Нашi кореспонденти побували на запуску першоï черги Днiстровськоï вiтровоï електростанцiï у селi Старокозаче Бiлгород-Днiстровского району Одеськоï областi.

Вiд Одеси до Старокозачого — бiля 120 кiлометрiв. Пiвтори години ïзди. Є час милуватися бессарабськими краєвидами. Але нас бiльше цiкавило iнше: скiльки будинкiв та садиб мають сонячнi панелi, тобто отримують електроенергiю вiд Сонця, а не вiд так званих традицiйних джерел (вугiлля чи газ). Не густо поки що, але вже i не пусто. Тобто правий був наш експерт Сергiй Лейвiков, який свого часу очолював Комунальне пiдприємство «Одеська обласна енергозберiгаюча компанiя», коли казав, що завдяки певним технiчним рiшенням сонячна енергетика поступово стає бiльш привабливою, нiж централiзоване енергопостачання. Тим бiльше, що установка сонячних панелей стала доступною не лише для великих господарств, але i для приватних будiвель. Як вважають спецiалiсти, таке вкладення загалом окупається за 4-5 рокiв, i навiть у найгiршому випадку — менше, нiж за десять. А якщо врахувати, як зростають цiни на нафту, газ, а за ними i централiзованi тарифи на послуги ЖКГ, то, можливо, окупнiсть настане i швидше. Тому поступово збiльшується кiлькiсть тих, хто встановлює у своïх будинках сонячнi електростанцiï. Це не може не радувати, оскiльки повнiстю вiдповiдає «зеленiй стратегiï, яка наближує Украïну до європейських стандартiв. (На цю тему див. нашу статтю у «Порто-франко» вiд 1 липня 2021 р.)

* * *

Але цього разу нас бiльше цiкавило таке джерело енергiï, як вiтер. Бо ми ïхали, щоб висвiтлити запуск першоï черги Днiстровськоï вiтровоï електростанцiï (ВЕС). Взагалi-то першу чергу потужнiстю 40 мегават ввели в експлуатацiю ще на початку травня, але офiцiйне вiдкриття вiдклали до послаблення карантинних обмежень та встановлення хорошоï погоди. Бо органiзатори мали намiр провести не просто урочисту церемонiю, яка зазвичай має вiдтiнок офiцiозу, а справжнє свято, та ще й яке — унiкальний етно-гастро-фестиваль «Пiкнiк пiд вiтряками».

«Ми побудували свiй перший вiтровий проєкт за великоï пiдтримки мiсцевих громад, влади i партнерiв. Тому для нас фестиваль — це чудова нагода сказати щире «дякую» цьому мальовничому куточку украïнськоï Бессарабiï та ïï людям», — пояснив Олександр Подпругiн, операцiйний директор Елементум Енерджi (Украïна), компанiï, яка орiєнтована на розробку та експлуатацiю вiдновлюваних джерел енергiï.

* * *

Масштаб фестивалю вразив буквально з першого погляду. Пiд вiтротурбiною заввишки 200 метрiв вишикувалися дерев’янi лави, на яких було представлено продукцiю фермерiв з усiєï Бессарабiï — ковбаси, сири, м’яснi делiкатеси i, звичайно, славетнi мiсцевi вина. Втiм, дегустацiю цих смачних багатств ми вiдклали на потiм (не без внутрiшньоï боротьби, якщо казати чесно), бо приïхали перш за все працювати, тобто розповiсти про диво, яке називається Днiстровською вiтровою електростанцiєю.

Вона знаходиться на високому плато бiля Днiстровського лиману. Кожна з 10 вiтротурбiн першоï черги має потужнiсть 4 МВт, тобто разом — 40 МВт. Вартiсть однiєï турбiни складає 5,5 млн євро, а максимальна швидкiсть на кiнцi лопатi — 200 км/ч. На сьогоднiшнiй день це найбiльшi i найпотужнiшi вiтрогенератори в усiй Украïнi. Загалом будiвництво обiйшлося у 59 мiльйонiв євро, тобто Днiстровська ВЕС є одним iз найбiльших проєктiв прямих iноземних iнвестицiй, якi було залучено у 2020 роцi.

* * *

Та найбiльше значення новоï електростанцiï полягає у тому, що ïï поява — вагомий внесок у подальше забезпечення енергонезалежностi Украïни, на чому наголошували чи не усi, хто брав слово в урочистостях.

«Для Украïни зелена енергiя — це енергетична безпека, яка створює незалежнiсть», — пiдкреслив Рiчард Дейц, засновник i президент VR Capital Group.

Важко не погодитися iз тим, що наша краïна стане бiльш незалежною, коли буде отримувати енергiю не завдяки iмпорту, а завдяки тим ресурсам, якi має вдосталь i якi просто не можуть колись закiнчитися, на вiдмiну нафти, газу чи вугiлля. Недаремно ж сонце, вiтер та воду називають вiдновлювальними джерелами енергiï (ВДЕ).

