жаль, ці наративи маловідомі в українському суспільстві. Наприклад, що задовго до приходу Російської імперії в причорноморських степах розвивалися міста і йшла жвава торгівля. Натомість, починаючи з часів правління Катерини II активно впроваджувався колонізаційний дискурс про те, що на простори Північного Причорномор’я цивілізацію принесла саме Росія, яка відвоювала ці землі в Османської імперії. Так виник концепт «Новоросії» як нових освоєних імперією земель. Під цей концепт сформували міфи про заснування Російською імперією міст краю. Щоб укоренити ці міфи, імперська влада пере-йменовувала міста. Одеса є прикладом такого перейменування. Місто було відоме ще з XV століття як Кочубіїв, пізніше — Хаджибей, і лише наприкінці XVIII століття Катерина ІІ видала рескрипт «Про вільний вхід торгівельних суден у Хаджибейську гавань та реконструкцію існуючого порту», що дало початок створенню російського міфу про Одесу.

Якраз розвінчанню імперських міфів щодо віку нашого міста приурочений третій ролик проєкту «Український Південь», у якому оповідається про ранню історію Одеси. Буквально цими днями він став доступним для загалу.

Довідатися детальніше про проєкти, а також переглянути самі ролики можна, зокрема, на офіційному сайті Українського інституту національної пам’яті: https://uinp.gov.ua.