Знакомая фамилия? Конечно, звучала в рубрике не раз. Не сосчитать уже в часах, месяцах и годах, как долго подписчик «Вечерней Одессы» с 50-летним стажем (!) добивается реализации своего права получать газету вовремя.

В этот понедельник Виталий Викторович позвонил, чтобы сообщить: номер «Вечерней Одессы», увидевший свет в четверг на прошлой неделе, до сих пор не доставлен ему в Малую Долину почтовым отделением № 68093. И это при том, что наш читатель добивается справедливости не только ставя в известность редакцию, но и сам рассылает свои заявления по инстанциям — от Одесской дирекции «Укрпочты» до руководителей области. Наши коллективные попытки, судя по очередному звонку в редакцию, мало что дали. Что ответить Виталию Викторовичу? Собственно, не ответа он ожидает, а газету в почтовом ящике.

— Я оплатил подписку на год из своей небольшой пенсии. Кто позволяет почте так работать, тем более в военное время?

Претензии к почте звучали в эти дни с трибуны пленума правления Национального союза журналистов Украины, на котором, в частности, шла речь о критической ситуации с почтовой доставкой украинской прессы АО «Укрпочта» в военное время. И, как сообщает пресс-служба НСЖУ, на заседании принято заявление руководства, актива НСЖУ и руководителей всех областных организаций союза к Президенту Украины Владимиру Зеленскому, руководителю Офиса президента Андрею Ермаку, премьер-министру Денису Шмыгалю, министру культуры и информационной политики Александру Ткаченко, генеральному директору АО «Укрпочта» Игорю Смилянскому.

Публикуем полный текст обращения, тем более, что коллеги нас об этом просили.

ШАНОВНІ ПРЕДСТАВНИКИ ВЛАДИ ТА АТ «УКРПОШТА»!

Слава Україні!

До Вас звертаються керівництво, актив НСЖУ та голови всіх обласних організацій Національної спілки журналістів України. Причиною нашого звернення є критична ситуація, що склалася через відсутність ефективної співпраці між редакціями українських газет та АТ «Укрпошта» по всій території України. Газети, які мають як свою столітню історію, так і створені вже в часи Незалежної України, опинилися на межі банкрутства та закриття. І це в той час, коли інформаційний фронт є не менш важливий, ніж військовий.

Через реформу «Укрпошти», яка скорочує кількість листонош, закриває передплатні відділи обласних дирекцій, стаціонарні та пересувні відділення, через бюрократичні та штучні перепони для підписання договорів газетярі не можуть місяцями підписати контракти на розповсюдження своїх газет. При цьому вартість доставки газети, що сплачується «Укрпошті», може коливатися на рівні 30% від всього бюджету, який має редакція. Це вбиває друковані медіа, які читають мільйони людей по всій Україні.

Постійне скорочення працівників «Укрпошти» вкрай негативно впливає на вчасну доставку газети до передплатників. І це стосується не лише віддалених сіл, а й, нерідко, навіть обласних центрів, де, здавалося б, пошта має працювати «на відмінно». На жаль, через непорозуміння з «Укрпоштою», ще й в умовах війни, багато газет змушені створювати свої власні служби з доставки, що можуть собі дозволити одиниці. Або ж головні редактори та інші працівники редакцій самі працюють, як листоноші, щоб хоч у таких нестерпних умовах розповсюджувати свою газету. Особливо це стосується прифронтових та деокупованих територій, де, нерідко, немає жодного зв’язку, покриття вітчизняним телебаченням, а газета для українців — єдине джерело інформації.

На заклики до обласних керівників «Укрпошти» нормалізувати відносини та знайти ефективний механізм газетярам вказують на центральний офіс у Києві, який «проводить реформу» і «ухвалює» всі рішення. А там усе частіше йдуть на закриття стаціонарних поштових відділень навіть у прифронтових деокупованих населених пунктах, залишають без роботи працівників пошти з десятиліттями досвіду роботи.

Ми категорично не погоджуємося зі знищенням українських газет. Ми тримаємо і прагнемо продовжувати тримати інформаційний фронт. Але нам потрібна допомога — це вже крик душі.

Пропонуємо невідкладно створити робочу групу з представників Офісу Президента, Уряду, Міністерства культури та інформаційної політики, Національної спілки журналістів України та видавців газет для пошуку спільного рішення щодо подальшої роботи «Укрпошти», щоб зберегти українську періодику в цей доленосний воєнний час і закласти фундамент для її розвитку.

Героям слава!

З повагою голова НСЖУ

Сергій Томіленко.

6 липня 2023 р.

Как отреагировал Игорь Смилянский? Незамедлительно и в своей манере: мол, не его вина, что люди неактивно подписывают газеты, «а качество контента снижается», поэтому почтовикам невыгодно доставлять газеты туда, где мало подписчиков. «Это коммерческая услуга, и мы не будем работать в убыток», — заявил Смилянский, умолчав, однако, что количество подписчиков уменьшилось из-за плохой доставки. Это читатель Огурцов настойчив и предан одной газете, а логика других — зачем нужна газета через неделю после ее выхода в свет? И вообще, как так может быть, чтобы издатели печатных СМИ всей страны были не правы, и только господин Смилянский прав?

Смилянский ожидает «конструктивных замечаний, которые экономически обоснованы». НСЖУ создает «площадку для диалога между газетчиками и «Укрпочтой». Наша песня хороша, начинай сначала…

Грустную тему уравновесил хороший звонок. От Николая Паламарчука:

— Хочу от имени жителей большого двора дома № 2 по улице Маршала Бабаджаняна поблагодарить круглосуточный сервис «Скорая коммунальная помощь 15-01». В минувшую пятницу в нашем дворе порыв ветра оборвал провод, в результате часть квартир осталась без света. Компания ДТЭК, выслушав нашу жалобу, сказала, что аварию на сетях внутри двора должен устранять балансодержатель дома или коммунальная аварийная служба. В итоге так и получилось. Прежде всего, хочу отметить, что в сервисе 15-01 работают очень внимательные и отзывчивые операторы. Мой звонок приняла оператор Юлия. Очень вежливо, понятно все разъяснила, и, как потом я выяснил, она продолжала контролировать работу коммунальных служб, пока нам все не исправили. Обрыв устранил мастер из сервиса 15-01, он приехал на специально оборудованном для устранения различных аварий автомобиле.

Инструменты, лестница — все было при нем. Также городскими службами был заказан специальный автомобиль с вышкой, что позволило обрезать часть веток разросшегося каштана, из-за которых, собственно, и произошел обрыв. В общем, все было сделано достаточно оперативно и качественно.

Мы уточнили— работали над устранением аварии электрики Юрий Росохань и Николай Чудновский. Люди необходимых профессий, к ним наша газета старается быть внимательной. Поэтому, публикуя сегодня благодарность скорой коммунальной службе, просим читателей подсказать имена тех квалифицированных работников, которые делают нашу жизнь комфортной и благоустроенной. Нам без них — никак.

В понедельник, 17 июля, на «горячем телефоне» «Вечерней Одессы» 764-59-32 с 10.00 до 12.00 дежурит Анатолий МАЗУРЕНКО.

Дежурила на «горячем телефоне» Дора Дукова