Український влада планує боротися із сексизмом і дискримінацією в рекламі: 266 народних депутатів підтримали в першому читанні відповідний законопроєкт.

Цим наші законотворці зробили суттєвий поступ у боротьбі з гендерною дискримінацією у рекламі. Йдеться про рекламу, яка стверджує перевагу однієї статі над іншою, принижує гідність людини за статевою ознакою, містить гендерні стереотипи.

Покарання за порушення закону, в разі його ухвалення, може сягати суми рекламної кампанії, помноженої на 30. Такий штраф має виплатити рекламодавець, якщо в рекламі використовується сексуалізація, що не має прямого стосунку до продукту.

Проблема сексизму в рекламі є гострою для нашої країни. Реклама, як відомо, відображає сьогодення, але водночас вона може його і творити. Саме тому з поширенням стереотипів було вирішено боротися на державному рівні. Тож Верховна Рада хоче покласти край поширенню дискримінаційних сентенцій через рекламу, захистити права споживачів.

Сьогодні в Україні чимало скандальних випадків з великими компаніями, коли громадські організації зверталися до суду через їхню секситську рекламу. Інформація про такі порушення швидко розповсюджувалася мережею через блогерів, на сторінках публічних осіб і просто небайдужих. Зокрема, під «гарячу руку» вже потрапляли «Епіцентр К», «Цитрус», Comfy, Mister Cat і багато інших. Утім, щоб побачити масштаб проблеми, далеко ходити не треба — безліч звичайних автомийок, ресторанів, магазинів косметики тощо відкрито розміщують рекламні оголошення, не приховуючи явних секситських натяків.

Ще у 2015 році дослідження Бреда Дж. Буша і Роберта Б. Лал з Університету штату Огайо довело, що сексизм і використання гендерних стереотипів перестали бути ефективними в рекламі. Більше того, науковці дійшли висновку, що в нинішній час, коли у світі утверджуються засади толерантності та рівноправ’я, реклама із сексуальним підтекстом, радше, відштовхне покупців.

Глобальні дослідження ПРООН показують, що в Індексі гендерного розриву станом на 2019 рік Україна посідала 59-е місце за показниками рівності статей у різних галузях. Це дуже висока позиція, яка свідчить, що в нашому суспільстві таки існують секситські стереотипи. І вплив реклами, яка нас оточує, тут є значним. Тож підтримка Верховною Радою законопроєкту №3427 — великий крок у боротьбі з поширенням гендерних стереотипів. Та поки цей документ не ухвалений остаточно, вибір щодо того, чи підтримувати кампанії, які, пропагуючи себе, вдаються до «родзинок» сексистського змісту, чи користуватися їхнім продуктом наразі залишається за споживачами.