ОДЕСА, 21 ЧЕРВНЯ 2022 РОКУ, КОНТЕКСТ-ПРИЧОРНОМОР’Я – Звернення Президента України Володимира Зеленського на засіданні Бюро Асамблеї Африканського Союзу від 20 червня 2022 року.

Як повідомляє кореспондент ІА «Контекст-Причорномор’я», про це йдеться на Фейсбук-сторінці «Офіс Президента України».

У своєму зверненні Володимир Зеленський сказав:

Шановний пане Голово Африканського Союзу!

Шановний пане Голово Комісії Африканського Союзу!

Шановні глави держав та урядів!

Пані та панове!

Вдячний за цю можливість звернутися до вас. Звернутися в надзвичайних обставинах, коли в нас війна. У надзвичайних обставинах для всього світу, коли Африка фактично в заручниках. В заручниках у тих, хто розв’язав війну проти нашої держави.

Так, це саме війна. Війна Росії проти України. Не криза, не конфлікт, як досі іноді визначають. Ні, це – війна! Жорстока, загарбницька війна. Російські війська прийшли на нашу землю і хочуть підкорити наших людей.

Ця війна може здаватися декому дуже далекою від вас і ваших країн. Але ціни на продовольство, які зростають катастрофічно, вже занесли її додому до мільйонів африканських родин. Так само, як і до багатьох сімей у країнах Азії, Європи, Латинської Америки. На всіх континентах болісно відчувається несправедливий і спровокований російською війною рівень продовольчих цін. Але саме для ваших країн це, на жаль, може стати особливою проблемою.

Маємо врахувати різні чинники: зростання кількості населення на Африканському континенті, продовження економічного відновлення після пандемії, нестача внутрішніх фінансових запасів у багатьох держав, щоб купувати продовольство за значно вищими цінами. В умовах саме фізичного дефіциту на глобальному ринку деяким країнам Африканського континенту особливо складно зберегти необхідне постачання продовольства.

Але з чого й коли виникла ця проблема?

Я наголошую: ще 23 лютого цього року такої проблеми не існувало. Вже – це правда – відбувалися незвичні інфляційні процеси в різних частинах світу. Різні держави вже спрямували колосальні грошові ресурси на підтримку економіки в умовах кризи через COVID-19. Однак не було нічого навіть схожого на дефіцит продовольства. Криза почалась саме 24 лютого, коли російський флот заблокував українські порти на Чорному й Азовському морях.

Морський шлях – основний для аграрного сектору нашої держави. А український аграрний експорт – це одна з основ стабільності глобального ринку продовольства. Україна – один з основних постачальників пшениці, соняшникової олії, кукурудзи.

За експертними підрахунками, від експорту нашого продовольства залежить життя близько чотирьохсот мільйонів людей у різних країнах світу.

І якби не російська війна проти України, просто не було б жодного дефіциту на продовольчому ринку. Якби не російська війна, наші фермери й аграрні компанії змогли б забезпечити в цьому році рекордний урожай. Якби не російська війна, люди в Африці, в Азії та будь-де ще у світі не страждали б від катастрофічного зростання цін на продукти. Просто не було б такого катастрофічного зростання цін.

Пані та панове!

Ця ситуація демонструє, наскільки у світі все пов’язано. Одна війна у Європі, а саме – намагання Росії захопити нашу землю, перетворити Україну на колонію Росії, стала причиною того, що всюди погіршується доступ до продовольства, зростає загроза голоду.

Звичайно, ми обороняємося, звичайно, будемо захищати свою незалежність, поки не переможемо в цій війні. І, звичайно, ми вже зараз намагаємося побудувати нову логістику постачання. Прямо зараз ми маємо на елеваторах понад 25 мільйонів тонн зерна, на яке очікують традиційні споживачі української продукції.

Ми налагоджуємо експорт залізницею й через порти сусідніх країн, щоб іще торішній врожай і врожай цього року зміг потрапити до споживачів.

Але за новими маршрутами вдається направляти значно менший обсяг і за значно більший час. Це в підсумку – значно дорожче постачання.

Ми ведемо складні багаторівневі переговори, щоб розблокувати наші українські порти. Але ви бачите – прогресу поки що немає. Бо поки не знайдений реальний інструмент, щоб гарантувати, що Росія не атакує їх знову.

Ось чому продовольча криза у світі зберігатиметься, поки триває ця колонізаторська війна, війна Росії проти нашої держави, і поки заблоковані наші порти.

