У скарбницях рідкісних одеських бібліотечних фондів серед випадково вцілілих і дбайливо збережених до наших днів видань двадцятих років минулого століття мою увагу привернув часопис «Наше слово». Як зазначено на обкладинці, це «Літературний, громадсько-політичний та популярно-науковий ілюстрований додаток до газети «Більшовик Полтавщини».

Здавалося б, його офіційний партійно-ідеологічний статус не залишав місця для якоїсь особливої цікавинки чи просто нетипового повідомлення. Однак таке попереднє припущення виявилося доволі поверховим.

Знайомство зі змістом показало, що це таки цікавий документ літопису тогочасних громадсько-політичних і суспільних рухів, досить послідовна хроніка літературно-мистецького життя не тільки Полтавщини, а й усієї України. А ще зафіксовані зразки усної народної творчості, фольклору, українського побуту минулої доби тощо.

Поштовхом для цього дослідження послугував один із розділів часопису №7-8, липень-серпень 1928-го, під назвою «Українська література й мистецтво», де поряд з іншими матеріалами культурно-мистецького напрямку надрукований загальний список авторів цього видання за перше півріччя того року. Окремими абзацами за абеткою опубліковані їхні реальні прізвища або літературні псевдоніми за поділом: прозаїки, гумористи, поети.

Мені як досліднику було цікаво простежити подальший творчий та життєвий шлях цих авторів в історичному просторі й часі. Для встановлення їх конкретних біографічних дат я використав порівняльні дані сучасних інтернет-ресурсів. Висновки ж пропоную зробити самим читачам.

Прозаїки:

Божко Сава Захарович (1901 — 1947), репресований;

Ванченко (Івашенко) Петро Захарович (1898 — 1937), ре-пресований;

Васильченко Степан Васи-льович (1878 — 1932);

Гаєвський М. (інформація відсутня);

Гак А. (справжнє прізвище Антипенко Іван Якович) (1893 — 1980);

Головко Андрій Васильович (1897 — 1972);

Голота (Мельник) Петро Іванович (1902 — 1949), репресований;

Гордієнко Дмитро Прокопович (1901 — 1974), репресований;

Дніпровський Іван Данилович (1895 — 1934);

Донченко Олесь (Олександр) Васильович (1902 — 1954);

Досвітній Олесь (Скрипаль-Міщенко Олександр Федорович) (1891 — 1934), репресований;

Епік Григорій Данилович (1901 — 1937), репресований;

Загоруйко І. (інформація відсутня);

Івченко Михайло Євдокимович (1890 — 1939), репресований;

Капельгородський Пилип Йосипович (1892 — 1938), репресований;

Качура Яків Дем’янович (1897 — 1943);

Кириленко Іван Якович (1903 — 1938), репресований;

Коляда І. (інформація відсутня);

Копиленко Олександр Іванович (1900 — 1958);

Косинка (Стрілець) Григорій Михайлович (1899 — 1934), репресований;

Котко Кость (Любченко Микола Петрович) (1896 — 1937), репресований;

Коцюба (Коцегуб) Гордій Максимович (1892 — 1938), ре-пресований;

Кузьмін В. (інформація відсутня);

Кундзій О. (інформація відсутня);

Хан О. (інформація відсутня);

Ле (Мойся) Іван Леонтійович (1895 — 1978);

Лісовий (Свашенко) Петро Андрійович (1891 — 1937), репресований;

Любченко Аркадій Панасович (1899 — 1945);

Мамонтов Яків Андрійович (1888 — 1940);

Микитенко Іван Кіндратович (18971 — 1937), вчинив самогубство під загрозою репресій;

Мінько Микола Григорович (1902 — 1937), репресований;

Мусіяк Спиридон Опанасович (1896 — 1983), репресований;

Орлівна Галина (Мневська Галина Іванівна) (1895 — 1955), репресована;

Панч (Панченко) Петро Йосипович (1891 — 1978);

Первомайський Леонід Соломонович (Гуревич Ілля Шльомович) (1908 — 1973);

Пилипенко Сергій Володимирович (1891 — 1934), репресований;

Підмогильний Валер’ян Петрович (1901 — 1937), репресований;

Плужник Євген Павлович (1898 — 1936), репресований;

Романович-Ткаченко Наталя Данилівна (1884 — 1933);

Скрипник Леонід Гаврилович (? — 1929);

Слісаренко (Снісар) Олекса Андрійович (1891 — 1937), ре-пресований;

Чапля В. (Чапля, Чапленко Василь Кирилович) (1900 — 1990);

Чернов (Малошийченко) Леонід Кіндратович (1899 — 1933);

Шкурупій Гео (Георгій (Юрій) Данилович) (1903 — 1937), ре-пресований;

Шмигельський Антон Іванович (1901 — 1972);

Шпол Юліян (Яловий Михайло Омелянович) (1903 — 1937), репресований;

Ярина Віктор Степанович (1901 — 1928);

Юрезанський Володимир Тимофійович (1888 — 1957);

Хвильовий Микола (Фітільов Микола Григорович) (1893 — 1933), покінчив життя самогубством.

