ОЦІНКА ЗГУРТОВАНОСТІ ТА СТАБІЛЬНОСТІ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні продовжує серію досліджень, присвячених оцінці згуртованості та стабільності в Одеській області. Дані нинішньої аналітичної оцінки охоплюють кейси з 1 жовтня по 21 листопада, а також результати експертного опитування, проведеного «Демініціативами» із 16 по 26 листопада серед активістів та представників громадського сектора регіону.

З огляду на події, що відбулися на Одещині за цей період, для оцінки було виокремлено чотири фактори, які потенційно можуть призвести до дестабілізації або, навпаки, сприяти консолідованості: політична боротьба в обласному центрі; поширення COVID-19; політична участь населення; поширення проросійських поглядів.

Політична боротьба в обласному центрі

Однією з основних подій осені на політичній арені регіону стало вручення НАБУ підозри Геннадієві Труханову. Міського голову підозрюють в участі у незаконному заволодінні землями територіальної громади Одеса під час його минулої каденції. Підозрюваними у цій справі є ще 15 осіб, яких пов’язують з Трухановим, зокрема бізнесмен Володимир Галантерник, колишній прокурор Одеської області Олег Жученко та директорка юридичного департаменту міськради Інна Поповська. Це вже друга гучна справа НАБУ та Антикорупційної прокуратури проти вищого політичного керівництва міста. У 2018 році НАБУ вручало Труханову підозру у справі про заволодіння коштами місцевого бюджету під час придбання будівель заводу «Краян».

Обидві справи перебувають на розгляді Вищого антикорупційного суду. Однією з причин затягування рішення у справі «Краяна» є виїзд однієї з основних підозрюваних, помічниці Геннадія Труханова, за кордон. Вірогідно, схожа ситуація може скластися і в «Одеській справі», ос-кільки Володимир Галантерник, за свідченням НАБУ, теж переховується від слідства за кордоном.

На думку абсолютної більшості експертів/експерток, опитаних Фондом «Демократичні ініціативи», розслідування за справою «Краяна» не призведе до відкритої конфронтації між Геннадієм Трухановим та центральною владою. Окремі експерти/-ки вважають, що провадження проти міського голови зумовлене боротьбою за виборців, а не прагненням його засудити та позбавити влади.

Опитані «Демократичними ініціативами» місцеві експерти зазначили, що, незважаючи на проблеми Труханова з правоохоронними органами, протягом жовтня та листопада йому вдалося поліпшити комунікацію із суспільством і посилити співпрацю з центральною владою та місцевими депутатами, а відтак експерти вважають, що міський голова Одеси продовжує зберігати сильний вплив на політику регіону.

Навіть якщо нова справа проти Труханова не вплине на його відносини з командою президента, то її перебіг може змінити баланс впливу серед інших представників місцевої еліти. Зокрема, команда Труханова вже намагається запобігти певним політичним ризикам і забарвити кримінальне переслідування міського голови у «політично вмотивоване» та замовлене його ворогами. Коли колишньому прокуророві Одеської області призначали заставу, він заявив про те, що одеський бізнесмен-забудовник Аднан Ківан у 2016 році просив його підписати підозру Труханову в обмін на значну суму грошей.

Варто зазначити, що такі заяви не випадкові. Адже, за свідченням експертів, опитаних виданням «Детектор медіа», Труханов і Ківан тривалий час конфліктують у сфері будівельного бізнесу та виділення землі. Місцеві медіа, що належать Ківану — «УСИ.online» та «7-й канал», регулярно критикують діяльність міського голови. Тому нове розслідування стане гарним приводом продовжувати негативну інформаційну кампанію та знижувати довіру одеситів до Труханова.

У разі несприятливого для Труханова результату суду за матеріалами розслідування НАБУ, Аднан Ківан може піднятися на кілька позицій у рейтингу найвпливовіших одеситів. Однак навіть у такому разі без підтримки з боку президента йому буде важко трансформувати свій неформальний вплив у лояльність місцевих депутатів. Наразі експерти, які взяли участь в опитуванні, відзначають низький електоральний рейтинг та відсутність впливу Аднана Ківана на депутатів місцевої ради.

Поширення COVID-19

За даними РНБО, у період з 1 жовтня по 21 листопада в Одеській області було виявлено 68067 випадків захворювання на COVID-19, померла 1691 особа. Статистика за місяцями свідчить, що більшість випадків за-хворюваності припала на жовтень: тоді на коронавірус занедужали 38517 осіб. У листопаді було виявлено 29550 випадків хвороби. А от показники смертності у листопаді зросли — 893 людини порівняно із 798, які померли від коронавірусу в жовтні.

Отже, якщо спиратися на офіційні дані, найбільша летальність припала саме на останній місяць осені і становила 3,02%, що за період з 1 по 21 листопада перевищило показники летальності від COVID-19 в Україні (2,47%) та світі (2,02%).

