Як у Балті ромських жінок навчають бути голосом своєї громади

Війна навчила нас багатьох речей, про які раніше ми могли навіть не замислюватися. Сьогодні знання про домедичну допомогу, мінну безпеку чи кіберзахист здатні одного дня врятувати життя. Про це і не тільки йшлося під час інформаційно-просвітницької зустрічі представниць ромської громади Балтщини, яка відбулася в місцевій публічній бібліотеці, повідомляє https://novynar.city.

Захід пройшов у межах проєкту «Ромські жінки. Лідерство. Мир. Безпека», який реалізується у координації з «Коаліцією 1325. Одещина» і спрямований на підтримку та посилення ромських жінок. Його організатором виступила ГО «Романі Збора».

Вітаючи присутніх, засновниця та очільниця цієї громадської організації, одна із лідерок впровадження соціальних і культурних ініціатив, заслужена артистка України Жужуна Дудучава зазначила, що головна мета зустрічі є ширшою: допомогти ромській громаді бути почутою та посилити жінок, які готові вести за собою інших. Серед учасниць були і жінки старшого покоління — старійшини, яких називають хранительками досвіду та традицій. Тож розрахунок був не лише на те, щоб жінки отримали необхідні знання самі, а й згодом передали їх своїм родинам та іншим членам громади.

Першу сесію провели інструкторки Товариства Червоного Хреста України. Вони розповіли про правила надання домедичної допомоги, які можуть стати вирішальними в перші хвилини після травми. Особливу увагу приділили кровотечам, як зовнішнім, так і внутрішнім. Фахівчині розбирали алгоритми відповідних дій, показували, як накладати пов’язки, пояснювали правила використання турнікета. Окремо говорили про кровотечу з носа й укуси тварин.

Важливо було не просто почути теорію, а зрозуміти послідовність дій у критичній ситуації: що робити першою чергою, чого не робити і коли необхідно негайно викликати медиків. Це саме той випадок, коли кілька правильних дій можуть мати значення для життя людини.

Про загрози вибухонебезпечних предметів говорив представник міжнародної гуманітарної організації The HALO Trust, яка займається розмінуванням із 2016 року. Він нагадав, що небезпечні уламки ракет, безпілотників та інші боєприпаси можуть траплятися й далеко від лінії фронту. На жаль, велика частина території України замінована, і ще десятки років знадобляться для того, щоб її очистити.

Найголовніші рекомендацій фахівців: не торкатися, не переміщати і не розбирати підозрілий предмет. Навіть уламок чи річ, які здаються безпечними, може містити вибухові елементи.

Учасницям пояснили алгоритм дій у разі виявлення підозрілого предмета: відійти на безпечну відстань та повідомити про нього за номером 101. Також ішлося про поведінку у разі підриву людини на небезпечній території: не слід одразу підбігати до потерпілого, бо це може призвести до нових жертв. Спершу необхідно відійти в безпечне місце, викликати служби «101» та «103» і, якщо можливо, підтримувати зв’язок із постраждалим до прибуття рятувальників.

Говорили також про дії під час обстрілів. Це особливо важлива інформація, яку можна передати далі — дітям, родичам, сусідам, усім, хто може опинитися в небезпечній ситуації.

Про ще одну небезпеку — кібершахрайство — розповіла представниця управління протидії кіберзлочинності.

Один із поширених сценаріїв — повідомлення нібито від друга чи родича з проханням терміново позичити гроші. У такій ситуації спікерка рекомендувала не поспішати з переказом, а зателефонувати людині та особисто перевірити, чи справді вона зверталася по допомогу.

Окремо говорила про фейкові повідомлення щодо нібито соціальних виплат. Шахраї часто використовують підроблені посилання, щоб отримати доступ до особистих даних і банківських рахунків. Фахівчиння нагадала учасницям зустрічі про необхідність перевіряти інформацію та користуватися лише офіційними сервісами для оформлення державної допомоги.

Як бачимо, захід охопив одразу кілька важливих напрямків, які сьогодні безпосередньо стосуються життя людей: уміння надати першу допомогу, безпечна поведінка під час війни та захист від сучасних видів шахрайства.

Утім, зустріч ромських жінок-лідерок мала ще одну мету — почути саму громаду. Організатори запропонували учасницям розповісти про власні проблеми та потреби, щоб ромські жінки могли спільно сформулювати їх і донести до місцевої влади. Адже лідерство — це не лише можливість отримати нові знання. Це й уміння передати їх іншим, об’єднати людей, бути голосом своєї громади заради протидії спільним викликам.