Миколаївський підприємець виготовляє та експортує органічну консервацію. З чого все почалося і як борщ, сало, часник у банках та інші консервовані продукти з України почали підкорювати ринки Європи, США та ОАЕ?

У 2014 році Ян Островський — підприємець з Первомайська — разом з волонтерами готував та возив продукти українським військовим у зону проведення АТО. Волонтери закривали в скляні банки концентрований борщ і перетерте сало з часником. Такий борщ був готовим для вживання — достатньо було долити окропу. Ідея виявилася цікавою, тож коли ситуація із забезпеченням на фронті налагодилася і волонтерська допомога стала менш потрібною, продукт почали готувати на продаж.

З того часу асортимент товарів зріс до понад 50 позицій: консервовані екзотичні овочі, соуси, корисні чипси та снеки. За кілька років Ян Островський вивів свою продукцію в мережі українських супермаркетів та налагоджує постачання до Німеччини, країн Скандинавії, США, Сінгапуру й ОАЕ. Про прибутки підприємця говорити зарано — всі доходи йдуть на розширення виробництва.

До 2014-го Ян не мав стосунку ні до вирощування овочів, ні до консервації. Здобувши дві вищі освіти, працював у сфері міжнародної торгівлі. Однак ще під час Революції Гідності та на початку війни долучився до волонтерської діяльності. Перші закрутки для військових — борщ у банках, протизастудні засоби з медом і горі-хами, сало з часником — готували на кухні сімейного ресторану в Первомайську на Миколаївщині.

Кошти на купівлю продуктів для приготування харчових пайків збирали через благодійні аукціони, де продавали різні речі.

«Пізніше, коли логістика була налагоджена і військові вже не потребували такої активної допомоги, ми почали відходити від цього. Однак до нас все одно зверталися представники української діаспори, які роз-пробували борщ на благодійних аукці-онах та інших івентах, і хотіли його купувати. Він став для них символом Батьківщини», — розповідає пан Островський.

Перші овочі підприємець посадив на невеликій ділянці, яка належить його родині. Асортимент формувався за двома принципами: продукти повинні бути незвичними, а їх вирощування — без використання хімії. Так серед овочів з’явилися бамія (окра, гібіск їстівний), різнокольорові морква і помідори, спаржева квасоля та трюфельна картопля з фіолетовою м’якоттю.

«Ми почали самостійно вирощувати овочі й готувати з них не тільки борщ, а й різні закрутки та інші продукти. Більше того, ми хотіли, щоб уся продукція була екологічною і щоб це було підтверджено документами та сертифіковано за міжнародними стандартами», — ділиться підприємець.

У перший рік він інвестував близько п’яти тисяч доларів, які пішли на придбання насіння, побудову системи крапельного зрошення та оплату праці найманих робітників. З першого врожаю овочів на ділянці площею не більше 30 соток у 2017-у виготовили близько тисячі банок, які презентували на різних фестивалях під брендом «Стодола».

«Продукція була смачна, але ми не були впевнені, що ми потрібні ринку. Однак усе розійшлося дуже швидко і ми отримали хороший зворотний зв’язок. Зараз можемо виготовляти тисячу банок за день. У нас близько двох гектарів поля. Але на одному гектарі можна виростити тонну продукції, а можна й 10 тонн», — розповідає Ян Островський.

Щоб продукція вважалася органічною та могла відповідно маркуватися, поле і процес виробництва потрібно було сертифікувати.

«Сертифікація — досить складний і тривалий процес. У нас це забрало близько двох років. Інспектори фіксують поле, де вирощуються овочі, надають перелік речовин, які можна використовувати для обробітку. І лише через два роки вирощене можна маркувати як органічне», — зазначає підприємець.

Сертифікації підлягають навіть спеції, які використовуються для за-круток. В Україні придбати повністю органічні спеції важко, тому їх закуповують за кордоном. Підприємцеві довелося розробляти й тестувати власну рецептуру для маринувань. Наприклад, відмовитися від викорис-тання оцту, бо оцтову кислоту додавати в органічну продукцію не можна, а натурального органічного оцту в Україні нема. Складно знайти органічний цукор.

Вартість сертифікації продукції залежить від площі насаджень, а також від того, наскільки складно все інспектувати. «Якщо все посаджене в одному місці, то вартість буде нижчою. Якщо ж земля у трьох областях, а переробка — в четвертій, то, звичайно, це будуть інші кошти. Інспекція здійснюється щороку. В середньому це коштує від 20 до 50 тисяч гривень», — ділиться досвідом.

Зараз обсяг виробництва продукції під брендом «Стодола» невеликий. Торік підприємець виготовив кілька десятків тисяч банок консервації, хоча наявні потужності дозволяють робити значно більші партії.

«Цього року ми сертифікували нові продукти, тестували нові рецепти. Не хотіли ризикувати, тому робили невеликі партії, випробовували, щоб виходив безпечний, якісний і смачний кінцевий продукт. У найближчі роки готуємося почати експорт у більших масштабах, наскільки це можливо для органічних виробників», — каже Ян Островський.

Обсяг виробництва щороку зростає. У 2020-у на базі ферми запустили новий переробний цех і сертифікували процес переробки. Зараз у «Стодолі» працює близько 20 осіб, які займаються вирощуванням і переробкою овочів.

