П’ята позачергова сесія обласної ради, яка відбулася 19 лютого, оперативно, без політичної сіпанини розглянула більше 60 питань (десять блоків) порядку денного. Цьому сприяла плідна робота у комісіях та на погоджувальній раді за участі керівників усіх депутатських фракцій, яку напередодні провів голова облради Григорій Діденко.

Депутати підтримали внесення відповідних змін до рішення від 24 грудня 2020-го «Про обласний бюджет Одеської області на 2021 рік», згідно з якими цьогорічний обласний бюджет розвитку складе 538 млн грн.

«Ці кошти спрямовуються на те, що гарантує нам розвиток у соціальній сфері та інфраструктурі», — прокоментував Григорій Діденко.

Бюджет розвитку передбачає співфінансування об’єктів державного фонду регіонального розвитку та об’єктів «Великого будівництва», але більша частина — 324,5 млн грн — буде спрямована на реа-лізацію цільових та комплексних програм. Наприклад, понад 55 млн грн із бюджету розвитку піде на ремонт і реконструкцію низки об’єктів Білгород-Дністровського району. Татарбунарській громаді на розбудову виділено 12 млн грн. Звісно, щоб заплановане вдалося втілити, доведеться їй і власні кошти вкладати. А це — нові стадіони, капітально відремонтовані школи та дитячі садки, водопровід, медичні та ветеринарні амбулаторії, освітлення територій тощо.

На сесії обговорено і схвалено сім цільових програм, які стартують у 2021-у. Так, регіональна програма цифрової трансформації на 2021—2023 роки містить 45 заходів, пов’язаних із соціально-економічним розвитком області, розвитком інформаційної інфраструктури освіти, медицини, культури, соціального захисту, архітектури, транспорту та екології і спрямованих на спрощення та оптимізацію процесів взаємодії «людина — держава — людина». А ще програма включає низку заходів щодо інформатизації органів публічної влади.

Програма розвитку конкурентоспроможності малого та середнього підприємництва на 2021—2023 роки передбачає, зокрема, підтримку суб’єктів підприємницької діяльності шляхом часткової компенсації відсоткових ставок за залученими кредитами.

Підприємці, які отримали право на таку компенсацію у 2017—2020 роках, забезпечили роботою майже 1400 наших земляків. За результатами проведеного аналізу підприєм-ства-учасники вже повертають до обласного бюджету коштів більше, ніж отримали.

Одна з основних бюджетонаповнюючих програм стосується розвитку туризму та курортів на 2021—2023 роки. Гостей нашого краю, ідеться у пояснювальній записці, приваблює не тільки відпочинок на узбережжі Чорного моря. Популярності набувають гастрономічний та екотуризм. На Одещині налічується більше 500 об’єктів тимчасового розміщення. Це — готелі, мініготелі, хостели, бази відпочинку. Окрім того активно розвивається сільський (зелений) туризм. Набувають попиту відвідування приватних садиб, що приймають мандрівників та відпочивальників. Туризм, нагадаємо, у світі сягає 10% ВВП. У нашій країні цей показник становить лише 1,5%, відтак ситуація потребує виправлення, великої організаційної роботи.

Виконання програми, переконані наші обранці, дозволить розвинути туристичну інфраструктуру Одеської області, яка поступово міцніє, забезпечити комплексний розвиток туристичних центрів, а також сприятиме диверсифікації регіонального туристичного продукту, підвищенню якості послуг, залученню інвестицій у цю галузь Одещини.

Обласна цільова соціальна програма «Молодь Одещини» на 2021—2025 роки — це комплекс конкретних заходів, скерованих на створення можливостей для самореалізації та розвитку потенціалу молодих громадян, їх участі та інтеграції у суспільне життя.

Депутати внесли також зміни до кількох чинних програм, які стосуються охорони здоров’я, освіти, соціального захисту населення, культури, розвитку фізкультури і спорту, висвітлення діяльності органів влади у ЗМІ, життя людей у безпечному середовищі.

Заплановане фінансове забезпечення нових програм, як і схвалені зміни до діючих, детально, у цифрах і з роз’ясненнями доступне на сайті обласної ради.

