Зламана рука, побиті росіяни й домінування паверліфтерів

У китайському Ченду завершилися Всесвітні ігри — найбільші мультиспортивні змагання із 34 видів спорту, які не входять до олімпійської програми. Цей турнір, як і Олімпіаду, проводять раз на чотири роки.

Серед 112 команд на Всесвітніх іграх виступала й українська збірна. І виступила дуже результативно. Наша команда із 44 нагородами стала третьою в загальному підсумку. В її активі — 16 золотих, 16 срібних і 14 бронзових медалей.

Окремо варто відзначити українських самбістів, які здобули три «золота» в сутичках проти «нейтральних» росіян, і команду паверліфтерів — найкращу на турнірі в цьому виді спорту. Загалом українці вдруге поспіль замкнули трійку кращих на Всесвітніх іграх.

Виступ нашої збірної підсумовуємо з президентом Спортивного комітету України Іллею Шевляком. Якими ці ігри були для наших спортсменів, хто з команди боронить Україну на фронті, кому довелося змагатися зі зламаною рукою і чому тренерський штаб українських паверліфтерів не до кінця задоволений — в огляді «Лівого берега» (https://lb.ua/sport).

Стабільно історичний результат

Вдруге поспіль національна команда України завершила свій виступ у трійці кращих команд на Всесвітніх іграх. Вище за нашу збірну в заліку лише Німеччина з 45 нагородами (17 золотих + 14 срібних + 14 бронзових) і Китай — 64 медалі (36 + 17 + 11).

Президент Спортивного комі-тету України Ілля Шевляк підтвердив, що наша збірна показала один з кращих результатів у своїй історії. Причому відстояла право вийти на церемонію відкриття у формі із синьо-жовтими кольорами. Органі-затори Всесвітніх ігор наполягали на тому, щоб українські спортсмени зняли жилети, які нагадують прапор України…

«Завжди треба прагнути більшого. Що вище планка, то кращий результат. Ігри завершилися з фантастичним результатом для України. Третє загальнокомандне місце серед близько 120 країн-учасниць — це, звісно, успіх для нашої країни. Успіх ще й у тому, що ми вкотре підтверджуємо, що ми в трійці кращих спортивних держав світу.

Крутий результат для всієї збірної й кожного виду спорту, в якому ми змагалися за медалі. Стовідсоткова віддача й мотивація атлетів, тренерів і всієї команди дала свої плоди. Це сприяло утриманню третьої позиції світових лідерів у не-

олімпійському спорті. Порадували, звичайно, потужні виступи, перемоги, радість та емоції спортсменів, їхніх тренерів, близьких і шанувальників. Ми відстояли свою позицію щодо виходу збірної в запланованій формі у кольорах українського прапора на церемонії відкриття Ігор, і це дуже-дуже важливо! Також варто відзначити відсутність «нейтралів» у загальнокомандному заліку, що теж вважаю нашою перемогою. За кожну з цих перемог маємо боротися, аби справжні цінності й принципи завжди панували у спорті й житті», — каже Ілля Шевляк.

Тріумф у паверліфтингу

До повторення історичного результату на Всесвітніх іграх, очевидно, доклалося багато спортсменів. Особливо постаралася команда з паверліфтингу, яка буквально творить спортивну історію нашої держави. Ці Всесвітні ігри не стали винятком.

Загалом команда України з паверліфтингу здобула 10 медалей: 2 золоті, 5 срібних і 3 бронзові. Окрім того, як і на попередніх Всесвітніх іграх-2022 у Бірмінгемі, вона очолила медальний підсумок у своєму виді. Не обі-йшлося й без рекордів.

У важкій вазі Костянтин Мусієнко став чемпіоном з рекордом Всесвітніх ігор. Його результати: присідання — 390 кг, жим лежачи — 330 кг, станова тяга — 320 кг і 113,19 бала за формулою IPF (формула для обчислення загального результату паверліфтера відповідно до його ваги й виконаних спроб у трьох вправах. — LB.ua).

Ще один рекорд належить Дар’ї Русаненко. Вона додала до української скарбнички срібло в суперважкій категорії паверліфтингу. У присіданні спортсменка з Дружківки встановила світовий рекорд — 285,5 кг, у жимі лежачи взяла 167,5 кг, у становій тязі — 217,5 кг. У підсумку — 108,98 бала.

Особлива увага до Лариси Соловйової, яка здобула шосту нагороду на шостих для себе Всесвітніх іграх. 46-річна спортсменка у Ченду стала срібною призеркою в середній вазі з результатом 112,72 бала за формулою IPF: присідання — 235 кг, жим лежачи — 170 кг, станова тяга — 217,5 кг.

