ІА «Контекст Причорномор'я»
Одеса  >  Новини  >  Суспільство
«Корпорація монстрів» оголосила збір на дрони для Захисників України та розповіла історію врятування Катериною Ножевніковою військовослужбовця
17:55 / 01.02.2023

ОДЕСА, 01 ЛЮТОГО 2023 РОКУ, КОНТЕКСТ-ПРИЧОРНОМОР’Я – Лідер одеських волонтерів з «Корпорації монстрів» Катерина Ножевнікова описала основні досягнення та проблеми фонду за останній час.

Як передає кореспондент ІА «Контекст-Причорномор'я», про це йдеться на Фейсбук-сторінці лідера одеської благодійної організації «Корпорація монстрів» Катерини Ножевнікової.

У повідомленнях на сторінці Katherine Nozhevnikova сказано:

Хлопці та дівчата. В мене є можливість викупити за кордоном зараз мавік 3 по ціні 54 тис грн за шт. Дешевше ніж 63 тис с лютого я ціни не бачила. А тут 54 тич за мавік!

Нам можуть продати 30 птахів. Це закроє усі потреби, які я маю зараз від хлопців на лютий. Ну на якийсь час точно закроє)

Нам дуже потрібна ваша допомога, бо на рахунках майже нічого не залишилося. За попередній місяць ми витратили майже 10 млн на птахів.

Допомагайте будьласка. Я застрелюсь якщо проґавлю таку поставку і таку ціну)

Збираю 1 млн 620 тис грн. Терміново!

Зберемо більше купимо 40 птахів і будемо мати запас невеликий для хлопців, бо дрони постійно гинуть на фронті.

Але надзвичайно важливо зібрати на 30.

Банка на дрони

https://send.monobank.ua/jar/7Eyzu11b21

Рахунки

«Основной счет карта Приват 4246001003297797

Для переводов с других банков необходимо ввести реквизиты : БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «КОРПОРАЦІЯ МОНСТРІВ» код 41569293, IBAN UA543052990000026000004918005 , в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299

Південний гривна

БФ «Корпорація Монстрів», ЄДРПОУ 41569293, IBAN UA143282090000026005000021786

АБ «Південний», МФО 328209

PayPal в $ serzheniuk.vladyslav@gmail.com

Дякую всім, хто допомогає.

На відео вам усім відгуки від хлопців та велика подяка. Їм також дуже потрібні зараз мавіки. А в мене вже немає((

Вже готова сама відоси писати хоч страшенно не люблю цього і благати усіма знайомими мені спосібами))

Той самий випадок коли надо «на вчьора» і коли потрібні репости і навіть ваши написи бо репости не завжи бачити в стрічці

***

Спочатку думала про це не писати, але зустрівши сьогодні в ленті емоційний допис одного з волонтерів про страшні ДТП які він бачив на Миколаївській трасі, всеж таки вирішила написати, бо є бажання якось змінити те, що на жаль, поки що є системою та нормою в країні — майже повна відсутність навиків першої допомоги у населення, та байдужість та недбале ставлення до службових обов’язків у тих, для кого це є основне завдання.

Ми поверталися з донецького напрямку в вже були попереджені, що в нашому регіоні тяжкі погодні умови і страшена ожеледиця. Їхали дуже дуже повільно. Між Миколаївом та Коблево побачили аварію. Зупинились. Фура і легкова автівка. На місці вже працювали поліція, так що я подумала, що з моменту як це трапилось пройшло якнайменш хвилин 15.

Військовий, що повертався разом з нами, підійшов до вщент строщщеноі автівки і покликав мене- Катя, тут в машині є людина. В цей момент поліцейський як раз знов проходив поруч

Я запитала чи викликали швидку. — Так.

Я знов запитала а чи дивилися що з людиною — «був Живій».

Вже в легкому офонарінні від такої відповіді бігу до автівки.

Все навколо в шматках металу та речах. Біля автівкі, яка висить мордою в кюветі лежить бронік. за кермом військовий. Автівка похожа на відкриту та зім’яту консервну банку.

Голова у хлопця розколота вище скорні, та ще й пробита шматком металу , який торчить. Величезни гематоми по всій волосяній ділянці голови. Кровотеча.

Питаю чому не оказуть першу допомогу? -так Немає чим. Чекаємо швидку.

Терміново несить сюди аптечку- кричу своїм.

Війсоковий що з нами, паралельно цьому шукає скрізь документи, зброю. Знаходить документи та відразу передає данні командуванню. Вже знаємо ім’я..

Навколо всі стоять.

В моїй голові картинки як потрібно накладати пов’язки усі переплуталися і все злилося в якийсь суцільний «Чепчик гіпократта».. як це робити, коли голова застрягла між кермом та куском металевого даху не розумію. Просовую руки та починаю кругову.

накладаю пов’язку прокручую в голові «зафіксувати, не зачепити інородне тіло , яке торчить». Шар за шаром.

Розмовляю, намагаюсь заспокоїти. Обережно Просовую руки під рубашку Перевіряю грудну клітину, спину- Чисто.

