27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Дев’ятого вересня 2019 року було прийнято резолюцію Європейського парламенту «Про важливість збереження історичної пам’яті задля майбутнього Європи», в якій пропонувалось більш глибоко вивчати уроки Голокосту ХХ ст., лунав заклик до створення «загальноєвропейської культури пам’яті», що сприяло б більшому розумінню й осмисленню європейцями свого минулого і слугувало б своєрідним запобіжником перед новітніми викликами і загрозами.

Однак у ХХІ сторіччі українці зіткнулись із безпрецедентним запереченням права на власну національну культурну самобутність та історичну пам’ять. З 24 лютого 2022 року розпочалась широкомасштабна війна Росії протиУкраїни — росіяни бомблять та обстрілюють ракетами музеї, театри, пам’ятки архітектури, переписують підручники, нищать предмети мистецтва, викрадають музейні колекції, чинять мовні переслідування. Вони продовжують поповнювати список злочинів протии культурної ідентичності українців.

Через російську агресію в Україні постраждали 1189 об’єктів культурної інфраструктури. З них майже третина — 446 об’єктів — повністю зруйновані. Загалом постраждали: клубні заклади — 563 одиницi, бібліотеки — 453 одиницi, музеї та галереї — 63 одиницi, театри та філармонії — 18 одиниць, заклади мистецької освіти — 92 одиницi.

Поки російська влада розповідає, що не вбиває цивільних українців, наша країна втрачає талановитих та героїчних людей: Павло Лі — український актор театру і кіно, дубляжу, співак, композитор; Михайло Гамкало — український вчений-ґрунтознавець, кандидат географічних наук; Олександр Тарасенко — український художник, член НСХУ; Вадим Хлуп’янець —український артист балету Київського національного академічного театру оперети; Ірина Цвіла — вчитель, громадська активістка, фотохудожниця; Олександр Шаповал — український артист балету, соліст балету Національного академічного театру опери та балету України ім. Тараса Шевченка; Юрiй Керпатенко — український диригент, оркестровщик, баяніст; Юлія Здановська — українська математикиня, волонтерка та вчителька; Мантас Кведаравічюс — литовський режисер, документаліст; Василь Кладько — український фізик. член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор; Євген Баль — письменник, член НСЖУ та НСПУ; Володимир Вакуленко — прозаїк, поет, перекладач; Макс Левін — український фотокореспондент, документальний фотограф; Сергій Ніколаєв — український військовий фотокореспондент, член НСЖУ; Марк Бобровський — освітянин, викладач, заступник директора ліцею «Універсум»; Оксана Швець — українська акторка, заслужена артистка України та інші.

Здійснення РФ масштабних дій щодо тортур, незаконного переміщення, знищення цивільного населення України, а також руйнувань об’єктів культурної спадщини України свідчить про скоєння геноциду українського народу, зазначає у своїй роботі «Культурний геноцид як складова частина міжнародного злочину РФ в Україні» наукова співробітниця Центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Владислава Бакальчук.

22 червня 2022 року в Парламентській асамблеї Ради Європи зареєстровано заяву народної депутатки України Євгенії Кравчук «Протидія стиранню культурної ідентичності під час війни та миру».

7 грудня 2022 року Комітет Сенату США із міжнародних відносин схвалив Резолюцію про визнання дій Росії в Україні геноцидом українського народу.

Відомий американський історик Тімоті Снайдер писав, що уроком Голокосту ХХ ст. стала передусім ідея прав людини, і тому історія має розглядатись не лише через цифри, а через життя окремих осіб.

Пам’ятаємо кожного!

Павло КОЗЛЕНКО. Голова БФ «Пам’ять. Гідність. Свобода»