Шостого жовтня — 86-річниця з дня народження засновника газети Бориса Федоровича Дерев’янка. Життя редактора обірвала куля найманого вбивці у 1997-му. Він народився у 1938 році в Іванівці, тоді Іванівського району Одеської області. Після загибелі Бориса Федоровича журналісти «Вечірньої Одеси» зазвичай 6 жовтня їздили на його малу батьківщину, де пам’ятають свого земляка, а місцева школа носить його ім’я.
Цього року ми вирішили запросити студентів — майбутніх журналістів в редакцію газети, яку Борис Дерев’янко очолював 24 роки, — від першого номера до останнього подиху. Це важливо, подумали ми, розповісти студентам-першокурсникам про талановитого, найавторитетнішого представника професії, яку вони обрали.
Завітали до нас студенти Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку у супроводі в.о. завкафедрою журналістики, соціальних комунікацій і ІТ-права Олексія Кокорєва та доцента Тетяни Коляди-Березовської. з цим закладом у «Вечірньої Одеси» підписаний меморандум про співпрацю. Також приєднались студенти Одеської національної юридичної академії. Невеличка екскурсія по площі імені Бориса Дерев’янка — від каменя-вказівника до меморіальної дошки на фасаді видавництва «Чорномор’я», — а потім бесіда в музеї газети, у якому більша частина експозиції присвячена першому редактору.
Перший номер «Вечірньої Одеси» за 1 липня 1973 року, особиста друкарська машинка редактора, ексклюзивна статуетка для переможців редакційного конкурсу пам’яті Б.Ф. Дерев’янка «Садівник» — все цікавило молодь. Нам здалося, що деяким з них вперше довелося тримати в руках паперову газету, відчути запах типографської фарби, погортати сторінки. Адже не секрет, що молодь полюбляє мати справу з гаджетами. Що ж, газети справили враження, як і подарована кожному гостю книжка про редактора.
Нам сподобались ці дівчата та хлопці, впевнені, що сподобались би вони і Борису Федоровичу, він, скоріше за все, запропонував би майбутнім журналістам описати свої враження. І ми так зробили. Ось що отримали після зустрічі.
До витоків
(урок-екскурсія у музеї пам’яті Бориса Дерев’янка)
Ми, здобувачі першого курсу Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку спеціальності «Журналістика», разом із своїми викладачами відвідали редакцію газети «Вечірня Одеса». Захід відбувся як практичне заняття на базі редакції, що є нашим стейкхолдером. Екскурсію було присвячено пам’яті видатного українського журналіста, громадського діяча та засновника газети — Бориса Федоровича Дерев’янка.
У музеї редакції нас зустріли визнані майстри журналістики — Олег Суслов, Дора Дукова, Олег Владимирський, Анатолій Мазуренко. Головний редактор, Олег Суслов, розповів про історію газети, її завдання та місію. Від року свого заснування у 1973-му «Вечірня Одеса» здобула міцну репутацію серед регіональних ЗМІ.
Ми мали нагоду переконатися, як дбайливо редакція зберігає пам’ять про Бориса Дерев’янка, що трагічно загинув 11 серпня 1997 року, продовжує його справу, основні принципи роботи: прагнення до об’єктивності, глибокий аналіз і точність, повага до різних точок зору.
Одним із найбільш пам’ятних моментів екскурсії стало порівняння підходів до журналістики у минулому та сьогоденні. Раніше журналісти особисто відповідали за кожне написане слово, що чітко відображено в експозиції музею, яка включає архівні матеріали та попередні випуски газети. Якщо сьогоднішня журналістика, де часто переважає швидкість подання інформації, може дозволити собі помилки, які потім виправляються, то у минулому це було б нонсенсом, адже кожне слово мало значну вагу.
Особливо мене вразила демонстрація IT-можливостей, які органічно втілюються у роботі редакції. «Вечірня Одеса» успішно поєднує традиційний формат із сучасними технологіями. Газета виходить як у друкованому, так і в електронному вигляді, а за допомогою QR-кодів читачі можуть переходити на додаткові матеріали. Так, запах друкарської фарби, що зберігається паперовим форматом випусків, нагадує про зв’язок із минулим та повагу до спадщини, важливість збереження традицій авторської журналістики. Майстри-практики акцентували увагу на тому, що думка шанованої людини завжди цінніша за швидке подання новин. Це свідчить про відповідальний підхід до слова, особливо важливий для молодих журналістів.
Екскурсія до Музею пам’яті Бориса Дерев’янка стала для нас не просто знайомством із його спадщиною, а й настановою на те, що кожне слово має значення, потребує відповідальності за нього.
Валерія Ковалець.
