Україна має величезний природний потенціал для фермерства й економічного розвитку сіл. Так, близько 40% українських сільгоспземель — чорноземи. Попри це рівень життя в селах досі низький. Чому так? Тому що родючі землі використовують неефективно.

Щоб виправити ситуацію, потрібен рушій — земельна реформа. Головне — не зупиняти її на пів шляху, а ухвалити законодавчу базу, що виведе земельні відносини з-під дії всіляких мораторіїв і з тіньового обігу, унеможливить корупційні схеми, наповнить місцеві бюджети та збільшить рівень доходу селян.

Залежність сіл від агросектора, який за останні два десятиліття показав реальне зростання на 50%, не надто покращила добробут тамтешніх жителів. За даними Держстату, торік середня зарплата по Одеській області становила 10 тисяч гривень. Зважаючи на величезний розрив між містами й селами, селяни не можуть розраховувати на такі гроші. Це пояснюється кількома причинами. Головні — неефективне управління земельними ресурсами, відсутність прозорого й чесного ринку землі та занижені ціни на ділянки. Крім того, мораторій на продаж землі унеможливлює реальну конкуренцію в сільському господарстві, через що агрохолдинги платять селянам копійки.

ШТУЧНО ЗАНИЖЕНІ ЦІНИ

На Одещині нормативна грошова оцінка ріллі дорівнює 31 тисячі гривень за гектар. Однак швидкість підвищення цього показника в кілька разів нижча за темпи зростання агросектора, який за роки незалежності перетворився на один із локомотивів української економіки. За останні 30 років ця оцінка змінювалася двічі, а потім відбувалася лише незначна індексація. Варто зауважити: якби всі податки розраховувалися не від нормативної грошової оцінки, а від ринкової ціни, то це значно збільшило б надходження до місцевих бюджетів.

За прогнозом міністра аграрної політики та продовольства Романа Лещенка, одразу після скасування мораторію, тобто з 1 липня 2021-го, вартість землі стане майже вдвічі вищою за нинішній показник. «Десь близько двох тисяч доларів буде вартість гектара землі в Україні», — зазначив він в інтерв’ю одній із ра-діостанцій.

А впродовж наступних десяти років, за оцінками експертів Easy Business, середня вартість землі може зрости до 4,5 тисячі доларів за гектар. Утім, це станеться лише в разі запровадження прозорих і справедливих правил для всіх гравців ринку та ухвалення відповідного законодавчого пакета. Зокрема, законопроєкту №2194, який забезпечить спрощення та децентралізацію земельних процедур і наведе лад у земельних відносинах.

НА ЩО СПРЯМОВАНИЙ ЗАКОНОПРОЄКТ №2194

Децентралізація. Цей законопроєкт вдосконалює систему управління та забезпечує дерегуляцію земельних відносин. Він передбачає передачу державних сільгоспземель у комунальну власність, а функцій контролю в земельній сфері — від Держгеокадастру до місцевих органів влади. Отже, сільські громади зможуть ефективніше використовувати свої землі (зокрема й ті, що розташовані за межами населених пунктів), тож отримуватимуть додаткові надходження до бюджету. У межах децент-ралізації на Одещині 81 територіальна громада вже отримала у власність загалом понад 170 тисяч гектарів, і цей процес триває.

Дерегуляція землеустрою та усунення корупційних ризиків у земельній сфері. Зашкарубла бюрократична система давала коруп-ціонерам свободу для вигадування найрізноманітніших схем. Зрештою, з’явилися десятки непотрібних процедур і запит на зайву документацію. Ініціатори земельної реформи виявили всі процедури, у яких не було потреби та які містили лазівки для корумпованих шахраїв. Наразі скасовано всі зайві експертизи, як-от державну експертизу документації з впорядкування земель, погодження проєктів землеустрою щодо відведення ділянки, авторський нагляд. Унеможливлено і дублювання процедур.

Просторове планування. З переходом державних земель у комунальну власність органи місцевого самоврядування отримають право здійснювати просторове планування на своїх територіях. Так, для всієї громади розроблятимуть єдиний комплексний план просторового розвитку, який дасть змогу планувати території на користь місцевих жителів і бізнесу.

Урядовці та експерти погоджуються: без законопроєкту №2194 реалізувати земельну реформу неможливо. «Це так звана земельна конституція для місцевих громад, яка відкриває вікно можливостей, передаючи в розпорядження ОТГ ще більшу кількість земельних ресурсів. Тож я звертаюся до уряду та парламенту: наше вікно можливостей не вічне — земельна реформа, якої очікують українські громадяни, має розпочатися вчасно», — наголосив міністр агрополітики та продовольства Роман Лещенко під час «круглого столу» «Дорожня карта земельної реформи в Україні. Розвиток економіки».

Зазначені ініціативи сприятимуть розвитку сіл Одеської області, що особливо важливо з погляду децент-ралізації. Села отримають дохід від податків на землю, зможуть будувати дороги, відкривати школи та лікарні. І, врешті-решт, прості люди, а не олігархи й корупціонери відчують переваги розвиненого агросектора.

За матеріалами сайта https://zemreforma.gov.ua.