Цьогоріч, уже традиційно, розпочалися Спільні дунайські дослідження (The Joint Danube Survey, JDS). Нагадаємо, із 2001-го вони проводяться кожні шість років синхронно з періодом планування управління річковим басейном відпо-відно до Водної рамкової директиви ЄС (ВРД).

Це найбільше міжнародне річкове дослідження у світі, адже в ньому беруть участь 14 країн, які відбирають різноманітні проби вздовж усієї течії Дунаю — а це понад 2800 кілометрів. В Україні точки відбору проб розташовані в дельті річки (райони міст Кілія та Вилкове Одеської області).

Дотепер уже проведено три комплексні дослідження Дунаю — у 2001, 2007 та 2013 роках. Четверта експедиція, відома як JDS4, стартувала в середині 2019-го й охопила пункти відбору проб у 13 країнах Дунайського басейну. Її масштаб був суттєво розширений: дослідження проводилося на 51 ділянці, визначеній експертами Міжнародної комісії з охорони річки Дунай. Результати останнього оприлюднені цього року.

Яким є екологічний стан річки Дунай і чи безпечно у ній купатися?

81% досліджених ділянок уздовж усього Дунаю демонструють ознаки доброго або високого екологічного стану за рівнем органічного забруднення. Це дуже гарне свідчення того, що заходи з планів управління річковими басейнами, які втілюють дунайські держави, є ефективними. Втім, показники погіршуються нижче за течією: ознаки доброго або високого екологічного стану має 91% ділянок у Верхньому Дунаї; 80% — у Середньому і лише 67% — у Нижньому.

За біорізноманіттям риб добрий екологічний стан мають лише 17% ділянок. Річ у тім, що гарний хімічний стан вод призводить до позитивних змін у біоті лише з часом. А ще на риб негативно впливає зарегульованість Дунаю.

Купання в Дунаї — як і в будь-якій іншій річці — завжди пов’язане з певними ризиками. Це можуть бути сильна течія, раптові паводки, приховані під водою перешкоди, судноплавство та інші небезпеки.

Але якщо говорити про якість води, то дослідження JDS4 дає обнадійливу картину. Аналіз фекального забруднення показав, що в більшості районів із сучасними очисними спорудами вода є переважно безпечною. Зокрема, 70—80% ділянок Дунаю мають добрий мікробіологічний стан. Проте, щоб офіційно підтвердити безпечність купання за європейськими стандартами, потрібно брати ще більше проб води на кожній ділянці, ніж це було зроблено під час JDS4.

Скільки видів риб водяться у Дунаї?

Під час дослідження виявлено 72 зі 100 видів риб, які, як відомо, мешкають у Дунаї.

Осетрових вдалося ідентифікувати лише методом екологічної ДНК (знайдено рештки їхньої ДНК у воді): це стерлядь (Acipenser ruthenus) — на ділянці від Чорного моря до Відня, та севрюга (Acipenser stellatus) — у дельті Дунаю. Це означає, що стан популяції червонокнижних осетрових усе ще є незадовільним.

Керівниця напряму «Вода» WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко з цього приводу зауважує:

— Той факт, що осетрових риб вдалося виявити лише за допомогою аналізу екологічної ДНК, свідчить про критично низьку чисельність їхніх популяцій. Це тривожний сигнал для всіх, хто дбає про збереження біорізноманіття Дунаю. Осетрові — це давні види й водночас важливі індикатори екологічного здоров’я річок. Але сьогодні вони перебувають на межі зникнення і є найвразливішою родиною серед тварин у світі. Без рішучих дій — від відновлення річкових екосистем і міграційних шляхів до боротьби з браконьєрством — ці унікальні риби можуть зникнути назавжди. У межах проєкту LIFE-Boat 4 Sturgeon ми об’єднали зусилля заради збереження чотирьох видів осетрових, які ще залишилися в Дунаї: осетра руського, стерляді прісноводної, севрюги та білуги.