Гумористи:

Вишня Остап (Губенко Павло Михайлович) (1889 — 1956), репресований;

Вухналь Юрій (Ковтун Дмитро Іванович) (1906 — 1937), репресований;

Ґедзь Юхим (Савицький Олекса Васильович) (1896 — 1937), репресований;

Ко Антоша, Гак Анатоль (Антипенко Іван Якович (1893 — ?);

Котко Кость (Любченко Микола Петрович) (1896 — 1937), репресований;

Маньківський В. (інформація відсутня);

Підкова Іван (Алешко Василь Іванович) (1889 — 1942 (?);

Чернов (Малошийченко) Леонід Кіндратович (1899 — 1933);

Чечвянський (Губенко) Василь Михайлович (1888 — 1937), репресований.

Поети:

Алешко Василь Іванович (1889-1942 (?);

Атаманюк Василь Іванович (1897 — 1937), репресований;

Бажан Микола Платонович (1904 — 1983);

Будяк Юрій Якович (1879 — 1942), репресований;

Влизько Олекса Федорович (1908 — 1934), репресований;

Гончаренко Іван Іванович (1908 — 1989);

Донченко Олесь (Олександр) Васильович (1902 — 1954);

Драй-Хмара Михайло Опанасович (1889 — 1939), репресований;

Дубовик Михайло Тадейович (1900 — 1941), репресований;

Єршов Д. (інформація відсутня);

Жилко Юрій Зіновійович (1898 — 1938), репресований;

Забіла Наталя Львівна (1903 — 1985);

Загул Дмитро Юрійович (1890 — 1944), репресований;

Ковальчук М. (інформація відсутня);

Косяченко Григорій Панфілович (1903 — 1935);

Масенко Терен (Терентій) Германович (1903 — 1970);

Мисик Василь Олександрович (1907 — 1983), репресований;

Мирошниченко І. (інформація відсутня);

Олійник Анатоль Андрійович (1902 — 1936), репресований;

Панів Андрій Степанович (1899 — 1937), репресований;

Піонтек Люціана Карлівна (1899 — 1937), репресована;

Пилипенко Сергій Володимирович (1891 — 1934), репресований;

Плискунівський Григорій (інформація відсутня);

Поліщук Валер’ян Львович (1897 — 1937), репресований;

Рильський Максим Тадейович (1895 — 1964);

Савченко Яків Григорович (1890 — 1937), репресований;

Семенко Михайль (Михайло) Васильович (1892 — 1937), ре-пресований;

Тась (Могилянський) Дмитро Михайлович (1901— 1936 (?);

Терещенко Микола Іванович (1898 — 1966);

Филипович Павло Петрович (1891 — 1937), репресований;

Цітович Іван Павлович (1895 — 1980), репресований;

Шкурупій Гео (Георгій (Юрій) Данилович) (1903 — 1937), репресований;

Шульга-Шульженко Михайло Іванович (1902 — 1942);

Яновський Юрій Іванович (1902 — 1954);

Ярошенко Володимир Му-сійович (1898 — 1937), репресований.

Щоб бодай фрагментарно оцінити трагічну глибину наших інтелектуальних втрат у жахливі роки сталінських репресій, зафіксувати прояви творчої сонцедайної енергії кращих представників української нації, співзвучної нашому часу, наведу окремі поетичні рядки, написані у 1920-х в передчутті невідворотних епохальних змін.

Павло ФИЛИПОВИЧ

Закликав червень

чарівну теплінь

У тихий сад і у поля безкраї,

І синя квітка не дзвенить:

дінь-дінь,

Коли бджола крилом її торкає.

Лиш ніжний келих нахиляє їй

І тягнеться,

як пролетить метелик,

І кожна мушка — радісний носій

Дарунків квітів ясних і веселих.

Навчись і ти,

коли прийде твій день,

Оддать усім

пахучий мед любови,

Приваблюючи барвами пісень

Мандрівників далеких,

випадкових.

І непомітно передай вікам

Оті пилини сховані насіння —

Смерть не мине,

і ти загинеш сам,

Та безліч раз зійдуть

твої творіння.

Дмитро ЗАГУЛ

Наш день — як маків цвіт.

Що сок його — отрута…

Кувались наші пута

Не дні, а тисячу літ.

Наш день — як маків цвіт:

Отрута в ньому й сім’я…

Вбивали нам у тім’я

Ті цвяшки вже з давніх літ.

Наш день — як маків цвіт,

Того-то ми мов сонні,

Мов сонні-непритомні,

Мов п’яні тисячу літ.

Наш день — як маків цвіт,

Неначе сонне зілля…

По жилах божевілля

Буяло вже стільки літ.

А зараз він такий,

Як мрія злотокоса,

Як пісня стоголоса,

Як промінь сонця золотий.

Антон ГРИСЬКОВ,

член правління Одеської обласної організації

Національної спілки краєзнавців України.