ОДЕСА, 15 ГРУДНЯ 2022 РОКУ, КОНТЕКСТ-ПРИЧОРНОМОР’Я — Будівлі Одеського національного академічного театру опери та балету та Одеської обласної філармонії ім. Давида Ойстраха тепер під посиленим захистом ЮНЕСКО.

Про це ІА «Контекст-Причорномор'я» повідомили в департаменті інформації Одеської міськради (телеграм-канал).

В повідомленні міськради сказано:

Комітет ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту постановив тимчасово внести ще 5 об'єктів культурної спадщини України під посилений захист.

«Дякую всім, хто допомагає нам у боротьбі за нашу унікальну спадщину, яку ми маємо зберегти для майбутніх поколінь. Спадщину, яка є цінністю для світової спільноти, і світ має її захистити!» — прокоментував міський голова Геннадій Труханов.

Раніше було взято 20 об’єктів до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом.

Зараз до Списку взято ще п’ять пам’яток культурної спадщини, які розташовані в Одесі, Чернігові, у Львівській і Закарпатській областях.

• Дерев’яні церкви Карпатського регіону. Церква Архангела Михаїла, Ужок, Закарпатська обл.;

• Дерев’яні церкви Карпатського регіону. Дерев'яна церква Св. Юра, Дрогобич, Львівська обл.;

• Будівля Одеського національного академічного театру опери та балету;

• Будівля Одеської обласної філармонії ім. Давида Ойстраха;

• Спасо-Преображенський собор міста Чернігів.

***

Раніше, 7 вересня 2023 року, з метою зміцнення захисту культурної спадщини в Україні члени Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту зібралися на позачергове засідання.

Під час засідання було надано тимчасовий посилений захист 20 об'єктам культурної спадщини.

Також було прийнято рішення щодо проведення навчання з охорони культурної спадщини для працівників українських силових і судових структур.

За 25 років 11 країн подали 18 об'єктів під посилений захист відповідно до Другого протоколу ЮНЕСКО до Гаазької конвенції 1954 року.

Україна за пів року – 25. Надання об’єктам культурної спадщини України посиленого захисту стало прецедентом у практиці застосування Другого протоколу як процедура, що була вперше застосована не в мирний, а у воєнний час.

Недотримання цих положень буде кваліфіковано як «серйозне порушення» Гаазької конвенції 1954 року та Другого протоколу до неї.

Це рішення підвищить безпеку об’єктів під час війни, потенційно дозволяючи компетентним органам усіх 88 держав-учасниць Другого протоколу 1999 року переслідувати або екстрадувати ймовірних правопорушників.