Таз та ноги не можу перевірити, бо там все затиснуто металом.

Під’їхала швидка. Докладаю лікарю що перевірила, що зробила — лікар підходе оглядає машину.. відповідь «будемо чекати Мчс». В якому Сенсі будемо чекати? А може ви оглянете? Я ж не лікар!

«Будемо чекати Мчс»

Ну Ок…

Накладаю шійний Камерець, Тримаю голову хлопця, бо він намагається встати і бьєтся головою об гострі залишки даху автівки.

Моі хлопці удвох починають доставати з машини купу мотлоху, щоб мчс могли мати доступ також і зсередини.

Навколо всі стоять.

Приїхали мчс. Напевно це єдина світла пляма в цієї історії. Всі молоденькі може 22-25 років. Але вони були там єдині, котрім буле не все одно. Почали працювати. Працюють злагоджено.

Я вже залізла в автівку і тримаю хлопця зсередини. Добралися до лівоі кінцівки і я побачила, що коліно повністю розтрощене та штани просочені кровью. Наврядчи масивна кровотеча бо вже ми там хвилин 30, а хлопець живий. Але кровотеча і ми не розуміємо скільки щеМчс будуть вирізати постраждалого з металу. Дайте турнікет- кричу своїм хлопцям.

Навколо реагують — А це що? В нас не має. Це напевно вона Жгут має на увазі — коментує лікар швидкої. «З ними війсоквий. В них є таке зазвичай»

Я вже починаю закіпати, але роблю що можу.

Мої вже протягують турнікет. Накладаю.

Мчс ріжуть метал. Намагаємося дістати праву ногу. Я залізла під стойку вже. Бачу, що другий Калаш, який всі шукали , лежить під війсоквим та дулом віткнувсся у внутрішню поверхню бедра. Кличу поліцію — Тут зброя. Не витягнути просто так. Може ви знімете БК?

Ні. Це не наше питання. Нехай війкковий знімає- тиче в нашого хлопця.

Я вже зовсім не розумію а навіщо ж усі служби тут і чому все так??

Наш війсковий знімає БК. Намагаємося знов звільнити ноги. Знову Лізу до самого низу. Розумію що постраждалий зачепився берцями. Знімаю.

«Обережно не зруште домкрат, бо автівка знов складеться» — чую голоса порадників. «ох..ти» думаю я, но продовжую стягувати берці. Стягнула!

Хлопці тягнуть, але постраждалий важить десь сто кілограмів. Тягнить! Ще раз- командує мчснік.

Тягнемо учетверо : війсковий, два хлопця з мчс і я. Витягнули.

Хлопця кладуть на ноші. Я ще в автіці, бо вилазити швидко з цієї груди металу складно. Голова хлопця мотиляєтсья із сторони в сторону. Руки звисають..Ніхто нікого не фіксую, не тримає.

Молодий хлопець мчснік допомогає мені вибратися з автівки, мерщу до швидкої. Лікар знімає з постраждалого куртку. В хлопця судоми і він дуже сильно смикає ногами.

Може ви його зафіксуєте?

Не заважайте! Відповідає мені лікар, яка до цього не підійшла даже до автівки на метр і закриває перед моїм обличчям двері.

Величезна подяка моїм вчителям з PULSE — тактична медицина для України За то, що я хоч щось вмію. За то, що вони в мою макитру вкладали знання. Сергей Проценко я навіть кармани перевірила перед накладанням турнікету). Звісно ДТП це не зона під вогнем, але те, чому ви навчаєте можливо врятувало комусь життя.

Величезна подяка всім лікарям яки за роки праці в фонді допускали мене в Реанимаціі, вчили адекватно реагувати на тяжкі поранення. Величезна подяка моєму батькові який навчив мене з дитинства в тяжких ситуаціях збиратися, а не панікувати.

Годину, яку я провела там в мене тільки дві думки чомусь мучали — чому система допомоги так «працює» і «шкарпетки військового з диркою, надо би вислати нові»..

Всім українцям наполегливо рекомендую Вчитися, вчитися постійно. Бо такі знання повинні бути автоматичними і ми перевіряли, що все що вам здається ви знаєте без регулярних тренувань та повторювань забувається рівно через Місяць, максимум два..

В країні війна і кожен з нас повинен дбати один про одного. Нам усім потрібно вміти оказувати першу допомогу. Нам усім потрібно мати з собою хочаб мінімальну аптчеку. Бо ніхто ніколи не знає де і в який ситуації він опинитися і можливо ці знання допоможуть врятувати життя. Ваше чи когось, хто попав в біду. Є кіпа відосів про це. Дивиться і таке. Або записуйтесь до курсів перщоі допомоги, але помятцтае що тільки постійне півторування дасть вам можливість діяти в реальній ситуації чітко.

Ви не повинні розраховувати тільки на служби порятунку. Бо вам можуть зустрітися і ті, Кто відноситься до своєї справи так як потрібно і ті, Кто будуть стояти та й чекати щоб хтось щось зробив. В драгоцінний час може бути загублений..


© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.006
Перейти на повну версію сайту