«Ми розширюємо виробництво для того, щоб максимально розтягнути сезон, щоб люди не їхали на заробітки, а працювали в нас цілий рік, щоб це була стабільна команда. Наприклад, влітку ми зробили томатне пюре і можемо виготовляти соуси навіть взимку», — підкреслює підприємець.

Окрім консервованого борщу і сала з часником, асортимент продукції представлений понад 50 найменуваннями. Усі товари мають органічний сертифікат. Перша група — соління (мариновані та квашені овочі), другий напрямок — консервовані закуски (овочі-гриль в олії, в’ялені томати та інші продукти в томатних заливках), третя — соуси, снеки, здорові перекуси.

«У нас є чорна кукурудза. Ми її посадили, щоб отримати насіння, а цього року плануємо виготовляти кукурудзяні чіпси. Поки тестуємо виробництво соків, смузі та джемів. У великий продаж ця продукція не надходить, але згодом плануємо випускати більші партії », — каже пан Островський.

В Україні «Стодола» продається в мережах супермаркетів Goodwine, Winetime, «Ашан», «Сільпо», а також у невеликих магазинах. Консервацію можна придбати й онлайн на «Розетці». Діапазон цін — 70—90 гривень за банку.

Серед незвичних овочів на полицях, які вирощує та консервує підприємець, — мексиканський огірок. Він виглядає як маленький кавун з присмаком лайма.

Серед закруток — овочі-гриль, різноманітні соуси з брокомоле, сальса, гарбузовий діп, серія гірчичних та томатних соусів.

Майже всі овочі на фермі вирощують самостійно, за невеликими винятками. Наприклад, торік докуповували моркву, зерно гірчиці та ще дещо. Але основна ставка — на власні сили.

Перші спроби експорту — це були невеликі відправлення з продуктами, які підприємець надсилав представникам української діаспори в інших країнах. Окремо продукція представлялася на різноманітних заходах за кордоном — торговельні місії та профільні виставки у Німеччині й ОАЕ.

«Ми намагалися показувати свою продукцію потенційним партнерам, щоб отримувати зворотний зв’язок. Після цих виставок у нас з’явилося багато контактів. Ми виготовляли невеликі партії закруток на замовлення та відправляли партнерам для вивчення попиту, — за-

значає засновник бренду. — Коли відбувався Фестиваль культур у Люксембурзі, до нас звернулися представники діаспори, щоб презентувати традиційні страви — борщ, закрутки».

Згодом надсилали пробні партії до Франції, Канади. Запит на продукцію є у Німеччині, Великобританії, Сінгапурі, ОАЕ, США, країнах Скандинавії.

«У США є великий інтерес до маринованих продуктів для так званих слов’янських магазинів. У них є мариновані огірки, але вони не зовсім такі, якими ми їх звикли бачити. У таких магазинах український борщ та перетерте сало з часником також має великий попит», — запевняє підприємець.

Для іноземців, які не знають, що це за продукт, потрібно формувати культуру споживання: «Цікавий кейс був у Франції. Наша представниця просто пригощала борщем своїх друзів. Вони настільки звикли до цієї страви, що почали шукати її на полицях магазинів».

Цивільну версію консервованого борщу трохи осучаснили. Він продається у реторт-пакеті. Це готовий продукт, який достатньо розігріти і можна споживати. Але є один нюанс. Борщ — вегетаріанський. За словами власника підприємства, використання м’яса значно б ускладнило виробництво та сертифікацію товару.

«Виробників органічного консервованого борщу майже нема в світі. Я бачив лише один подібний продукт у країнах Балтії. Він досить специфічний і не зовсім відповідає нашим уявленням про традиційний борщ, хоча вони його позиціонують саме так. Решта виробників — не органічні. В середньому така продукція коштує від 1,5 до 3 євро за банку. Ми намагалися зробити наш продукт органічним, але при цьому досить доступним за ціною», — додає Ян.

Побудувати такий бізнес з нуля — це питання 100 тисяч доларів. Зменшити витрати вдалося завдяки тому, що овочі вирощують на власній землі. Крім того, першу продукцію переробляли на базі родинного ресторану, що суттєво скоротило видатки на початковому етапі.

«Зараз ми докуповуємо обладнання. Додаткові кошти потрібні на тару, посадковий матеріал. Цього року застосовуватимемо нові технології у вирощуванні овочів. Наприклад, посадка розсади на гряду у біорозкладну плівку з крохмалю. Це витратно, але потім економимо на ручних операціях з прополювання, які неможливо виконати якісно. Хочемо також придбати дрон для обприскування», — ділиться планами підприємець.

Лише на організацію лінії виробництва він витратив близько 50 тисяч доларів. «Гроші я ще не повернув. Сподіваюся, за кілька років ви-йти в плюс. Ми настільки динамічно розвиваємося, що весь прибуток ре-інвестуємо у нове виробництво. Наприклад, три роки тому нам потрібно було закупити 10 тисяч банок тари, а рік тому — 100 тисяч», — розповідає.

Ян Островський має великі амбіційні плани — розширити лінію виробництва. Крім ділянки з овочами, розвивати власний органічний сад і власні виноградники, у що потрібно буде інвестувати не один рік.

Джерело: www.epravda.com.ua