Ключовим питанням розширеного засідання колегії облдержадміністрації, яка відбулася 3 травня під головуванням керівника ОДА Сергія Гриневецького, був стан наповнення місцевих бюджетів.

Яка ситуація сьогодні? За інформацією департаменту фінансів ОДА, загальний обсяг місцевих бюджетів за перший квартал 2021 року з урахуванням міжбюджетних трансфертів склав 6 783,5 млн грн, у тому числі податки та збори — 4 827,1 млн грн, міжбюджетні трансферти — 1 956,4 млн грн.

Надходження до загального фонду — 4 607 млн грн. Із 99 місцевих бюджетів планові показники виконані по 76. Найбільші обсяги додаткових коштів від перевиконання забезпечили Одеська об’єднана громада — 161,4 млн грн, Южненська — 14,3 млн, Авангардів-ська — 10,5 млн, Таїровська — 8,4 млн, Дачненська — 7,4 млн та Ізмаїльська — 6,7 млн грн.

Не забезпечили виконання планових показників 23 бюджети (три райони та 20 громад) на 37,7 млн грн. Найбільші суми невиконання мають Кодимська — 79,3% (-6,2 млн грн), Біляїв-ська — 84,9% (-5,5 млн), Бородинська — 66,9% (-5,5 млн), Нерубайська — 89,2% (-4,2 млн), Усатівська — 87,5% (-3,9 млн), Білгород-Дністровська — 94,5% (-3,6 млн) і Тузлівська — 64% (-1,6 млн грн).

Втім, за оцінкою експертів департаменту фінансів ОДА, перевиконання планових показників по деяких бюджетах стало можливим через завчасне «перестрахування», тобто через заниження цих показників при формуванні самих бюджетів.

Звідки надходили гроші?

Найбільшу частину доходів місцевих бюджетів — майже 87% — становлять бюджетоутворюючі податки: оподаткування фізичних осіб — 56,8%, плата за землю — 14,9%, єдиний податок — 14,5%; найменшу — нерухоме майно — 2,5%.

Місцеві бюджети втрачають понад 600 млн грн надходжень від недоотримання плати за землю — такий висновок експертів.

В Одеській області більше 850 тисяч платників за землю: 15,7 тисячі юридичних осіб і 837,5 тисячі фізичних. Загальний фонд місцевих бюджетів наповнюється майже на 15% від плати за землю, яка формується із земельного податку та орендної плати. За перший квартал 2021-го до бюджетів різного рівня надійшло 313,9 млн грн орендної плати і 374,2 млн грн земельного податку. Найбільшими платниками за землю є відокремлений структурний підрозділ «Подільська дистанція захисних лісонасаджень №6 Одеської залізниці» — 80,7 млн грн, відокремлений структурний підрозділ «Одеська дистанція захисних лісонасаджень №1 Одеської залізниці» — 79,4 млн, Одеська залізниця — 16,1 млн, ДП МТП «Чорноморськ» — 9,9 млн та АТ «ОПЗ» — 10,1 млн грн.

«Не виконали планові показники з плати за землю 24 бюджети. Найбільші суми невиконання по Бородинській громаді — 31,3% (-7,3 млн грн), Біляївській — 53,8% (-3,0 млн) Кодимській — 79,4% (-2,8 млн), Василівській — 51,8% (-1,2 млн) та Визирській — (-1,0 млн)», — зазначила на засіданні колегії директорка департаменту фінансів Марина Зінченко.

Втрачають місцеві бюджети і через заниження ставки земельного податку або встановлення її на найнижчому рівні. За інформацією департаменту фінансів ОДА, саме через заниження ставок уже в першому кварталі 2021-го збитки сягають близько 30 млн грн. Наприклад, за обґрунтованого підходу ставка земельного податку має бути на рівні 1%, натомість органи місцевого самоврядування Кароліно-Бугазької громади (Затоківська селищна рада), Білгород-Дністровської міської територіальної громади, Нерубайської, Визирської, Лиманської громад, Кошарської селищної ради (Роздільнянської громади), Фурманівської селищної ради (Кілійської громади) встановили її на найнижчій межі — від 0,2 до 0,3%.

Втрачають місцеві бюджети не тільки від заниження, а й від зменшення ставок, через що з початку року недоотримано близько 18 млн грн. Зменшили їх у Біляївській міській терито-ріальній громаді, Тузлівській, Любашівській, Суворовській та Кодимській громадах.

На збільшення надходжень плати за землю впливає і своєчасне проведення нормативно-грошової оцінки.

«У таких містах, як Ізмаїл, Подільськ та Южне, проведення нормативної грошової оцінки земель було ще в 2011, 2012 та 2013 роках, що є порушенням чинного законодавства, а також зумовлює недонадходження коштів до місцевих бюджетів. Провівши оновлену нормативно-грошову оцінку землі, надходження від плати за землю зростуть майже вдвічі, а це дасть можливість місцевим бюджетам залучити додатково до 180 млн грн. Загалом місцеві бюджети втрачають надходжень від плати за землю на суму близько 626 млн грн, а це майже квартальні надходження з цього податку», — зазначив Сергій Гриневецький.

Маючи такі шалені резерви, а також значні суми нерозподілених залишків на початок року (605,7 млн грн) та перевиконання доходної частини за перший квартал (324,3 млн грн.), за словами голови ОДА, на адресу обласної державної адміністрації без кінця й краю надходять численні звернення та листи від громад зі слізними проханнями виділити їм гроші з обласного бюджету на поточні ремонти, відновлення різних об’єктів територіальних громад і навіть на благоустрій.