Також Україна була одним з основних європейських виробників добрив. А зараз виробництво фактично зупинене – знову-таки через війну. У частини виробників немає сировини й можливості навіть працювати – через загрозу російських ракетних ударів та інші наслідки воєнних дій. Частина підприємств вже перебуває в зонах бойових дій і просто розгромлена російськими військами.

Чи чули ви про це від своїх російських партнерів, з якими ви зберігаєте комунікацію? Чи говорили вони вам саме про це? Я впевнений, вони говорять вам зовсім інші речі.

Але насправді їм потрібна ця криза. Вони свідомо її загострюють. Бо вони намагаються використовувати вас і страждання людей, щоб тиснути на демократичні держави, які запровадили санкції проти Росії.

Я наголошую: санкційна політика спрямована лише на те, щоб Росія припинила намагання перетворити Україну на свого раба.

Пані та панове!

Всі ми бачимо, що наявна архітектура глобальної безпеки й міжнародні організації поки не здатні вплинути на державу-агресора, щоб закінчити цю війну та поновити міжнародну безпеку.

Чи спрацювала Рада Безпеки ООН? Ні. Більш того, ваш голос у Раді Безпеки ООН – голос Африки – не був почутий повною мірою. Але в глобалізованому сьогоденні неможливий світ без Африки й Африка – без зав’язків зі світом. І це правильно, що Африканський Союз проявляє принципову активність, захищаючи інтереси всіх жителів вашого континенту.

Однак ваш голос має звучати достатньо вагомо в усіх міжнародних структурах. І якщо їх для цього потрібно реформувати, зокрема, Раду Безпеки ООН, значить, потрібно це зробити. Саме тому, наприклад, 5 квітня у зверненні до Ради Безпеки ООН я запропонував скликати в Києві – звичайно, вже після цієї війни та нашої перемоги – глобальну конференцію щодо реформування й трансформації ООН.

Також я започаткував нову політику України щодо Африки. Саме в час моєї каденції затверджена перша Стратегія розвитку відносин України з державами Африки. Буде активізований діалог з усіма країнами континенту. Найближчим часом запрацює й спеціальний представник України у справах Африки.

Я хочу, щоб ми вповні розуміли одне одного та взаємодіяли без посередників – заради наших спільних інтересів. А те, що такі інтереси є, – цілком очевидно після 24 лютого. Бо від стабільності в Україні та в нашому регіоні залежить стабільність ваших країн.

За моїм дорученням готується перше в історії нашої держави регіональне турне міністра закордонних справ України державами Субсахарської Африки. Звичайно, маємо розвивати й міжпарламентський діалог. Для цього я ініціюю візити в країни Африки представників Верховної Ради України.

Я запрошую вас відвідати нашу державу вже зараз, щоб поновити наші зв’язки на двосторонньому рівні. І пропоную вже почати готувати – за нашого спільного бажання – велику політико-економічну конференцію «Україна – Африка».

У багатьох країнах Африканського Союзу добре знають Україну економічно та в освітній сфері. Наші зв’язки насправді дуже давні. Наші спеціалісти будували підприємства у ваших країнах ще в радянський час. Ваші студенти навчалися в наших університетах і навчаються зараз.

Ми завжди робили й свій внесок у підтримання миру на Африканському континенті. До 24 лютого понад 300 українських «блакитних шоломів» виконували завдання у складі шести місій ООН. А наш національний контингент, зокрема 18-й окремий вертолітний загін, був важливою частиною Місії ООН зі стабілізації в Демократичній Республіці Конго.

І саме на цій основі взаємин, що існували багато-багато років, маємо збудувати нову політичну історію.

Ми можемо це зробити. Ми повинні звільнити наших людей від загроз, які для нас штучно створюють будь-які держави, які просто хочуть нас підкорити, використовувати наші ресурси й нашу землю.

І наше завдання номер один зараз – нарешті позбутися загрози голоду. У 21-му столітті такої загрози просто не може бути – завдяки Україні, завдяки нашому агросектору. Ми перекриваємо будь-які дефіцити, ми виробляємо все, щоб продовольства вистачало кожній вашій країні, усім споживачам, з якими ми працюємо. Якби не російська війна, ви б зараз перебували в зовсім іншому становищі – абсолютно безпечному. Ось чому, щоб не було голоду, повинні закінчитись й намагання таких держав, як Росія, повернутись до загарбницької політики колоніалізму.

Час імперій минув! Люди мають право просто жити, просто жити й мати все для життя.

Дуже дякую вам за цю можливість звернутися до вас!

Дуже дякую за увагу!

Слава Україні!