Є над чим розмірковувати
Нещодавно я відвідала захід, який відбувся у видавництві «Чорномор’я» на вшанування пам’яті Бориса Дерев’янка, — найавторитетнішого свого часу журналіста Одеси, редактора газети «Вечірня Одеса». І от маю змогу висловитися з цього приводу: найпривабливішим і, як на мене, дуже важливим було те, що люди, котрі сьогодні працюють у редакції газети «Вечірня Одеса», доброзичливі й щирі, тому і атмосфера зустрічі діючих і майбутніх журналістів (здобувачів першого курсу Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку, що опановують спеціальність «Журналістика») була винятково гостинною. Це дуже сприяло розмові про особливості обраного фаху, а плюсом виявилось те, що півтори години, приємно проведені, промайнули надто швидко.
Доречно буде додати, що для мене, як для майбутньої журналістки, важливою інформацією, почутою від тих людей, котрі вже багато років працюють у цій сфері, став вислів: «…тоді журналістика була авторською. Раніше, і хочеться, щоб надалі було так само, журналіст підписувався під кожним своїм словом. Тоді це слово має вагу». І я зробила висновок: Б.Ф. Дерев’янко був саме такою людиною і ніс відповідальність за те, про що писав. І ще цікава «деталь», котра привернула мою увагу, — газета «Вечірня Одеса» випускається у аутентичному стилі до сьогодні. Хоча ще декілька десятків років тому, чорно-білі газети були всюди, і цим не можна було нікого здивувати.
А насамкінець зустрічі нам подарували по екземпляру книги «Життя і смерть редактора. Книга пам’яті Бориса Дерев’янка». Як можна зрозуміти із красномовної назви книги, шлях відданого справі журналіста важкий, іноді небезпечний, тому уважно прочитаю її, аби краще розуміти не тільки значимість цієї видатної постаті, а і журналістської справи в цілому.
Катерина Стадник.
Легендарне минуле нашої майбутньої професії
Студенти Одеської національної юридичної академії, майбутні журналісти, поділилися своїми враженнями після відвідування редакції в день народження Бориса Федоровича Дерев’янка.
Сьогодні нам випав шанс потрапити до редакції газети «Вечірня Одеса», що знаходиться на площі, названій на честь засновника видання — Бориса Дерев’янка. Нам пощастило побачити музей. Це місце унікальне своєю історією, де забуваєш про час та простір загалом. Ми побачили ту саму друкарську машинку, за якою працював сам пан Борис, десятки фотографій засновника, екземпляри газет різних років. Люди, які нам розповідали безліч цікавих історій, справді люблять свою справу, і це було видно по тому, з яким захопленням вони говорять про кожну деталь, що привертала погляд. Було дуже цікаво поспілкуватися з редактором та його заступником, які з головою занурюють нас у події минулих літ. Шана та подяка за те, що дозволили нам доторкнутися до легендарного минулого нашої майбутньої професії!
Поліна Ящук.
Ми мали змогу дізнатися про життя видатного редактора Бориса Дерев’янка. Побачили площу та меморіал, відкриті на його честь. А найголовніше — побували в невеликому музеї, створеному власноруч працівниками цієї редакції. У музеї панує атмосфера старовини: коли ти туди заходиш, здається, ніби потрапив у редакційне минуле. Раджу кожному з вас побачити це на власні очі.
Анна Бральчук.
Сьогодні я побувала в місці з неймовірною історією й атмосферою, де запах свіжої газети переносить тебе в далекі часи без телефонів і ноутбуків. Редакція газети «Вечірня Одеса» — унікальне місце з дивовижними, привітними людьми, які є справжніми майстрами своєї справи. Мало хто говорить про свою роботу з таким натхненням в очах, із тією іскрою, що спалахує всередині душі під час розмови про журналістику. Нам, студентам факультету журналістики НУ ОЮА, провели екскурсію редакцією та її музеєм. У музеї зібрані десятки фотографій засновника редакції — Бориса Дерев’янка, якого дуже тепло тут згадують. Музей «Вечірньої Одеси» — це абсолютно унікальне місце, де час ніби зупинився, і кожна людина читає не телеграм-канали, а новенький випуск газети. Це фантастичний досвід — зсередини побачити, як працює редакція, мати можливість поговорити з головним редактором, а також побачити перші випуски газети «Вечірня Одеса». Дякуємо за запрошення та екскурсію!
Валерія Шліхар.
Нам пощастило побачити й дізнатися частинку життя великого журналіста Бориса Дерев’янка. Незабутні враження залишилися після екскурсії музеєм та околицями. Щиро дякую працівникам «Вечірньої Одеси» за можливість поринути в атмосферу творчого життя редакції!
Кристина Горун.
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2024 S&A design team / 0.005Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |