Одеський підприємець, меценат Юрій Дегас, керівник компанії Degas Group став відомим завдяки своїм соціальним проєктам. Він активний прихильник ідеї, що бізнес має соціальні зобов’язання перед суспільством. Юрій Дегас — засновник першого в Україні інклюзивного пляжу «Безмеж», він відкрив благодійний фонд «Безмежні можливості», який допомагає людям з інвалідністю, маломобільним групам населення та всім, хто потребує підтримки.

Про все, що робить для міста Юрій Дегас та його команда, наша газета розповідала у багатьох матеріалах. У різні роки сам підприємець та благодійний фонд «Безмежні можливості» стали лауреатами редакційного конкурсу пам’яті Б. Ф. Дерев’янка «Люди справи».

Але робити добрі справи Юрію Дегасу з деяких пір стало дуже непросто. Чому? Ось про це ми і вирішили запитати підприємця і мецената. Почнемо з інклюзивного пляжу «Калетон-Безмеж», навколо якого останнім часом вирували неабиякі пристрасті.

— Яка ситуація на сьогодні, сезон відкрили, все нормально?

— Інклюзивний пляж «Калетон-Безмеж» станом на зараз вдалося відстояти, і він офіційно розпочав роботу, — відповідає Юрій Дегас. — Відкриття пляжу означає, що більше сотні працівників, серед яких є люди з інвалідністю, зберегли свої робочі місця. Тисячі поранених ветеранів, людей з інвалідністю отримали можливість комфортної реабілітації біля моря. На жаль, міська влада намагалася зірвати роботу інклюзивного пляжу.

І тут слід окремо відзначити принципову позицію керівника Одеської ОВА Олега Кіпера та командира оперативно-тактичного угрупування «Одеса» Валерія Водолазського. Представники військової влади та командування вчасно втрутились у конфлікт, видавши спільний наказ, яким фактично зупинили дії мерії.

Тому запрошую всіх одеситів та гостей міста, особливо військових та ветеранів війни, відвідати пляжний комплекс «Калетон-Безмеж» та отримати задоволення від морського відпочинку.

— Ви сказали про війну. Як у воєнних умовах справи з безпекою на пляжі, чи є бомбосховища? Як взагалі одеські пляжі, узбережжя забезпечені бомбосховищами?

— В умовах війни 100-відсоткову безпеку гарантувати не може ніхто. Але небезпеку можна — і потрібно — мінімізувати. У міру наших можливостей ми намагаємося убезпечити відпочиваючих. На нашому пляжі обладнано декілька бомбосховищ, які забезпечені всім необхідним. Є відповідні інформаційні стенди. Охорона і рятувальники супроводжують людей до укриттів під час тривог. Єдина проблема, що деякі «пляжники», на жаль, ставляться до власної безпеки досить легковажно, ігноруючи сирени.

Що стосується решти міського узбережжя та й міста загалом, то укриттів і досі критично не вистачає. А ті, що функціонують, часто в неналежному стані, без ремонту або взагалі зачинені, на що нерідко скаржаться одесити. У місті, яке ворог регулярно обстрілює, його жителі досі не мають зручного доступу до інформації, куди бігти в разі небезпеки. Прогуляйтеся вздовж узбережжя і ви переконаєтеся у правоті моїх слів.

Тобто, проблема системна, але навіть на четвертому році війни вона не вирішена. Більш того, в окремих випадках реконструкції та ремонту бомбосховищ люди, до яких благоволить міська влада, не упускають можливості безсовісно наживатися, про що час від часу повідомляє кримінальна хроніка.

До слова, небезпека одеситам загрожує не лише від російських ракет чи дронів, а і від рідного одеського каміння, що може звалитись на голову прямо в центрі міста. Як нещодавно на розі Дерибасівської та Рішельєвської, де обвалився карниз аварійного будинку. Каміння впало на тротуар з висоти четвертого поверху — і тільки дивом ніхто не постраждав.

Таких старих будівель, які розвалюються прямо на очах, в історичній частині Одеси — десятки. І вони вже реально загрожують життю і здоров’ю людей.

— Як почувається одеський бізнес в умовах війни?

— Як почувається? На жаль, в умовах війни лише посилилася тенденція, яка сформувалась кілька років тому. Тенденція така: все залежить від лояльності до влади. Користь, яку бізнес може принести місту, в розрахунок взагалі не береться. Якщо з владою в добрих стосунках, то «обраному» дається «зелене світло»: перемоги в тендерах і конкурсах, отримуються муніципальні підряди, активно освоюються бюджетні кошти.

Проблема лише в тому, що таких «обраних» у місті — кілька відсотків від загальної кількості підприємців. Решта одеського бізнесу — на межі виживання. Як через об’єктивні труднощі в умовах війни, так й суб’єктивні. Спросить того, хто займається бізнесом, яких зусиль треба докласти, щоб отримати будь-який дозвільний документ, запустити новий проєкт. Звідки, думаєте, у родин одеських посадовців мільйони в деклараціях, парки елітних авто та нерухомість в туреччинах, греціях, іспаніях?

А особливо тяжко стає тим підприємцям, хто намагається відстояти свої права: проти них відразу включається увесь репресивний механізм.

Характерний приклад — пляж «Калетон-Безмеж». Як тільки ми «набрались нахабності» і пішли проти системи, що запланувала забудову прилеглої до нього території, відразу й почалося…Численні перевірки з боку усіх існуючих інстанцій, які «раптом» виявили масу «порушень». Хоча за три попередні роки жодних претензій не було. Особисто проти мене розгорнули брудну інформаційну кампанію. Зрештою, на місці успішно працюючого пляжного комплексу владі закортіло провести «реконструкцію» (на старті літнього сезону!), щоб під приводом цього розірвати договір оренди і віддати цю локацію кишеньковим забудовникам.

Однак цього разу вибудувана схема придушення непокірних дала збій. Наша боротьба, активна позиція ветеранів, волонтерів, громадських активістів та підтримка небайдужих одеситів стали для влади несподіванкою. Досвід нашого протистояння переконливо довів, що свої права як у бізнесі, так і у повсякденному житті необхідно захищати. Тим більше, коли знаєш, що правда на твоєму боці. Бо це ми створюємо, незважаючи на перешкоди. Головне, не боятись опонентів, вони — не всесильні. І не вічні!

З іншого боку, коли за справедливість та законні права доводиться фактично боротися з міською владою в час війни — це абсолютно ненормально! Таку порочну систему необхідно ламати. Тому зупинятись не збираюсь. Закликаю колег-підприємців також не мовчати, не терпіти, а об’єднуватись і спільними зусиллями змінювати ситуацію.

— А як ви взагалі оцінюєте ситуацію в Одесі в умовах війни?

— Війна багато що змінила для Одеси. Насамперед, війна об’єднала і згуртувала одеситів, ми бачимо безліч прикладів мужності, стійкості, взаємної допомоги і підтримки. І я щиро горджуся своїми земляками, які зберегли в нелюдських умовах найкращі людські якості. І неповторний одеський гумор, колорит.

Чого не можна сказати за саму Одесу. Окрім постійних ворожих обстрілів, місто потерпає ще й від гучних корупційних скандалів. Тижня не проходить, щоб когось не піймали на хабарі чи не викрили на непрозорих тендерах. Достатньо згадати лише нещодавні затримання, про які звітують правоохоронні органи. Зокрема, «взяття на гарячому» виконувача обов’язків голови Хаджибейської райадміністрації та начальника департаменту архітектури міськради.

А цинічна схема розкрадання коштів, які виділялися на поховання воїнів? Вкрадена майже половина із тої суми, що міський бюджет направив на встановлення пам’ятників загиблим бійцям. Як повідомила СБУ, в схемі розкрадання були задіяні деякі чиновники мерії і підприємці, з якими вони «співпрацювали». Або резонансна справа про розтрату бюджетних мільйонів на ремонті укриття у дитячому садочку, яке, до речі, мер відкривав особисто.

І це тільки випадки, які потрапили в пресу.

На цьому фоні цілком природно виглядає негативна оцінка роботи Одеської міськради від Всеукраїнської громадської кампанії «Атестація депутатів місцевих рад». Зокрема, за її даними, діяльність 36% одеських депутатів протягом четвертого року повноважень оцінено лише від 0 до 2 балів. Четверо взагалі не з’явилися ні на жодне засідання за три роки війни. Тобто, кожен третій депутат фактично не виконує своїх зобов’язань перед виборцями навіть під час війни.

Тому мене геть не дивує, що за останні роки наше місто скотилося на найнижчі місця у багатьох рейтингах серед обласних центрів.

Так, у Рейтингу прозорості міст за 2024 рік від Transparency International Ukraine Одеса посіла лише 17 місце серед 20 обласних центрів України, отримавши при цьому статус «непрозорого міста».

Не краща ситуація для Одеси і в опитуванні у сфері місцевого самоврядування групи «Рейтинг» за 2024 рік, згідно якого, наприклад, менше половини одеситів (44%) вважають, що справи в місті йдуть у правильному напрямку. Гірша ситуація тільки у безпосередньо прифронтових містах. Згідно з цим же опитуванням, в Одесі одні з найнижчих показників за якістю надання послуг у сферах освіти, забезпечення дитячими садками, екології та навколишнього середовища, облаштування бомбосховищ, а також доступності для людей з інвалідністю. За розвитком промисловості Одеса займає передостаннє, а за соціальним захистом населення — взагалі останнє місце.

Але є одна «номінація» у цьому рейтингу, де наше місто впевнено лідирує. Це кількість хабарів та «подарунків», отриманих місцевими чиновниками. Кожен п’ятий одесит ствердно відповів на питання, чи давав він хабаря представникам місцевої влади протягом останніх двох років. Такого високого показника не зафіксовано в жодному іншому місті країни.

— Після того, що ви розповіли, виникає питання: а що пропонуєте?

— Працювати на благо Одеси. Всім та кожному на своєму місці. Відкинути амбіції та образи, викорінити корупцію, адже перед нашим містом, перед його майбутнім стоїть дуже багато викликів. Нам потрібно Одесу зберегти, відбудувати, зробити зручною для кожного, хто тут мешкає, і хто приїде до нас у гості. Особисто я докладу для цього всі сили.