Пік госпіталізацій припав на 20-ті числа жовтня, коли близько 80% усіх ліжок, виділених під COVID-19, були зайняті хворими, а завантаженість ліжок з підведеним киснем у цей період складала теж близько 80%. В окремих громадах, як-от у Білгород-Дністровській та Чорноморській міських, наприкінці жовтня — на початку листопада зайнятість ліжок з киснем сягнула 100%. У самій Одесі окремі лікарні теж були заповнені хворими, які потребували кисневої терапії, через що були змушені переводити частину хворих до інших медичних закладів, що потенційно могло погіршити стан пацієнтів.

Критична ситуація з киснем була частково зумовлена зупинкою його основних виробників — «Лінде Газ Україна» та «Мессер Україна», що негативно позначилося на роботі більшості ковідних лікарень у країні. До того ж, місцевий виробник кисню, державний Одеський припортовий завод, зміг збільшити його виробництво до 12 тонн лише у другій половині листопада.

Втім, частково відповідальність за нестачу кисню несе й місцева влада, якій не вдалося вчасно здійснити закупівлі та ввести в експлуатацію кисневі станції для лікарень. На початку листопада запрацювали тільки чотири із семи необхідних станцій. За прогнозами місцевої влади, всі сім концентраторів зможуть забезпечити Одесу 6 — 7 тоннами кисню на добу, іншу ж частину місто планує закуповувати у підприємств.

Попри спроби місцевої влади додавати нові ковідні ліжка, щоб у такий спосіб знизити показники госпіталізації, зростання захворюваності було настільки стрімким, що нові місця одразу заповнювалися хворими і показники все одно залишалися високими.

З переходом Одеської області 18 жовтня до «червоної» карантинної зони суттєво зросла кількість охочих вакцинуватися. Так, у період із 18 по 24 жовтня першою дозою вакцинувалися 67988 осіб, що на 49% більше, ніж у попередній піковий період вакцинації, який припав на 20—26 вересня, коли першою дозою вакцинувалися 34558 осіб.

З другої половини жовтня активніше почали вакцинуватися громадяни віком за 60 років та працівники сфери критичної інфраструктури. Хоча громадяни віком 20 — 39 років усе ще переважають за частотою щеплень.

Загалом станом на 22 листопада на Одещині хоча б одну дозу вакцини отримали 28% населення, що нижче, ніж у більшості областей. Однак реальний відсоток щеплених може бути дещо меншим через поширеність підроблених сертифікатів. Про це, зокрема, свідчать повідомлення про виявлення поліцією Одеси факту підробки шести сертифікатів про вакцинацію, викриття схеми підробки сертифікатів лікаркою однієї з поліклінік обласного центру, потрапляння в реанімацію Ізмаїльської лікарні жінки з підробленим сертифікатом.

Політична участь

У період із 1 жовтня по 21 листопада в області пройшло 11 акцій протесту. Ще одна акція, яка безпосередньо стосувалася Одеси, відбулася у Києві під стінами Кабінету Міністрів.

За результатами моніторингу Фонду «Демократичні ініціативи», в середньому на Одещині проходить близько 8 мітингів чи протестів на місяць. Отже, попри можливий очікуваний сплеск протестних настроїв перед початком опалювального сезону, який в Одесі припав на 1 листопада, таких акцій не побільшало. Традиційно для регіону більшість протестів були зосереджені в обласному центрі.

Одна з акцій протесту вийшла за межі області: співробітники Одеського припортового заводу (ОПЗ) приєдналися до мітингу профспілок України, який відбувся у Києві. Окрім підтримки загальних вимог, робітники ОПЗ вимагали від уряду розблокувати процес приватизації підприємства. Через місяць вони провели ще одну акцію, звертаючись з тією ж вимогою до Президента України. Люди побоюються, що держава не зможе запобігти зупинці заводу, а це призведе до його банкрутства та вимушеного безробіття.

Поширеними в Одесі були мітинги противників вакцинації та карантинних обмежень для невакцинованих громадян. Загалом за звітний період відбулося три мітинги противників щеплення. 24 жовтня на Приморському бульварі мітингували учасники спільноти «Одеса проти COVID-19», вони ж долучилися до аналогічної акції 3 листопада у Міському саду. Того ж 3 листопада під Одеською міськрадою про-йшов мітинг противників вакцинації, організований іншою спіль-нотою — «Terra Freedom», під час якого звучали й антисемітські гасла. Організацію «Terra Free-dom» заснував громадянин Молдови В’ячеслав Валько, який у 2014 році балотувався до парламенту цієї країни від проросійсь-кої партії «Вибір Молдови — Митний союз». За ін-формацією міс-цевих ЗМІ, полі-ція склала протокол про порушення карантинних обмежень на організаторів акції 24 жовтня.

Серед інших акцій, які були меншими за чисельністю учасників, — протести проти затримання Міхеіла Саакашвілі у Грузії, спалення меморіалу загиблим на Куликовому полі 2 травня 2014 року, акція під генеральним консульством РФ в Одесі, проти захоплення забудовником прибудинкової території. Дві акції включали перекриття доріг і були пов’язані з відсутністю комунальних послуг: мешканці житлового комплексу на Молдаванці два тижні не мали електроенергії та води, мешканці іншого житлового комплексу, по Фонтанській дорозі, обурювалися через відсутність опалення у їхніх помешканнях. За обома зібраннями спостерігали працівники правоохоронних органів, які, однак, не перешкоджали їх проведенню.

