Щодня водойми та малі річки Причорномор'я страждають від забруднення. Непоправну шкоду завдає і злочинна діяльність ділків, які влаштовують кар'єри, видобуваючи пісок, глину та ракушняк.

Великий Куяльник зароджується на південно-східних схилах Подільського височини. Довжина річки – 150 км, і в'ється вона через Подільський та Березовський райони. Її живлять близько 40 річечок і струмків завдовжки 280 км. Значний вплив зменшення водності річки Великий Куяльник надає природне замулення її русла. Але головну небезпеку створюють незаконні кар'єри, видобуток піску у верхів'ях лиману, перекриття дамбами малих річок, що впадають у нього, внаслідок чого порушується гідрологічний режим усього Куяльницького басейну.

Насамперед це стосується річки Великий Куяльник, яка поки що живить своїми водами напівмертвий Куяльницький лиман, пише «Правда за Одесу». Його різке обмілення викликане неконтрольованим використанням водотоку степової річки через несанкціоновані загати, греблі та ставки. За даними Одеського державного екологічного університету, отриманими ще у 2010 році, у басейні річки Великий Куяльник існують близько 135 штучних водойм.

З чого почалося екологічне лихо

Невтішна екологічна ситуація навколо лиману склалася понад десять років тому, коли незаконний видобуток корисних копалин досяг свого апогею. 2008-го першими на сполох забили козаки та старшини Чорноморського гайдамацького з'єднання, які спільно з активістами природоохоронного руху розпочали боротьбу з «генералами піщаних кар'єрів». Ними було виявлено незаконний кар'єр між селами Северинівка Іванівського та Нова Кубанка Комінтернівського району. Щоб зручно транспортувати крадене, вандали пересипали дамбами Великий Куяльник, перекривши потік води у лиман на три місяці. Під тиском громадськості та ЗМІ кар'єр закрили. Однак новий рудник виплеснувся неподалік Адамівки, де ті ж «підприємці», вже під виглядом будівництва ставка, на який не було оформлено дозвільну документацію, встановили земснаряд і цілодобово намивали пісок. В результаті в колодязях зникла вода, а русло річки, і так зневоднене, втратило останню воду і майже пересохло.

За кілька років місцевій владі вдалося знести одну з незаконних дамб. Тоді чиновники запевняли, що мають намір повністю розчистити русло річки та поглибити дно, щоб вода повернулася до лиману.

2011 року козацькі активісти з'ясували, що незаконні кар'єри на території колишнього Іванівського району розроблялися під прикриттям близько двохсот чиновників та правоохоронців.

Що зараз коїться

На жаль, незаконний видобуток піску продовжується. Злодії відновили роботу незаконних кар'єрів на схилах Куяльника в районі села Северинівка і «воскресили» дамбу через всю заплаву річки Великий Куяльник, повністю перекривши і заблокувавши стік і так понівеченої річки.

Одна з одеських землевпорядних компаній виявила масу порушень, пов'язаних із головною артерією, що наповнює лиман. З'ясувалося, що прямо руслом річки розташовані земельні ділянки. Проблема співзвучна для Красносільської, Іванівської, Ширяївської, Петровировської громад: саме через їх території пролягає втрачена водойма.

П'ять років тому експедиція Науково-експертного центру моніторингу навколишнього середовища Одеського екологічного університету провела гідро-екологічне обстеження стану водотоків та водойм, гідротехнічних споруд та якості води в басейні річки Великий Куяльник. Надали рекомендації щодо відновлення природного стоку води річки, щоб занедбана водойма не стала соромом для всієї України. Але ситуація так і залишається плачевною.

Окрім Великого Куяльника, вимагають ретельного вивчення та захисту та очищення річки Тілігул, Чичіклія та їхні притоки, щоб мальовнича Одещина не перетворилася на пустелю.

При цьому слід зазначити, що екологічна катастрофа, спричинена підривом Каховської ГЕС, не вплине на зміну екологічного стану наших річок та гідроспоруд.