Звернення до центральної влади йдуть на Київ практично після кожної сесії. Цього разу їх скерують наверх більше десяти, і з різних приводів: врятувати галузь вітчизняного виноробства, яка через кліматичні зміни практично зазнає краху; втілити інвестиційний проєкт протипаводкового захисту та екологічного оздоровлення басейну української частини Нижнього Дунаю; внести до шкільної програми предмет «Фінансова грамотність»; передати землі Міноборони та об’єкти колишніх військових частин громаді тощо.

Депутати абсолютною більшістю голосів підтримали звернення до Кабінету Міністрів, Міністерства інфраструктури, Державної служби морського та річкового транспорту щодо забезпечення законності при здійсненні внутрішньодержавних процедур дипломування моряків відповідно до вимог Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року.

Обранці нашої обласної громади, де представники професій, пов’язаних з морем, є у значущій частині родин, закликають забезпечити законність у сфері дипломування моряків, котрі своє невдоволення неод-нораз висловлювали протестами.

«Ми, — запевнив Григорій Діденко, — на боці моряків. Ситуація з «посередниками» та захмарними сумами за пакет документів потребує негайного вирішення, а наші люди — підтримки в цьому. В області мешкає більше 70 тисяч моряків. У кожного з них є родина. До захисту їхніх прав долучилася і профільна депутатська комісія обласної ради».

Друге «морське» звернення за тими ж адресами — стосовно річкового флоту Українського Дунайського пароплавства, який планують передати приватній угорській компанії як внесок до статутного фонду. У зверненні депутати, зокрема, просять перевірити доцільність передачі флоту іноземній компанії, а також відповідність займаної посади керівництва. Доля 1350 працівників УДП і флоту залежить від рішення влади.

Під час сесії депутати схвалили рішення про часткові зміни назв, профілю та адреси кількох медичних установ. Так, два комунальні підприємства з лікувальних перетворені на соціальні: обласний дитячий санаторій «Мала Долина», що в с. Малодолинське, відтепер називається «Соціальна парасолька» (там знайдуть тимчасовий прихисток і допомогу люди, які опинилися в складних життєвих обставинах, зокрема вагітні жінки і жінки з дітьми, що зазнали домашнього насильства); Одеська обласна психіатрична лікарня №3 у с. Заводівка Березівського району — відтепер інтернат психоневрологічного профілю «Оберіг» для лікування осіб зі стійкими психічними розладами. Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини набув статусу психоневрологічного інтернату «Острів надії». Під оптимізацію потрапила обласна дитяча шкірно-венерологічна лікарня, що в Одесі по вулиці Вавилова, 60. Її профільно підпорядкували обласному шкірно-венерологічному диспансеру (вул. Академіка Воробйова, 5). Майно закладу передається в розпорядження управління майном обласної ради.

Більшістю голосів ліквідована регіональна служба охорони Одеської обласної ради — комунальна установа, створена депутатами минулого скликання для охорони об’єктів обласної комунальної власності.

Депутатки облради, про що стало відомо в ході пленарного засідання, сформували групу «Рівні можливості». Провідна мета об’єднання — боротьба із суспільними стереотипами у гендерній політиці. Депутатки братимуть участь у соціальних ініціативах проти дискримінації за гендерною ознакою.

«Рівні можливості — це не лише про права жінок та чоловіків, а й про розвиток демократії в країні, створення комфортних умов для всіх груп населення, захист прав дітей, протидія насильству. Це одні з ключових питань, якими кожен із нас переймається та які важливі для нашого об’єднання. І я переконана, що створення нашої депутатської групи підсилить всі ці напрямки», — сказала з трибуни керівниця новоствореної депутатської групи Юлія Чухало.

До складу групи увійшли також Ірина Коваліш (заступниця), Світлана Фабрикант, Ольга Долгопола, Лілія Коваленко, Юлія Шестакова та Лілія Третьякова.

Нагадаємо, що серед 84 депутатів Одеської обласної ради VIII скликання 19 жінок.