Бiльше того, як вважає пан Дейц, у нашоï краïни є великi перспективи, оскiльки вже досить скоро «зелена енергiя» буде використовуватися не просто для виробництва електроенергiï, а i для отримання «зеленого водню».

* * *

Цей термiн, мабуть, вимагає деяких пояснень.

Водень вважається найпоширенiшим хiмiчним елементом у Всесвiтi, на нього припадає близько 90 % усiх атомiв. Але у чистому виглядi водню у природi майже немає, тож його потрiбно виробляти. Найбiльш чистий спосiб отримання водню — зелений: сильний електричний струм, пропущений через резервуар з водою, цей метод називається електролiзом. Якщо електроенергiя для видiлення водню виробляється з вiдновлюваних джерел, таких, як сонячна енергiя або вiтер, виробництво водню таким чином не видiляє парникових газiв. На основi водню можуть працювати водневi електричнi автомобiлi та вантажiвки, контейнеровози, турбiни, у побутi водень може стати замiнником природного газу для приготування ïжi та опалення в будинках тощо.

Воднева енергетика — перспективний напрям, а Європейський Союз обрав Украïну стратегiчним партнером для постачання зеленого водню.

Рiчард Дейц вiрить, що Украïна буде постачати зелений водень по трубопроводах до Захiдноï Європи, то ж колись Європа буде залежати вiд украïнського водню замiсть росiйського газу».

* * *

Президент VR Capital Group запевнив, що його компанiя має бажання i далi робити iнвестицiï у розвиток зеленоï енергiï та будувати новi станцiï, подiбнi до Днiстровськоï ВЕС.

Цей намiр вiтав Сергiй Пiдгайний, заступник голови Одеськоï обласноï державноï адмiнiстрацiï. Вiн подякував iнвестору, «який не побоявся зробити вагомий внесок в Одещину», i пообiцяв, що мiсцева влада буде пiдтримувати VR Capital Group.

Андрiй Конеченков, Голова Правлiння Украïнськоï вiтроенергетичноï асоцiацiï (УВЕА), зробив акцент на тому, що вiтрова енергетика — це ще i важливе джерело податкiв для Одеського регiону, можливiсть отримати мiсцевим жителям висококвалiфiковану та непогану оплачувану роботу. А головне — подовжувати тривалiсть життя завдяки чистому повiтрю та чистiй екологiï.

Розвиваючи цю тезу, Костянтин Гура, в.о. Голови Державного агентства з енергоефективностi та енергозбереження Украïни, нагадав, що «Украïна пiдписала та ратифiкувала Паризьку клiматичну угоду. Ми слiдуємо європейському «зеленому курсу», i повиннi мати свiй власний «зелений курс».

* * *

У виступi пана Конеченкова пролунала надзвичайно важлива теза, на яку варто звернути особливу увагу.

«В усьому свiтi прогнозують дефiцит води. А вiтрянi станцiï не використовують воду, вони використовують вiтер. За енергiєю вiтру не треба воювати. Бо коли мова йде про викопнi палива, про вугiлля, про нафту, ми бачимо, що за цi джерела ведуться вiйни по всьому свiту. Тому вiтроенергетика — це ще мир та спокiй», — вважає Голова Правлiння Украïнськоï вiтроенергетичноï асоцiацiï.

Олександр Мартинюк, в.о. директора директорату енергетичних ринкiв Мiнiстерства енергетики Украïни, пригадав, як минулоï зими на складах перiодично не вистачало вугiлля. «Але у тi днi, коли дув вiтер та свiтило сонце, ми мали змогу економити вугiлля завдяки вiдновлювальним джерелам. У такi моменти приходиш до висновку, що «зелена енергетика» це, дiйсно, наше майбутнє.

* * *

Приємним сюрпризом стала участь у фестивалi славетноï украïнськоï спiвачки Руслани Лижичко. Крiм концертноï дiяльностi, Руслана веде ще велику роботу як Глобальний Амбасадор вiдновлюваноï енергiï в свiтi. Цей почесний статус вона отримала три роки тому на глобальному самiтi «Wind Energy Hamburg 2018». Тодi вона пообiцяла, що буде займатися питанням переходу людства на 100 % вiдновлюваних джерел енергiï 24/7, i зробить все, що вiд неï залежить, щоб це сталося якомога швидше. Там, у Гамбурзi, Руслана вразила учасникiв самiту перфомансем «Wild Energy» («Дика енергiя»), який продемонструвала на сценi, що живилась автономно i виключно вiд вiдновлюваних джерел енергiï.

Своï обов’язки Глобального Амбасадора Руслана виконує сумлiнно, використовуючи будь-яку нагоду. Так, минулого року, дiзнавшись, що у Одесi проходить форум Odesa 5T Investment Promotion Forum, вона вiдклала усi своï справи i прилетiла на форум, де виступила з палкою промовою.

* * *

Скориставшись можливiстю, ми запропонували Русланi розповiсти, чим пояснити ту увагу, яку вона придiляє боротьбi за розвиток «зеленоï енергетики». I почули вiдверту та схвильовану вiдповiдь.

