9 лютого в Приморському районному суді м. Одеси оголошували вирок проросійському злочинцеві Цапліну Володимиру, 1956 р.н., обвинуваченому за ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115, ч.1, ч.2 ст. 263, ст. 348 Кримінального кодексу України, який готував убивство громадського діяча Юсова А.В., а в ході здійснення злочину пострілами з пістолета важко поранив Кіпоренка Є.В. — курсанта Національного університету «Одеська морська академія», котрий став інвалідом, та скоїв замах на вбивство міліціонера Кардаша С.В., що його затримував. Справа розглядалася з грудня 2014 року.

Того дня будівлю суду двічі «мінували», тож засідання переносили на пізніший час. Приморський суд під головуванням судді Коваленка В.М. визнав Цапліна В.В. винним у замаху на вбивство Андрія Юсова і співробітника правоохоронних органів, а також у незаконному зберіганні вогнепальної зброї. Цаплін свою вину визнав, але не розкаявся. Суд оголосив вирок:12 років позбавлення волі, але за «законом Савченко» його… того ж дня звільнили з-під варти. За цим законом у термін ув’язнення було зараховано час, проведений ним у слідчому ізоляторі, з розрахунку день у СІЗО за два в колонії. Підсудного в залі суду не було з «технічних причин», отже, його звільнили із СІЗО.

Про особу підсудного та деякі подробиці справи розповів адвокат потерпілих Андрій ПЕРОВ:

— Цаплін — одесит, з кількома судимостями, починаючи з юних років. Наркоман, вів асо-ціальний спосіб життя, підробляв охоронцем, але незадовго до скоєння злочину в нього несподівано з’явилися гроші, новий комп’ютер, дорогий смартфон, інша техніка — хтось йому ці гроші дав. Замовника суд не встановив.

— Він був причетним до «антимайдану»?

— Казав, що бував іноді на мітингах «антимайдану». Про Юсова вперше почув після 2 травня 2014-го і зрозумів, що це він в усьому винен, що він — «зло». Хоча подібні висловлювання, зокрема про «диявола», ми нещодавно чули і з трибуни Верховної Ради від депутатів «ОПЗЖ». Такі й подібні вислови про демократичну, патріотичну опозицію нині стали майже нормою. Отже, ніколи не займаючись політикою, будучи особою з кримінальним шлейфом, на запитання «Чому ви так вчинили?» підсудний відповів, що він — «за Адєссу-маму». Зрозуміло, що це людина з кримінальною ментальністю, зрозуміло, що справа була замовною, а замовником, найімовірніше, були російські спецслужби.

— Як готувався цей злочин?

— За версією Цапліна, пістолет Макарова і патрони, а також головний убір, перуку й окуляри він придбав на Старокінному ринку (версію цю перевіряли, однак вона зовсім наївна). Насправді Цаплін ретельно готувався до злочину, багато днів шпигував за Юсовим. Уранці 19 вересня 2014 року він прийшов на вул. Ковалевського — ріг Пішонівського узвозу, сховав заздалегідь пакет з документами і сумою грошей, з якими, після вбивства, планував утекти з України, обрав позицію, де люди, які йдуть від дому, спускаються невеликими сходами. Вийшов Євген Кіпоренко, злочинець прийнявши його за Юсова, почав розстрілювати. Три кулі влучили в груди, живіт і передпліччя. Хлопець упав, почав просити пощади. Злочинець накинувся на лежачого, хотів вистрелити жертві в пах, але, на щастя, в цей момент пістолет заклинило. Знову ж, на щастя, поруч опинився старший лейтенант міліції, співробітник ДАІ, житель того ж будинку Сергій Кардаш, який ішов на службу, та, почувши стрілянину, кинувся на озброєного нападника. Цаплін, зрозумівши, що пістолет не вистрелить, вдарив ним правоохоронця в обличчя і завдав ще кілька ударів. Офіцер нападника обеззброїв і затримав. Окрім пістолета в рукаві зловмисника знайшли десантний ніж, яким той збирався різати жертву. Приїхала «швидка»: Кіпоренка госпіталізували, а Кардашу надали медичну допомогу на місці. Сьогодні Сергій Кардаш продовжує нести службу в лавах Національної поліції.

— Як поводився Цаплін в ув’язненні та під час попередніх судів?

— Він заявляв, що хоче, аби все було за законом. А за яким законом? Виявляється, що українські закони йому набагато вигідніші, ніж закони злочинного світу чи закони його російських господарів. Були пропозиції обміняти його, але він не захотів, розуміючи, що з ним там може статися таке, як з багатьма пособниками «ДНР/ЛНР». А в українській тюрмі його підлікували від туберкульозу, від наркоманії, він зміцнів, а як вийде — ще й пенсію йому доведеться платити.

— Розкажіть, будь ласка, про Євгена Кіпоренка, який випадково став жертвою злочинця...

— Це страшна трагедія. Уявіть, двадцятирічний хлопець, у якого життя попереду, закінчував вищу морехідку, збирався на переддипломну практику, зустрічався з дівчиною, мріяв створити сім’ю, працювати, допомагати батькам, до речі, батько його був міліціонером. Після тої фатальної зустрічі з Цапліним Євген переніс кілька складних операцій, втратив багато крові, на допомогу йому зголосилися понад 80 донорів. Зусиллями лікарів життя хлопцеві вдалося врятувати. Сьогодні він інвалід, пересувається у візку, на суд приїхати не може, живе у Вилковому з батьками.

Громадський діяч Андрій ЮСОВ, на якого, власне, планувався замах, рішення Приморського суду прокоментував так:

— Звичайно, перший вирок — 15 років — був справедливішим, але й він не відновлював у повному обсязі ні законності, ні справедливості за шкоду, яку заподіяв цей проросійський злочинець, скоївши потрійний замах на вбивство. А за фактом виходить, що апеляція — 12 років і «закон Савченко» — для Путіна дуже недорого коштує організовувати подібні терористичні акти, порушувати законність, спокій, порядок і взагалі ставити під сумнів суверенітет нашої країни та здоров’я її громадян. Тобто лише шість років. Тож таких цапліних може бути досить багато, бо ж ціна — невисока. Безумовно, з одного боку, маємо недосконале законодавство, та не варто лише на це робити скидку. Це також питання відповідальності й апеляції, яка зменшила термін ув’язнення, як і всіх тих, хто вважає, що війна або десь далеко, або взагалі закінчилася. Ні, не закінчилася, ні, не далеко. І Євген Кіпоренко, який отримав інвалідність, не може ходити й пересувається у візку, є тому яскравим і сумним свідченням. Війна зовсім поруч, й отрута «русского міра» так само поруч і продовжує впливати й діяти на свідомість наших співгромадян.

— Є великий сумнів, що персонаж, у якого сьогодні свято, адже його відпустили на волю, може стати на шлях виправлення…

— Я переконаний, що він не стане на шлях виправлення, вся його поведінка протягом шести років яскраво про те свідчить. Він визнає свою провину, але аж ніяк не кається. Тобто він залишається переконаним ворогом держави Україна, прихильником «русского міра» і Путіна. Якщо, умовно, завтра якісь танки «заблудяться» в Одеській області, то, безперечно, такі люди будуть першими зустрічати їх з квітами. І це питання до держави Україна, до органів безпеки і, зрештою, до всіх нас. Нічого не закінчилося, боротьба триває й триватиме надалі.

— Цаплін вийшов, а в цей час за шитою білими нитками «справою Шеремета» сидять у СІЗО українські патріоти...

— Такий уже дух часу. Відверті злочинці, вороги держави, особи, які справді становлять пряму небезпеку для суспільного ладу і здоров’я людей, або випускаються на волю, або обмінюються, передаються «за поребрик», або відкуповуються. А люди з чіткою громадянською, державницькою позицією, як-от Ріфмастер, власне всі фігуранти «справи Шеремета», абсолютно бездоказово перебувають під пресингом судової системи, і саме ось на це витрачаються кошти платників податків, час та зусилля правоохоронних органів, а не на відновлення суверенітету і боротьбу з ворожою агентурою, прямою й непрямою. Сьогоднішнє рішення суду — дуже яскрава й прикра ілюстрація часу, в який ми потрапили після президентських виборів 2019 року.

— Цей персонаж є одним з останніх одеських колаборантів, випущених на волю. Майже всі організатори й найревніші виконавці, які намагалися притягти «русскій мір» в Одесу 2014 року, вже або на волі, або в Росії…

— Саме так. І це, на жаль, є свідченням, що люди, які приймають політичні рішення, не засвоїли уроків історії 2014-го. А історія ця дає уроки дуже важкі й болючі. Якщо їх не вчиш — доводиться платити дуже високу ціну.