Торік у Європі демонтували 542 греблі та інші штучні бар’єри, які перешкоджали природному плину річок. Загалом відновлено 2900 кілометрів вільної течії водних артерій. Як свідчить новий звіт Руху за демонтаж гребель (Dam Removal Movement), це абсолютний рекорд: на 11% більше, ніж у 2023-у, і вп’ятеро більше, ніж у 2020-у.

Уперше зняли бар’єри на своїх річках, офіційно долучившись до цього європейського руху, чотири країни — Боснія і Герцеговина, Хорватія, Чехія та Туреччина. Отже, демонтаж гребель у 2024 році відбувся вже у 23 державах — рекордно широке охоплення на «карті змін».

Як зазначає Всесвітній фонд природи (WWF), європейські річки — найбільш зарегульовані на планеті. Понад 1,2 мільйона різноманітних штучних перешкод — гребель і шлюзів, кульвертів, порогів та інших інженерних споруд — зупиняють безперервність течії річок по всій Європі. Багато з цих конструкцій уже давно втратили своє призначення, але й досі шкодять природі. Вони порушують вільну течію річок, блокують перенесення донних відкладень і поживних речовин, а також часто є непереборним бар’єром для водних мешканців. Це послаблює стійкість річкових екосистем та зменшує їхню здатність до самовідновлення, підтримки якості води та біорізноманіття.

Наслідки — драматичні: з 1970 року чисельність мігруючих прісноводних риб у Європі скоротилася на 75%.

«Для того, щоб досягти змін, нам необхідно значно активізувати зусилля з демонтажу застарілих гребель та фіксувати нові рекорди в цій діяльності щороку. Знесення таких бар’єрів є дієвим інструментом: це швидкий та економічно обґрунтований шлях до відновлення річкових екосистем, що зазнали впливу людини, а також до підтримки місцевих громад та природи в умовах зростаючих наслідків кліматичних змін», — зазначає керівниця напряму «Вода» WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.

А ще експертка наголошує: «Збереження та відновлення річкових екосистем — одне з євро-інтеграційних зобов’язань України у сфері кліматичної політики, екології та зеленої трансформації. Наша країна взяла на себе зобов’язання із реалізації положень Водної рамкової директиви ЄС, затвердивши плани управління річковими басейнами. Ці плани передбачають досягнення доброго стану водних об’єктів, з-поміж іншого, шляхом відновлення річкових екосистем».

У 2020—2022 роках у межах міжнародного європейського проєкту «Відкриті річки», за підтримки грантового фонду Open Rivers Programme (Нідерланди), WWF-Україна втілив масштабну ініціативу з демонтажу застарілих, не функціонуючих гребель у басейні річки Черемош у Карпатах.

На території Національного природного парку «Верховинський» були очищені русла річок і струмків, що дозволило забезпечити проточність понад 500 км водних шляхів. Основна мета — відновлення біорізноманіття та покращення гідрологічного стану річок Білий і Чорний Черемоші.

У межах проєкту демонтовано шість гребель (кляуз). Серед них і на Перкалабі (притоці Білого Черемошу). «Перкалаба — унікальний випадок! Це прикордонна річка, частина якої тече на території Румунії. Після відновлення течії на нашому боці риба вперше за десятиліття почала повертатися у румунську частину. Місцеві казали: «Ми не бачили риби 40 — 50 років. А тепер вона є!». Разом з нею з’явилися і видри, і норки, і навіть ведмідь почав виходити до води», — розповідає співробітник Верховинського нацпарку Ярослав Зеленчук.

Чому важливо зберігати та відновлювати вільнотекучі річки?

Насамперед ідеться про якість води: природний стік річок сприяє їх самоочищенню, запобігаючи накопиченню забруднень і відкладень.

Друга важлива причина — захист від повеней і посух: вільнотекучі річки підтримують водний баланс, знижують ризик паводків і забезпечують рівномірний розподіл води в посушливі періоди.

Ну і, що не менш важливо, — збереження біорізноманіття на нашій планеті, утримання вуглецю у водно-болотних угіддях, а це зменшує викиди парникових газів та підвищує стійкість екосистем до зміни клімату.