Одесский оперный давно уже не привлекал такого внимания. Увы, но не своими постановками, а скандальной историей с избиением главного режиссера театра Евгения Лавренчука, в котором он обвиняет некоторых представителей коллектива. По этому поводу театром было выпущено заявление, основные фрагменты которого мы приводим на языке оригинала.

«За три роки перебування на посадi головного режисера Лавренчук поставив лише одну виставу La Traviata та й ту не закiнчив належним чином: немає режисерськоï концепцiï, в результатi чого кожний показ вiдбувається зi змiнами, що призводить до нервування та травмування виконавцiв. До цього часу Лавренчуком не розроблено паспорт вистави, що тягне за собою проблеми пiд час монтування декорацiй та невправданого збiльшення часу перерв мiж актами вистави, викликає невдоволення глядачiв, якi залишають театральну залу до завершення вистави.

Лавренчук Є. В. виявився неспроможним органiзувати роботу режисерського цеху: поточний репертуар залишився поза його увагою, з багатьма досвiдченими виконавцями у нього виникли конфлiкти з причини його нестриманостi у поведiнцi, вживання ненормативноï лексики та образ.

Артисти театру та працiвники технiчних служб зверталися до керiвництва театру зi скаргами та вимогами захистити ïх вiд грубостi та образ Лавренчука. Цi звернення Лавренчук спотворює у своïх дописах в iнтернетi як збирання пiдписiв проти нього.

Бiльше нiякоï роботи, передбаченоï посадовою iнструкцiєю головного режисера театру, не виконував.

З’являвся в театрi час вiд часу, займаючись в основному власним пiаром, створюючи навколо себе ажiотаж шляхом нагадування про те, що є учнем Романа Вiктюка.

Очевидно, розумiючи свою неспроможнiсть виконувати обсяг робiт головного режисера музичного театру, двiчi подавав заяву про непродовження з ним контракту (копiï додаються).

Зазначенi обставини призвели до прийняття рiшення про непродовження з ним контракту на новий термiн.

Втiм, Лавренчуку було запропоновано укласти з театром угоду про постановку опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», але вiн вiд пропозицiï вiдмовився.

Лавренчук створив Благодiйний фонд Одеськоï нацiональноï опери, вiд iменi якого подав заявку та отримав вiд Украïнського Культурного Фонду грантовi кошти в сумi бiльше як 700000,0 грн для реалiзацiï проекту «Украïнський iнклюзивний хор та оркестр», який також не здiйснив.

Украïнський Культурний Фонд звернувся до Господарського суду Одеськоï областi з позовом про повернення коштiв у зв’язку з ненаданням Лавренчуком належного обгрунтування витрачання отриманих коштiв.

Дивно, що тiльки тепер Лавренчук виклав своï здогадки щодо причин його побиття, коли отримав попередження про непродовження з ним контракту, адже з того моменту минуло майже три мiсяцi!..

На пiдставi наведеного вважаємо, що дописи Лавренчука є суцiльною брехнею та спробою зганьбити iм’я та репутацiю Одеського нацiонального академiчного театру опери та балету та його керiвника Бабiч Надiï Матвiïвни».

А вскоре состоялось общее собрание коллектива, в ходе которого было выражено нежелание сотрудничать с Лавренчуком.

ОТ РЕДАКЦИИ. В начале 2007 года в нашей газете была опубликована рецензия на спектакль Русского театра «Сумерки богов (Александр Вертинский и Вера Холодная) — первое явление Евгения Лавренчука нашему городу в качестве режиссера. О характере рецензии можно судить по заголовку: «Московский пустой бамбук». Четыре года спустя разгорелся скандал уже в Томске. Постановки Лавренчука в местном ТЮЗе обвинили в пропаганде «нетрадиционной сексуальной ориентации». В августе 2013 года Лавренчук подал иск в суд на администрацию Томска и городской совет старейшин о защите чести и достоинства. Суд отказал в удовлетворении иска. Остается только гадать, за какие такие заслуги Лавренчук получил должность главного режиссера театра, который является одним из символов нашего города. Будем надеяться, что нынешний скандал послужит хорошим уроком руководству Минкульта, и впредь кадровая политика министерства будет более вдумчивой.