Валіховський корпус інфекційної лікарні продовжують реставрувати

Ремонтно-реставраційні роботи розпочалися у 2025 ро­ці. Будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення, тому оновлення вимагає збереження її автентичного вигляду з одночасним дотриманням сучасних державних будівельних і медичних норм, а також відповідних погоджень з Міністерством культури та стратегічних комунікацій України.

«Валіховський корпус — це і наша історична спадщина, і стратегічний об’єкт. Реставрувати такі будівлі під час війни складніше, але ми свідомо пішли на це. Адже це єдина про­фільна лікарня на всю область, і вона має надійно захищати регіон від поширення ін­фекцій та відповідати європейським стандартам медицини», — зазначив перший заступник одеського міського голови Олександр Філатов.

Проєкт вартістю 148 млн. грн. реалізується разом з Європейським інвестиційним банком у межах державної програми відновлення України: 80% — це залучені кошти, 20% — внесок громади. Наразі профінансовано перші 19 млн. гривень, повідомляють у міськраді. Паралельно місто опрацьовує питання залучення грантових і державних коштів (орієнтовно 154 млн. грн.) для підсумкової реставрації зовнішніх фасадів будівлі. Частковий ремонт покрівлі корпусу було виконано раніше.

Блекаути не страшні? Уряд готує нові правила для операторів

Уряд планує забезпечити автономну роботу 70% базових станцій до 72 годин під час блекаутів у 2026—2027 роках. Показник заклали в урядову програму діяльності на 2026—2027 роки. Про це повідомляють медіа з посиланням на документ Кабінету Міністрів України.

Йдеться про те, щоб мобільна інфраструктура могла функціонувати навіть за тривалої відсутності електроенергії з мережі. Таким чином, замість підтримки зв’язку лише протягом перших годин після знеструмлення уряд планує забезпечити автономну роботу більшості базових станцій до трьох діб.

Замор піленгасу: у чому причина

Впродовж серпня кілька разів повідомлялося про масовий замор піленгасу на Хаджибейському лимані, поблизу кількох сіл. Це виявили державні інспектори з представниками Одеського рибоохоронного патруля.

Для з’ясування причин замору та оцінки стану водойми фахівці Державної екологічної інспекції Південно-Західного регіону віді­брали проби води, зразки направили на лабораторні дослідження.

Про причини такого явища в інспекції повідомили днями. Лабораторні дослідження показали перевищення окремих нормованих показників, а також наявність сірководню у всіх досліджених пробах.

22 липня, неподалік села Набережне, у воді виявлено сірководень у концентрації 0,037 мг/дм3. 13 серпня в районі села Холодна Балка зафіксовано перевищення ГДК (гранично допустимих концентрацій) за показником азоту амонійного у 2,5 раза та сірководень у концентрації 0,038 мг/дм3. У районі села Нерубайське азот амонійний перевищував ГДК у 1,9 раза, концентрація сірководню становила 0,042 мг/дм3.

18 серпня в районі села Болгарка виявлено перевищення ГДК за азотом амонійним у 1,5 раза, за БСК5 — у 2,4 раза, а концентрація сірководню становила 0,068 мг/дм3. У районі села Паліївка азот амонійний перевищував ГДК у 1,3 раза, концентрація сірководню — 0,053 мг/дм3.

Поява та збільшення концентрації сірководню у водоймах у літній період може бути пов’язана з природними процесами — життєдіяльністю бактерій і розкладанням органічних речовин. Ці процеси супроводжуються зменшенням вмісту кисню у воді, що може призводити до масових заморів водних біоресурсів.

Інспекція повідомила, що продовжує моніторинг стану Хаджибейського лиману.