Україна демонструє свою готовність інтегруватися у коло європейських країн, і в цьому процесі важливу роль відіграє поширення українських надбань шляхом культурної дипломатії.

3 липня Товариство української культури Австрії (ТУКА) імені Лесі Українки за підтримки Міністерства закордонних справ України і посольства нашої держави в Австрії проведе музично-поетичний вечір «Лісова пісня», що відбудеться на одній із найпрестижніших локацій — у Святковому залі нової міської ратуші у Лінці (Neues Rathaus Festsaal). Концерт, як зазначається на сайті посольства, організований «з метою забезпечення позитивного іміджу України, підтримання зв’язків з українцями, які проживають за межами України».

Як відомо, нинішній рік проходить під знаком Лесі Українки, 150-ліття від дня народження якої світова спільнота відзначила 25 лютого. Зі зрозумілих причин дата проведення майбутньої імпрези неодноразово переносилася, що внесло і певні корективи в її програму.

У ювілейному вечорі будуть задіяні австрійські й українські науковці, поети, музиканти, юні співаки та артисти балету. Зокрема, лекцію про життєвий і творчий шлях Лесі Українки проголосить професор із Зальцбурга, відомий славіст, популяризатор україністики у світі, почесний доктор Львівського університету Алоїс Вольдан. Інструментальна музика та супровід для вокалу готуються за участі лауреатів престижних міжнародних конкурсів Алевтини Добіної (фортепіано), Хайді Ейденбергер (скрипка), Гюнтера Скали (віолончель), Андреа Севечека (фортепіано).

У насиченій музичній програмі виступить і володарка уні-кального меццо-сопрано, доцент Академії Райман, одна з лідерок української культурної спільноти Австрії Інна Савченко (див. «ЧН», 27.07.2020, «День», 28.07.2020).

Ми звернулися до пані Інни в режимі онлайн з проханням розповісти про сам проєкт і мотивацію ТУКА.

— Нами рухають пам’ять і жива любов до Лесі Українки, її поступу. Діяльність організації, яку я маю честь очолювати, ми розглядаємо як своєрідний маленький мистецький фронт, адже сприймаємо себе невід’ємною частиною України. Застосовую-

чи принципи «культурної дипломатії», ми ставимо за ме-ту подібними евентами пропагувати, ін-формувати, надавати можливість австрійській публіці побачити й почути красу, унікальність, європейську приналежність української музики, літератури, живопису — мистецтва та культури в цілому.

Ми намагаємося долучити українську діаспору — молодь, дітей — до наших концертів. Докладаємо зусиль для взаємної підтримки й налагодження контактів з іншими українськими культурними організаціями в Австрії, бо РАЗОМ — МИ СИЛА! Зокрема, у заявленому музично-літературному вечорі «Лісова пісня» беруть участь діти та молодь нашої діаспори з української школи «Промінь», що діє при греко-католицькій парафії імені Св. Йосафата у Лінці.

— Яка програма майбутньої імпрези?

— Будуть виконані інструментальні та вокальні твори Бориса Лятошинського, Кирила Стеценка, Мирослава Скорика, Фредерика Шопена, Лесі Дичко та Олександра Козаренка. Танцювальні номери продемонструють юні вихованці балетної школи і міжнародного ансамблю «Аніма». Спеціально для нашого товариства вже кілька років поспіль у співпраці з Stelzhamerbund, безпосередньо з паном Хннесом Декером (віцепрезидент), робимо переклади українських поетів, зокрема Лесі Українки, на мundart — місцевому діалекті.

— Цей пам’ятний вечір передбачає широкий формат…

— Під час проведення евенту матимемо за велику радість представити на огляд австрійської публіки шість полотен видатного українського художника, члена НСХУ Анатолія Фурлета (до речі, випускника художньо-графічного факультету Одеського педуніверситету. — В.К.). Дуже вдячні його родині в орга-нізації перевезення робіт з Відня.

— Подібний масштабний захід, вочевидь, неможливий без активної підтримки однодумців і симпатиків…

— Так, особливо з огляду на певні вимушені зміни, адже захід переносився тричі. Щиро дякуємо нашому шановному професорові мовознавства Інституту славістики Віденського університету Miхаелю Moзеру за допомогу та підтримку! В евенті 3 липня професора Мозера замінить його колега із Зальцбурга — професор Aлоїс Вольдан. Чекаємо на цікаву розповідь про нашу Лесю Українку.

Найщиріша подяка науковим працівникам музеїв: пані Ірині Щукіній, завідувачці Музею Лесі Українки (Музей видатних діячів української культури), пані Людмилі Заваді (Волинський краєзнавчий музей), пані Галині Парасюк, завідувачці архіву Ukrainian National Museum in Chicago. Ми їм вдячні за допомогу і словом, і справами, за надання унікальних матеріалів про життя і творчість Лесі Українки.

Сердечно дякуємо отцеві Юрію, генеральному вікарієві східних католицьких церков в Австрії за молитву, благословення, за підтримку й допомогу повсякчас.

Я особисто надзвичайно вдячна за допомогу в розшуку музичної літератури моєму першому педагогові, заслуженому діячеві мистецтв України, доцентові Національної музичної академії України імені Петра Чайковського Геннадієві Кабці та сучасному українському композиторові, диригентові, народному артисту України Андрієві Козачку, з яким мала радість і честь співпрацювати на початку мого співочого шляху.

Також ми щиро вдячні нашим австрійським спонсорам та меценатам — фірмі Laser&More, будівничому підприємству Zaussinger, підприємству Froling та Volo Bike Galerie — за фінансову підтримку підготовки і проведення цього вечора.

Друзі, всіх вас, хто доклався до втілення цього евенту, перерахувати, напевно, просто не реально. Але щиро дякуємо всім вам! РАЗОМ — МИ СИЛА!

Окремо хочу відзначити розкішну, вишукану й образну у своєму художньому рішенні афішу ювілейного музично-літературного вечора — зразок поєднання новаторства і ретроспекції у дусі української сецесії — авторства відомого маляра, випускника Національної академії мистецтв класу Миколи Стороженка, доцента міжнародного ліцею LISA, координатора програми підтримки та розвитку Talente Oо/Таланти Верхньої Австрії Дениса Савченка (Лінц).

Насамкінець зазначу, що Товариство української культури в Австрії — ще дуже молода організація, яка діє лише третій рік. Її представники працюють на громадських засадах у вільний від роботи час. І це тим більше приємно дивує з огляду на масштаби діяльності ТУКА й ту високу професійну планку, яку взяли для себе організатори та учасники заявленого заходу. Тішимося з того очевидного факту, що українська культура в серці Європи буде представлена достойно!