Уродженець Доброслава (тоді — Комінтернівського) доктор технічних наук, професор, академік Міжнародної академії холоду Георгій Григорович Жунь — відомий в Україні та за її межами вчений, який уже не одне десятиліття працює в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут». Попри поважний вік — 23 січня йому сповнилося 85, а також чималу зайнятість як науковими дослідженнями, так і викладацькою роботою, наш шановний земляк чи не щороку навідується до свого родинного гнізда — оселі, що по вулиці Мічуріна.

Перебуваючи на своїй малій батьківщині, Георгій Григорович зазвичай відвідує і редакцію місцевої газети «Слава хлібороба», ділиться із журналістами своїми новими науковими напрацюваннями, планами на майбутнє. Останнього разу це був навчальний посібник для студентів під назвою «Кріогенні енергозберігаючі системи теплозахисту, вакуумування та обладнання». Загалом же за багаторічну діяльність учений опублікував понад сто наукових праць, актуальних для колег-фахівців в Україні та в інших державах світу.

Дитинство вченого, за його спогадами, було голодним та безрадісним. Коли хлопчикові сповнилося два з половиною роки, помер батько, а згодом почалася Друга світова війна. Лише в 1944-у, коли селище звільнили від фашистських загарбників, Георгій пішов до першого класу місцевої школи. Навчатися було непросто. Учні не мали ні підручників, ні зошитів. І все ж, незважаючи на злидні, каже, в тодішнього покоління було величезне бажання вчитися й пізнавати світ.

У 1954-у відбувся перший післявоєнний випуск у тодішній Комінтернівській загальноосвітній школі. Того ж року Георгій Жунь вступив до Одеського технологічного інституту, після закінчення якого у 1959-у розпочав трудову діяльність у нещодавно створеному Харківському науково-дослідному фізико-технічному інституті низьких температур Національної академії наук України, основною тематикою якого були дослідження та розробки в галузі нової ракетно-космічної техніки.

Упродовж чотирьох років (1962 — 1966) молодий науковий співробітник працював від цього інституту в Центрі дальнього космічного зв’язку. Основним завданням Г.Г. Жуня було забезпечення надійної роботи надпровідникового приймача-посилювача (мазера) слабких радіосигналів від космічних апаратів під час сеансів зв’язку з ними.

Робота у цьому Центрі була дуже відповідальною. Після кожного сеансу зв’язку з космічними апаратами та обробки отриманих результатів проводилися наукові семінари, конференції, на яких виступали космонавти і всесвітньо відомий розробник космічної техніки академік С.П. Корольов.

Наукова діяльність у цій установі дозволила Георгієві Григоровичу отримати вагомі знання в галузі кріогенної та кріовакуумної техніки й захистити дисертацію на звання кандидата фізико-математичних наук.

У 1979-у вчений перейшов на роботу в Харківський полі-технічний інститут, на новостворену кафедру «Технічна кріофізика». Тут йому вдалося чимало зробити для вдосконалення навчально-методичного процесу: скласти програми для низки нових кріогенних дисциплін, підготувати цикли лекцій, створити новий практикум із 30 лабораторних робіт і багато іншого.

За час роботи і на кафедрі, й в умовах виробництва професор Г.Г. Жунь постійно займався розробкою нового енергозберігаючого теплозахисту для промислових кріопристроїв, кріоємностей та іншого кріогенного устаткування. Його дослідження дали можливість уперше розробити методику розрахунку й технологію прискореного машинного ізолювання кріопосудин теплозахисними шарами екранно-вакуумної теплоізоляції з найнижчою теплопровідністю, близькою до теоретичної. Ця технологія дала змогу впровадити у виробництво шість типів нових промислових кріобіологічних посудин Дьюара на Харківському заводі транспортного устаткування. На основі нової технологічної системи вчений розробив принципово новий конденсаційно-адсорбційний вакуумний насос-сепаратор, який може бути використаний при роботі термоядерного реактора з енергозберігаючим ефектом. Кріобіологічні посудини, виготовлені за новою методикою, й сьогодні застосовуються в різних країнах світу в наукових дослідженнях, у ракетно-космічній техніці, промисловості, сільському господарстві. Перспективним є впровадження напрацювань професора Г.Г. Жуня з енергозберігаючого теплозахисту в нові високоефективні кріогенні електронні, магнітні та інші системи, які створюються на основі явища надпровідності.

Наведу також яскравий прик-лад участі нашого земляка в одному з міжнародних проєктів. Як відомо, у світі вже не одне десятиліття існує велике занепокоєння щодо різкого зменшення на земній кулі запасів вугілля, нафти та газу. Відтак учені почали розробляти альтернативну енергетику у вигляді керованої термоядерної реакції. У зв’язку з цим у Франції ще в 2014 році за участі 32 країн (без України) за міжнародним проєктом ITER взялися будувати термоядерний реактор. Згодом пройшли перші випробування теплозахисних та кріовакуумних конструкцій. Для проведення аналізу отриманих характеристик з нашої країни особисто запросили як відомого фахівця у цьому науковому напрямку доктора технічних наук Г.Г. Жуня. З допомогою порівняльного аналізу він зробив висновки про ще недостатню ефективність застосованих у термоядерному реакторі конструкцій і технологій та надав рекомендації щодо їх оптимізації. Таким чином, представник української науки зробив певний внесок у вирішення непростої проблеми, пов’язаної з поліпшенням міцності та керованості термоядерного синтезу.

Георгій Григорович продовжує плідно працювати на науковій та педагогічній ниві, має чимало задумів і планів, які неодмінно будуть втілені в сучасні технології. А ще — свій величезний багаж знань і практичного досвіду прагне передати молодим науковцям, студентам і фахівцям виробничої сфери.

Тож бажаємо талановитому вченому з Одещини, докторові технічних наук, професору, академіку Г.Г. Жуню міцного здоров’я, творчого натхнення для нових відкриттів та плідної роботи на ниві підготовки висококваліфікованих спеціалістів для пріоритетних напрямків вітчизняної і світової науки та техніки.

смт Доброслав.