Питанню охорони довкілля була присвячена акція у Балті: люди вимагали перенести міське звалище подалі від їхніх домівок. Заступник міського голови пообіцяв, що це питання вирішать найближчим часом.

За результатами експертного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» з 16 по 26 листопада, найімовірніше, найближчі протести на Одещині стосуватимуться питань незаконної забудови, зростання тарифів на газ та електроенергію і впровадження карантинних обмежень.

Порівняно з результатами попереднього експертного опитування, проведеного у вересні, зросла оцінка ймо-вірності протестів проти вакцинації та залучення людей до акцій проти рі-шень органів центральної влади. Втім, жоден з протестних рухів, на дум-

ку експертів, не матиме достатнього мобілізаційного потенціалу, щоб дестабілізувати ситуацію в регіоні.

Поширення проросійських поглядів

У період з 27 вересня по 14 листопада, за даними моніторингу видання «Ізбірком», частка проросійської пропаганди в одеських соціальних мережах становила 2,3%.

Абсолютна більшість пропагандистських дописів — це ностальгія за часами СРСР та Російської імперії (63%), ще третина (36%) представлена дописами з посиланнями на російські інформаційні джерела. Порівняно з попередніми місяцями, не було поширено жодного допису із закликами до сепаратизму чи ознаками ксенофобії щодо українського народу. Проте 16 дописів містили матеріали, які дискредитували укра-їнську державність, а це майже удвічі більше, ніж кількість аналогічних дописів за минулий звітний період.

Взаємодія з пропагандистськими дописами, як і раніше, вища порівняно із середнім показником взаємодії з усіма аналізованими дописами. Пік активності користувачів з постами, які містили проросійську пропаганду, припав на період з 11 по 17 жовтня та з 8 по 14 листопада. Зростання лайків і репостів переважно стосувалося дописів із фрагментами радянських фільмів та про радянських діячів культури. Водночас, коли більшість дописів стосувалася відкритої ностальгії за радянськими часами, наприклад цитування Сталіна, як було зафіксовано у період з 18 по 24 жовтня, взаємодія користувачів з пропагандистськими дописами була в середньому вдвічі нижчою.

Восени на Одещині продовжилася декомунізація. 22 вересня Роздільнянська міська рада змінила міський прапор та герб, аби вони відповідали вимогам закону «Про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів». Дві громади області перейменували вулиці, названі на честь депутатки Держдуми РФ від партії «Єдина Росія» Валентини Терешкової. Втім, Нерубайська сільська рада відмовилася від перейменування вулиці Терешкової. Жодне з рішень не викликало протестів серед місцевих жителів.

На початку жовтня мовний омбудсмен Тарас Кремінь запропонував перейменувати низку населених пунктів, аби вони відповідали вимогам мовного законодавства. Серед них, зокрема, місто Южне. Місцева влада переклала відповідальність за ухвалення рішення на містян, розмістивши від-повідну петицію. Станом на 28 листопада із 521 жителя Южного, які взяли участь у голосуванні, 92% проголосували проти перейменування.

Висновки

За результатами оцінки стабільності та єдності в Одесі та Одеській області, у регіоні наявні певні потенційні ризики для дестабілізації політичної та економічної ситуації у майбутньому.

Перерозподіл сил в органах місцевої влади внаслідок судових процесів проти Геннадія Труханова. Нові докази, представлені суду під час засідань по «Одеській справі» та справі «Краяна», можуть імпліцитно підсилити вплив бізнесмена Аднана Ківана на політику регіону, у тому числі через отримання своїх представників у міській раді. Якщо бізнесмен вирішить, що більше зиску у боротьбі з міським головою він матиме від коаліції з «Опозиційною платформою — за життя», аніж з «Європейською солідарністю» чи «Слугою народу», то це може загрожувати посиленням проросійських сил у регіоні.

Нова хвиля епідемії COVID-19 та провал кампанії з вакцинації. Наразі Одещина вийшла з «червоної» карантинної зони. Але, переважно, це наслідок природних процесів, а не результат ефективної роботи місцевої влади. Збільшення кількості щеплень в області, а воно зумовлене низкою обмежень у пересуванні, запроваджених центральною владою, все ще є недостатнім для уникнення значної кількості заражень. Люди віком за 60 років, серед яких летальність значно вища, найслабше охоплені вакцинацією, і місцева влада наразі не запроваджує програм, що змінили б ситуацію. Нові хвилі епідемії, спричинені мутацією вірусу, можуть призвести до значної кількості людських втрат та просідання економіки регіону. Тож місцевій владі необхідно вже зараз сприяти вакцинації серед цільових груп, протидії дезінформації проросійських груп щодо щеплення, готувати ліжковий фонд до можливого збільшення кількості хворих.