29 червня Україна разом з іншими країнами Дунайського регіону відзначила День Дунаю

Цей день покликаний звернути увагу на величну ріку, другу за довжиною в Європі, яка відіграє життєво важливу роль для мільйонів людей. На жаль, сьогодні ця водна артерія потребує нашого захисту. Команда Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна) підкреслює: людське втручання та зміна клімату створюють небезпечні виклики, які ставлять під загрозу збереження екосистеми Дунаю і його дельти.

За прогнозами, температура повітря в дельті Дунаю підвищиться на 1 — 1,5°C, що призведе до частіших хвиль спеки та більш м’яких зим. Температура ж води підвищиться на 2°C, а це суттєво вплине на запаси риби через ріст водоростей та зниження рівня кисню у воді. До 2050 року рівень води в Чорному морі підніметься до 0,5 м, а малі річки матимуть на 5 — 25% менше води, особливо влітку.

Зміна клімату — не єдина проблема, що загрожує унікальній екосистемі Дунаю. Забруднення, надмірний вилов, будівництво гребель, каналів та інших штучних перешкод на Дунаї призводять до низки негативних наслідків для водного середовища. Так, зміна форми русла, швидкості течії річки суттєво порушує природне середовище існування багатьох водних тварин, що негативно впливає на розмноження та чисельність популяцій і, як наслідок, збіднює біорізноманіття.

«Мігруючі види риб, як-от осетрові, що занесені до Червоної книги України, найбільше страждають від цих змін. Через порушення цілісності річки та фрагментацію середовища існування вони не можуть дістатися до своїх нерестовищ у середній та верхній течії Дунайського басейну. Це призвело до значного скорочення популяцій цих цінних риб. В Україні із 26 видів осетрових історично зустрічалися шість, проте два з них (осетер атлантичний та осетер шип) вважаються зниклими на території нашої країни», — під-креслюють експерти WWF-Україна.

На переконання природоохоронців, важливо вжити заходів для пом’якшення негативного впливу зміни клімату та штучних бар’єрів на водне середовище Дунаю. Це може включати:

— будівництво рибопропускних споруд, які дозволять мігруючим рибам та іншим водним тваринам вільно пересуватися річкою;

— знесення штучний бар’єрів, що вже не виконують своїх першочергових функцій. У цьому напрямку працює проєкт «Відкриті річки», який реалізують за підтримки європейської грантової організації «Open Rivers Program» і в рамках загальноєвропейського руху «Living Rivers Europe» («Живі європейські річки») та Living Rivers «Ландшафт Центрально-Східної Європи FY24». (Open Rivers Program — нідерландський фонд-грантодавець, що фінансується благодійним фондом Arcadia, напрямками роботи якого є: захист природи, збереження культурної спадщини та сприяння доступу до відпо-відної інформації. Із 2002 року Arcadia надала понад мільярд доларів організаціям по всьому світу.);

— підтримка міжнародних проєктів та ініціатив із захисту зникаючих видів риб. Один із таких проєктів — LIFE-Boat 4 Sturgeon. Його мета — врятувати від вимирання чотири види осетрових, що залишилися в Дунаї. Із 2022 по 2029 роки партнери реалізують шість природоохоронних заходів для порятунку російського осетра, стерляді, севрюги та білуги. Одним із цих заходів є будівництво плавучої селекційної станції на Дунаї у Відні. За період реалізації проєкту на судні планується розвести близько 1,6 мільйона осетрових. Серед партнерів — WWF-Україна.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України у рамках Міжнародної комісії з захисту ріки Дунай (ICPDR) спільно із 13 країнами розробляє заходи для захисту річки Дунай. Серед них: плани управління річковим басейном Дунаю та ризиками затоплення.

У 2019-у Україна долучилися до спільних досліджень Дунаю. Результати показали, що кількість мікропластику в ріці на території нашої країни менша, ніж у Будапешті та Братиславі.

Основний законодавчий акт Євросоюзу, що регулює управління водними ресурсами, — Водна рамкова директива (ВРД), вимагає безперервності для всіх річкових водних об’єктів ЄС, оскільки це необхідно для підтримки досягнення «доброго» екологічного стану, але не вимагає обов’язково повної відсутності бар’єрів. Україна імплементує Водну рамкову директиву ЄС.

А ось кілька цікавих фактів про Дунай та його дельту.

• Протяжність річки становить більше 2800 тис. км. Загальна площа басейну — понад 800 000 кв. км.

• Річка перетинає 10 країн, беручи початок у Німеччині, в горах Шварцвальда, і вливаючись у Чорне море через дельту Дунаю в Румунії та Україні.

• Дунай та його притоки є домівкою для унікального різноманіття видів, що включає близько 2000 судинних рослин і понад 5000 видів тварин, серед яких — понад 40 ссавців, близько 180 птахів, що гніздяться, близько 100 видів риб, дюжина рептилій, а також земноводні.

• Великі заплавні ліси, що залишилися, і дельта Дунаю є останніми притулками в континентальній Європі для орлана-білохвоста і білих пеліканів.

• Дельту Дунаю занесено Всесвітнім фондом природи у список 200 найбільш цінних екорегіонів світу, які перебувають під загрозою знищення.

• Басейн Дунаю розташований у межах чотирьох областей України (Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька та Одеська). Чисельність населення в межах басейну складає 2,6 млн осіб.

• Протікаючи 966 кілометрів, з яких 201 км у межах України, Тиса є найдовшою притокою Дунаю на українській території.

• Найкраще збережена приморська смуга дельти Дунаю складає заповідну зону Дунайського біосферного заповідника України. Разом з аналогічним заповідником на румунській території вони утворюють білатеральний біосферний резерват «Дельта Дунаю» — один із п’яти трансграничних резерватів світу.

Збереження Дунаю та його багатства — це спільна відповідальність усіх. Захищаючи цю річку від негативного впливу штучних бар’єрів, ми можемо зберегти її для майбутніх поколінь.

Тетяна ТУРЛІК’ЯН

спеціалістка з комунікацій напряму «Вода» WWF-Україна.