«Процес децентралізації надав громадам значні повноваження й фінансові ресурси на місцях і зробив місцеві бюджети незалежними. Територіальні громади самі відповідають за свій рівень видатків. І, як бачимо, результати аналізу перевірених бюджетів показують, що в громадах є значний ресурс, але необхідно вивести з «тіні» зарплату, встановити норма-тивно-грошову оцінку землі, організувати раціональне використання бюджетних коштів на першочергові видатки, видатки розвитку і благоустрій своїх територій», — підкреслив Сергій Гриневецький.

«Фінансова дисципліна передбачає чітке дотримання нормативно встановлених вимог і порядку щодо мобілізації, розподілу та використання коштів держави, суб’єктів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій», — зазначила у своєму виступі на колегії начальник Південного офісу Державної аудиторської служби Наталія Стоянова.

За її словами, впродовж першого кварталу фахівці Південного офісу Держаудитслужби провели моніторинги та перевірки, які дають змогу запобігти порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. «І якщо на стадії моніторингу здається, що порушення є процедурними, незначними, такими, що не вплинуть на результат закупівель, то, як показує практика, надалі саме за цими процедурами встановлюються реальні втрати», — сказала Наталія Стоянова і навела приклади найпоширеніших порушень.

Так, за результатами державних фінансових аудитів бюджетів міста Білгорода-Дністровського та Шабівської сільської громади, ревізії бюджету Затоківської селищної ради, ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету та управління освіти Білгород-Дністровської міської ради встановлено порушень та недоліків на майже 105 млн грн.

Наявність порушень, на думку головного аудитора Одещини, свідчить про незадовільний стан професійної підготовки окремих бухгалтерських і фінансових служб та низьку ефективність попереднього й поточного контролю, що передує прийняттю управлінського рішення або здійснюється на стадії його виконання.

На засіданні колегії ОДА Сергій Гриневецький розкритикував політику конкретних керів-ників новостворених територіальних громад, які дозволили собі «економити» на фінансуванні харчування у дитячих садках, школах і літньому оздоровленні дітей.

«Як таке може бути, що середні витрати на харчування на одну дитину в день у дошкільних закладах територіальних громад Одеської області складають 29 гривень при середній нормі 58,75 гривень? Я вже не кажу про такі селищні громади, як Затишанську, Слобідську, Павлівську, Любашівську селищну та Криничненську, де суми на харчування однієї дитини взагалі мізерні — 3,6 грн, 6,1 грн, 10,2 грн, 12,6 грн та 13,6 грн відповідно. Головам цих громад не соромно? Беріть приклад зі своїх колег, які знайшли можливості й виділили на дитяче харчування нормальні кошти: Саф’янівська сільська територіальна громада — 63,7 грн; Кароліно-Бугазька — 56,3 грн; Авангардівська — 54,3 грн; Сергіївська — 53,1 грн; Суворовська — 51,9 грн; Визирська — 47,9 грн; Таїровська — 45,7 грн» — закликав Сергій Гриневецький.

За словами керівника ОДА, необхідно серйозно підійти і до фінансування харчування у загальноосвітніх навчальних закладах, адже сьогодні середні витрати на дитину там становлять лише 16,9 грн при середній нормі 22,4 грн, а в Овідіопольській територіальній громаді видатки на харчування дітей у школах взагалі не передбачені.

«Поясність, будь ласка, як можна прогодувати дитину в школі за такі кошти, які передбачили, скажімо, в Кулевчанській територіальній громаді — 1,7 грн; Бородинській селищній — 1,9 грн; Захарівській селищній — 3,5 грн; Новокальчевській сільській — 3,6 грн, Доброславській селищній — 4,9 грн та Затишанській — 5,5 грн?» — з осудом звернувся до голів громад Сергій Гриневецький.

Критичною, за оцінкою керівника ОДА, є також ситуація з оздоровленням дітей, бо ж лише 45 територіальних громад передбачили у своїх бюджетах на це 17,3 млн грн, тоді як 17 — Маразліївська, Ширяївська, Коноплянська, Березівська, Старокозацька, Мологівська, Великобуялицька, Зеленогірська, Долинська, Кулевчанська, Петропавлівська, Савранська, Саратська, Старомаяківска, Усатів-ська, Успенівська, Білгород-Дністровська міська — взагалі не планують виділяти й копійки на відпочинок та оздоровлення дітей.

Слушне доповнення-порівняння до критики внесла з трибуни і директорка департаменту фінансів ОДА Марина Зінченко, яка зазначила, що на утримання органів місцевого самоврядування у першому кварталі пішло аж 505,5 млн грн, з яких на виплату заробітної плати з нарахуваннями — 465 млн грн.

«Середньомісячна заробітна плата по окремих міських, ра-йонних, селищних, сільських радах та ОТГ перевищує середній показник по державному управлінню в цілому по області (15 767 грн) та коливається від 19 тисяч до 27 тисяч гривень. Заробітна плата керівного складу апарату управління декотрих місцевих рад коливається по області від 20 до 34 тисяч гривень, а в низці місцевих рад взагалі має надвисокі значення — понад 40 і 50 тисяч гривень. Якщо голови Білгород-Дністровської міської та Любашівської селищної громад отримують по 63 363 грн і 49 553 грн зарплатні, то, напевно, їм варто було б переглянути бюджети і знайти можливість виділити кошти на дитяче харчування та оздоровлення», — наголосила Марина Зінченко.