Інформує народний депутат Степан Чернявський

Двадцять першого листопада на засіданні парламенту ухвалено низку законів. Яких саме — інформує редакцію народний депутат Степан Чернявський.

Народні депутати прийняли Постанову про Заяву Верховної Ради України у зв’язку з десятою річницею початку Євромайдану та подій Революції Гідності. Законодавча ініціатива №10269 була підтримана 327 голосами народних депутатів. Заява містить позицію Верховної Ради, що героїчні і водночас трагічні події Революції Гідності були спричинені злочинною політикою Віктора Януковича та сформованого ним політичного режиму, що підтримувався і спрямовувався російським нацистським тоталітарним режимом та діяв всупереч національним інтересам України.

У Заяві наголошується, що Україна заплатила та продовжує платити найвищу ціну за звільнення від диктатури, відданість демократичним цінностям і принципам, за право самостійно визначати своє майбутнє, за свій цивілізаційний вибір — бути повноправною частиною об’єднаної Європи. Український парламент наголошує на незворотності трансформації України для виконання всіх вимог, необхідних для набуття нею повноправного членства в Європейському Союзі і НАТО. Членство України в Європейському Союзі і НАТО стане найкращою даниною пам’яті учасникам Революції Гідності та воїнам, які загинули в боротьбі з режимом Януковича і російським нацистським тоталітарним режимом.

Верховна Рада України закликає міжнародне співтовариство до посилення військової, економічної, фінансової, гуманітарної допомоги Україні з метою щонайшвидшого відновлення територіальної цілісності України, виведення російських військ з її території та відновлення миру на Європейському континенті.

9451 — Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання прав і свобод засуджених громадян України, переданих в Україну для відбування покарання, а також щодо яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до відповідальності або виконання вироку.

Документ вносить зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України та Закону України «Про попереднє ув’язнення» з метою врегулювання окремих проблемних питань реалізації виконання зобов’язань під час видачі (екстрадиції) в Україну підозрюваних, обвинувачених та засуджених, зокрема у воєнних злочинах.

Законом передбачено, що колонії, в яких засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, повністю відповідатимуть як вимогам національного законодавства, так і міжнародним зобов’язанням України у сфері прав людини. Автори документа запевняють, що при створенні таких установ та функціонуванні буде враховано результати візитів Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню та розглянутих Європейським судом з прав людини справ у цій сфері проти України.

Водночас у Законі України «Про попереднє ув’язнення» (ст. 8) передбачено норми щодо роздільного тримання осіб, яких передано в Україну за процедурою видачі (екстрадиції). Очікується, що реалізація закону забезпечить підвищення ефективності видачі (екстрадиції) в Україну підозрюваних, обвинувачених та засуджених, насамперед з країн Європейського Союзу.

5456-д — Закон про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з Рішенням Конституційного суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України.

Йдеться про те, що Рада ухвалила закон про переведення суддів ліквідованого ВСУ до Верховного суду. Як повідомлялося, в Україні внаслідок судової реформи 2016 року розпочав роботу новий Верховний суд, судді якого пройшли відповідну конкурсну процедуру. Однак залишився і Верховний суд України, який втратив повноваження на здійснення правосуддя і мав бути ліквідований. У лютому 2020 року Конституційний суд України визнав ліквідацію ВСУ неконституційною. Також Європейський суд з прав людини зробив висновок, що ліквідація Верховного суду України під час судової реформи у 2016 році є незаконною.

Законом передбачено, що голова Верховного суду не пізніше, ніж у двадцятиденний строк з дня набрання чинності цим законом, зараховує суддів Верховного суду України до штату Верховного суду у касаційний суд тієї спеціалізації, яка відповідає спеціалізації судової палати Верховного суду України, в якій такий суддя здійснював правосуддя. Також до апарату Верховного суду переводяться працівники апарату Верховного суду України без обов’язкового проведення конкурсу на рівнозначні посади, за умови їх наявності.

Крім цього, передбачено, що судді Верховного суду України, обрані на посади до набрання чинності Законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», та судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, переведені до інших судів, оцінюються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на відповідність займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності. Також цим документом визначено можливість та порядок переведення судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України до апеляційного суду чи місцевого суду, який відповідає спеціалізації такого судді, в порядку, передбаченому статтями 53

та 82 цього закону, без конкурсу і з урахуванням деяких особливостей.

9591 — Закон про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України.

Метою закону є забезпечення безперешкодної реалізації права громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території України, на продовження освіти шляхом відновлення механізму проходження атестації для визнання результатів такого навчання. Для цього запроваджується механізм, що визначає процедуру проходження такої атестації та продовження навчання в українських закладах освіти. Законом передбачено відновлення можливості проходження атестації для визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України. Зокрема, документ встановлює, що особи, які проходили навчання на тимчасово окупованій території України, можуть пройти атестацію для визнання результатів навчання та кредитів ЄКТС (періодів навчання) в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Водночас передбачається, що особам, які проходять атестацію для здобуття вищої освіти, можуть бути зараховані результати навчання та кредити ЄКТС в обсязі не більше 75 відсотків загального обсягу освітньої програми. Зазначається, що атестація не буде проводитись зі спеціальностей (професій), перелік яких затвердить Кабмін. Окрім того, змінами до другого читання передбачене право громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, на здобуття або продовження здобуття освіти на території інших регіонів України коштом державного та/або місцевого бюджету з наданням місця в гуртожитку.

Очікується, що ухвалення закону та створення дієвого механізму захисту права особи на освіту, сприятиме процесу реінтеграції мешканців тимчасово окупованої території України.

9024-д — Закон про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів.

Законопроєкт передбачає створення мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів для підвищення рівня енергетичної безпеки України та сталого постачання пального на внутрішній ринок у разі виникнення кризової ситуації.

Загальний обсяг мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, що мають зберігатися для задоволення потреб внутрішнього ринку України в період кризової ситуації, визначається за найбільшим з двох таких показників: 90 днів середньодобового чистого імпорту або 61 день середньодобового внутрішнього споживання. Розраховувати середньодобовий чистий імпорт та середньодобове внутрішнє споживання має Міністерство енергетики на основі даних Державної податкової служби та Державної митної служби.

Створювати мінімальні запаси будуть імпортери, виробники нафти й нафтопродуктів; суб’єкти ринку, що вводять в обіг скраплений газ. Запаси, які учасники ринку зобов’язані зберігати на акцизних складах (крім місць роздрібної торгівлі нафтопродуктами), можуть зберігатися разом із комерційними запасами, а також нафтою або нафтопродуктами, призначеними для власних потреб. Крім того, учасники ринку зможуть укладати договори про відповідальне зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів з іншими суб’єктами ринку.

Мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів зберігатимуться на території України, а за вибором учасника ринку — і на території держави, члена Європейського Союзу, що межує з Україною і зобов’язалася підтримувати мінімальний рівень запасів нафти та нафтопродуктів.

Визначається, що джерелом фінансування витрат на створення, зберігання, використання, поновлення, заміну та реалізацію мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів є власні кошти суб’єктів ринку. У разі виникнення кризової ситуації на ринку нафти та нафтопродуктів Кабінет Міністрів вживає заходів, необхідних для забезпечення кінцевих споживачів нафтопродуктами, з дотриманням обмежень на їхнє постачання та використання. У рішенні уряду про розкриття мінімальних запасів має міститися номенклатура та обсяги мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, що підлягають розкриттю та реалізації.

Закон почне діяти через 12 місяців з дня набрання ним чинності.