«Мiй тато за професiєю — теплоенергетик, вiн мав справи iз традицiйною енергетикою часiв Радянського Союзу. Як фахiвець, вiн чудово розумiє важливiсть розвитку вiдновлювальних джерел енергiï. То ж, коли я у 2006 роцi потрапила до Верховноï Ради, вiн сказав, що я зробила би дуже велику справу, якби розпочала рух за «зелену енергетику».

Але тодi це було абсолютно не на часi, i з полiтичноï точки зору тодiшнє ставлення нашоï краïни до цiєï теми виглядає для мене доволi дивно. Я пам’ятаю, як вiднесла Вiктору Ющенку свою пропозицiю, де було написано не просто «Рух за зелену енергетику» , а «Енергетична незалежнiсть Украïни. Стратегiя». Я завжди бачила це глобальним проектом. Вважала, що Украïна скаже своє слово, як краïна, яка має багато сонця, вiтру i потужноï енергiï природи. Але iдею скривдили полiтики. Спочатку це вiдбулося за часiв Януковича, бо тодi вирiшили, що це — приватна iсторiя. Як усе у нас вiдбувається: тiльки-но з’являється якась гарна тема, на якiй можна заробити, вона швидко приватизується тими, хто бiля влади.

Зараз мене бентежить те, що я особисто передавала командi Зеленського дуже багато проектiв. Але чи я неправильно якось говорила, чи ïм якось це не заходить... Мiж тим, у свiтi це тема номер один. I не просто тренд, а ТОП-тема, особливо на фонi коронавiрусу. Але наш прогресивний Президент досi мовчить.

Мiж тим, уся ця Днiстровська територiя, на якiй ми зараз iз вами знаходимося, могла би бути зеленою гiлкою чистоï енергiï до Європи. Ми могли би не росiйський газ транспортувати, i не вiдiгравати принизливу для краïни другорядну енергетичну роль. Ми можемо бути самодостатнiми, незалежними, але для цього треба зробити стартап пiд назвою «Зелене майбутнє.

Нам треба навчитися себе iдентифiкувати. Навчитися не роздавати свою землю направо-налiво. Ми маємо зробити з Украïни заповiдну територiю, яка буде недоторкана: бiльше нацiональних паркiв, бiльше заповiдникiв. Це все стосується стратегiï, за якою Украïна могла б стати краïною iз чистою енергiєю. Якби, звичайно, цього захотiла.

А ще в мене є мрiя про те, що енергiя має стати мистецтвом — Art of Energy. Люди мають змiнити своє ставлення до енергiï, сприймати ïï як творчiсть у найширшому дiапазонi цього поняття.

Свiй клiп «Ми — Вiтер» я зняла на баштi вiтрогенератора. Я хотiла через поп-музику показати iмiдж майбутнього. Коли пiднiмаєшся вгору, стаєш ближче до неба, навiть коли це всього 130 метрiв над землею, але i такоï висоти достатньо, щоб побачити майбутнє. Це моє вiдео символiзує гармонiю Людини та Стихiï, майбутнє на Чистiй Енергiï. Бо саме Вiтер став першою стихiєю, що подарувала нам натхнення та силу бути першими».

Пiсля схвильованого монологу Руслани якось особливо сприймався виступ GO-A — електро-фольк гурту, який нещодавно досить успiшно представив Украïну на пiсенному конкурсi Євробачення-2021». Енергiя, яку випромiнювали Тарас Шевченко, Iгор Дiденчук, Iван Григоряк, особливо ж Катерина Павленко, дiйсно здавалася «чистою стихiєю».

* * *

Друга черга Днiстровськоï вiтровоï електростанцiï потужнiстю 60 МВт, зараз перебуває на стадiï будiвництва. Вона має запрацювати у першому пiврiччi 2022 року. Пiсля чого повна потужнiсть Днiстровськоï ВЕС буде становити 100 МВт, щороку вона вироблятиме 360 млн кВт*год. Цього вистачить, щоб цiлий рiк забезпечувати електроенергiєю майже 180 тисяч домогосподарств, а це приблизно п’ята частина усiх домогосподарств Одеськоï областi, яка є найбiльшим за територiєю регiоном Украïни. До того ж, робота цiєï ВЕС дозволить уникнути викиду в атмосферу 280 тисяч тонн вуглекислого газу.

I чим бiльше з’являтиметься в Украïнi подiбних споруд (так само, як i сонячних електостанцiй), тим швидше вiтчизняна економiка позбудеться залежностi вiд iмпорту палива. I принесе така свобода те, що бiльше буде нових робочих мiсць, вищими стануть доходи, дешевшими тарифи, чистiшим повiтря, а отже — кращим стане наше життя.

Вiд такоï перспективи так хотiлося вигукнути на прощання: «Вiй, вiтре! Надувай вiтрила справжньоï свободи!»

P. S. А що стосується етно-гастрономiчноï частини фестивалю «Пiкнiк пiд вiтряками», то деякi страви ми все-таки встигли продегустувати. Що казати: приємний бонус до корисноï справи!

Старокозаче — Одеса.