Експерти нашого фонду вже допомогли ідентифікувати ключові оселища осетрових в Україні, домоглися їх офіційного захисту та посилення контролю за незаконною торгівлею продукції з осетрових і браконьєрством. Також у межах LIFE-Boat 4 Sturgeon у травні 2025-го відбулася масштабна екологічна акція — зариблення Дунаю червонокнижними осетровими видами. У води ріки було випущено понад 30 000 мальків червонокнижних осетрових.

Чи справді у воді знайшли наркотичні речовини?

Під час дослідження Дунаю у зразках води виявлено 87 видів наркотичних речовин і продуктів їхнього розпаду. Однак жодна з них не була присутня в кількостях, які загрожували б довкіллю чи здоров’ю людей.

Йдеться про такі речовини, як опіоїди, кокаїн, канабіс, амфетаміни та препарати з групи екстазі. Це потужні наркотики, заборонені для немедичного використання як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Найчастіше траплявся бензоілегонін — основна речовина, що утворюється в організмі після вживання кокаїну. Його виявили в усіх 11 зразках води з очисних споруд по всьому басейну Дунаю.

Важливо: порівняно з попереднім дослідженням, тепер у водах Дунаю фіксують значно нижчі концентрації таких речовин.

Скільки мікропластику в Дунаї?

Мікропластик, на жаль, був знайдений всюди, але в досить низьких концентраціях.

У всіх зразках води, зібраних під час дослідження, були виявлені пластикові частинки. Найбільше — поліетилену, одного з найпоширеніших типів пластику. Також мікропластик знайшли у зразках мідій. Найчастіше — це поліетилентерефталат (ПЕТ-пластик), який використовують для виготовлення пластикових пляшок, пакування продуктів і стаканчиків для кави.

Чому знайдені бактерії, на які не діють антибіотики, є проблемою?

Через численні антропогенні чинники та надмірне використання антибіотиків бактерії стають дедалі стійкішими до них. Це явище спостерігається й у поверхневих водах. Як наслідок, стійкі до антибіотиків бактерії, включно з патогенними штамами, здатні поширюватися на великі відстані.

Під час дослідження JDS4 було проведено аналіз таких бактерій у Дунаї і виявлено значне зростання мультирезистентності (стійкості до трьох або більше класів антибіотиків) порівняно з попереднім етапом JDS3. Наприклад, накопичення механізмів стійкості в популяції Escherichia coli (більш відомої як E. coli) у Дунаї триває вже понад шість років.

На жаль, також було виявлено стійкість до «антибіотиків останньої лінії». Це ліки, які застосовують лише тоді, коли всі інші антибіотики не подіяли. Їх використовують вкрай рідко, щоб не допустити розвитку стійкості, яка унеможливить лікування інфекцій.

Чи справді в Дунаї є проблема з ртуттю?

Ртуть — це токсичний метал, небезпечний і для людей, і для тварин. Вона може накопичуватися в організмах і передаватися харчовим ланцюгом далі — саме тому її наявність у довкіллі потребує постійного контролю.

Результати дослідження JDS4 показали: ртуть усе ще присутня в рибі, виловленій у Дунаї та його притоках. Її рівень перевищує екологічні стандарти якості води, встановлені в ЄС. Однак добрі новини в тому, що межі, дозволені для харчових продуктів, перевищені лише частково.

Є й обережний оптимізм: порівняно з попереднім дослідженням JDS3, концентрація ртуті місцями зменшилася. Утім, робити остаточні висновки поки що зарано — ситуацію потрібно й надалі уважно відстежувати.

Отже, як уже мовилося, попри російські обстріли, українські експерти з Інституту гідробіології НАНУ, Українського гідрометеорологічного інституту розпочали роботу в межах Спільних дунайських досліджень-5 на Нижньому Дунаї. Бажаємо їм успіху!

Тетяна ТУРЛІК’ЯН, спеціалістка з комунікацій напряму «Вода», WWF-Україна.