Водночас Ілля Шевляк зауважив, що тренерський штаб збірної не цілком задоволений виступами наших паверліфтерів.

«Ми традиційно на вершині командного заліку в цьому виді спорту на найбільших міжнародних змаганнях, але 10 медалей у Ченду — це взагалі рекорд. Однак наш тренерський штаб ще й залишився дещо незадоволений… Кажуть, що золотих медалей могло бути ще більше. Це і є наш український максималізм у чистому вигляді. Відзначу окремо Ларису Соловйову. Вона легенда світового паверліфтингу, яка вже вшосте, починаючи з 2005 року, стала призеркою Всесвітніх ігор. Неймовірно!» — наголошує президент Спортивного комітету.

Ляпас росіянам у самбо

Не менше на компліменти заслуговують українські самбісти. Збірна України влаштувала справжнє спортивне побоїще в самбо. В усіх трьох фіналах наші здолали «нейтральних» спортсменів, чим неабияк порадували вболівальників.

Першу медаль Україні приніс Андрій Кучеренко, який здобув «золото» у вазі до 71 кг. У фіналі здолав «нейтрального» Ролана Зіннатова. На старті українець ударом головою відправив суперника в нокдаун. Такий собі прийом «на Одесу» став початком кінця — українець переміг із розгромним рахунком 6:1.

Друге «золото» — в активі Владислава Руднєва. У фіналі вагової категорії до 79 кг він зустрівся з «нейтральним» Ованесом Абгаряном і добряче всипав йому на горіхи. Впевнена, що ви вже неодноразово бачили кадри з їхнього бою. Українець провів серію атак і здобув переконливу перемогу з рахунком 3:0. У кінці двобою наш Владислав буквально забивав росіянина в партері.

Останнім серед українських самбістів провів бій триразовий бронзовий призер чемпіонатів світу Петро Давиденко (до 88 кг). Суперником українця став «нейтральний» Абусупьян Аліханов. На екваторі бою Давиденко дозволив росіянину заробити бал, однак наприкінці поєдинку провів кидок, здійснив захват і здобув-таки перемогу — 4:1.

«Знаєте, це бумеранг. Самбо вперше було представлене в програмі Ігор. І, певна річ, найбільше так званих нейтральних атлетів змагалися в цьому виді спорту, максимально розраховуючи на першу сходинку на п’єдесталі. Але сталося не так, як гадалося. Усі три яскраві й жорсткі фінали стали ще одним прикладом сили духу українців. Це не лише про спорт, це про справедливість і нашу націю загалом», — переконаний Ілля Шевляк.

Це не лише про спорт

Ще одну важливу й вкрай яскраву перемогу здобув 27-річний Різван Талібов. У фіналі український каратист здолав хорвата Анджело Квесича. Але найцікавіше, що зробив він це зі зламаною рукою! Про травму каратист повідомив уже після змагань.

«Про те, що Різван бився у фіналі зі зламаною рукою, ми дізналися вже після його повернення в Україну. Це для всіх нас стало сюрпризом, адже на татамі цього точно помітно не було. Щиро радий, що ця травма не завадила йому перемогти. Того дня, як зазначив спортсмен, він був у найкращій формі», — розповів Ілля Шевляк.

Ще одна диво-історія трапилася в джіу-джитсу і кікбоксингу. Україну там представляли спортсмени, які з перших днів пішли захищати її від росіян на фронт.

«Вразили всі: і ті, хто здобув медалі, і ті, хто залишився без них. Вразили своєю мотивацією, характером і волею до перемоги. Кожен спортсмен розуміє, що його виступ — це підтримка захисників і захисниць, які боронять Україну на фронті, це його маленький внесок у майбутню перемогу. Не можу не відзначити окремо Богдана Мочульського, джіу-джитсу, який втретє став чемпіоном Всесвітніх ігор, і Романа Щербатюка, кікбоксинг WAKO, який змінив «бронзу» попередніх Ігор на «золото» Ченду. Обидва чемпіони з першого дня великої війни захищають нашу незалежність у Силах оборони!» — підсумував президент Спортивного комітету України.

Наступні Всесвітні ігри прийматиме Німеччина.

Діана ЗВЯГІНЦЕВА.

Замість післяслова. Приємно, що першу медаль до спільної скарбнички нашої збірної поклала одеситка Анжеліка Терлюга, яка виборола «срібло», підтвердивши свій статус однієї з найсильніших каратисток світу.

«ЧН».