ОДЕСА, 26 ЛЮТОГО 2024 РОКУ, КОНТЕКСТ-ПРИЧОРНОМОР’Я – Лідер одеських волонтерів з «Корпорації монстрів» Катерина Ножевнікова описала основні досягнення та проблеми фонду за останній час.

Як передає кореспондент ІА «Контекст-Причорномор'я», про це йдеться на Фейсбук-сторінці лідера одеської благодійної організації «Корпорація монстрів» Катерини Ножевнікової.

У повідомленні на сторінці Katherine Nozhevnikova сказано:

Карта на дипстейт, за якою не слідкує половина країни, все більш стає червоною..

Я ніколи не бувала на Донбасі до 14 року. Всі ці населені пункти для мене були просто назвами. Тепер до болі знайомі назви я бачу закресленими та в кольорі крову, який було пролито там. Лінія рухається. Вони рухаються. Ідуть до нас — всередині просто все криком вже.

в мережі пишуть спогади про «як я провів 24.02.22. В той самий час коли ми всі це пишемо сімь хлопців вийдуть з піднятими руками з окопу (бо вони залишилися одні на позиції, бо не вистачає зброї, дронів, людей ) і їх розстріляють. Бо Проти нас воюють нелюді.

Вчитель фізики показує нам свою лабораторію де він лагодить дрони для підрозділу — бачите ось тут я друкую на три 3D, ось тут я все збираю. Я передивився всі відео і кожного дня навчаюсь!

Чому в вас лише один хлопець цим займається? — питаю в командира. Він має навчати нових. Розширюватися. Він має круті знання.

А де я йому візьму інших? В мене за січень прийшло 6 людей. А «ушло» майже 400.

Де мені людей взяти?

Бригада втратила майже сто мавіків за місяць. Але які в нас результати- починає розповідати і перед очима блимають сотні одиниць знищеної техніки.

Ви кращі. Ми пишаємося вами. Ми так вдячні — як робот там повторюю постійно ці слова.

А сама не можу відірвати погляд від чоловіка, який стоїть в углу командного пункту і в якого тримтять руки. Йому може 40, а може 50 а може і 30 — там вже не розумієш скільки кому бо юнакі виглядають як старці іноді.

Чому ти не написала, що ви вже приїхали- питає мене та сама Айка для якої ми збирали метоксифлуран. Та сама, яка написала «вони всі кричать… треба якось обезболювати»Спати не можемо по дві доби. Поранених багато. Сьогодні була моя черга спати. Пле я би приїхала раніше до вас

Два роки вона на війні. Така красива і сильна жінка — Вбиті в хлам руки і неймовріно сумні очі. Вони всі посміхаються але я не можу дивитися їм у очі — там один біль і відчай.

Він водить мене по підземних переходах та приміщеннях. Ось тут збирають дрони. Ось тут БК до них. Ось тут працює хлопець майже дитина. Він тяжко поранений був вже може тільки тут сидіти під земел і збирати. Але не хоче списуватися бо саме він знаю як тут все працює.

Ви не хочете до дому — питаю я.

А як вони тут без мене то? Ні, я залишаюсь.

Через якийсь час КАБ знесе це «приміщення» вщент.

Саме страшне коли я втрачаю хлопців. І нічого не можу зробити з цим. Треба виходити на завдання. Треба втримати позиції. А виходити не ма з чим.

Нам нужни дрони. Вези все що є. Все не просто погано- жахливо. Пише мені командир БПЛА який ніколи не показує ємоцій. Він завжди спокійний. Він Завжди стриманий. Був..

Р я т у й т е.

Ось саме так буква за буквою..

Я завжди намагаюсь знайти дешевше щоб заощаджити ваші гроші.

Але За 8 годин до виїзду я купила мавік 3 т на 15 тис дорожче чем зазвичай купую. Я шукала його так, як напевно ніколи нічого не шукала- майже на грані істерики. Я готова була віддати все, що є тільки би привезти ще один цей клятий мавік..

Мені нема що більше написати. Вчора розмовляла з медиком 3 ОШБ

Катя, нам ще пощастило. В нас дуже потужна смм. А є ж бригади в яких цього не має.

І все одно кожного разу ми думаємо як привернути увагу людей до нас. Щоб люди пам’ятали що ми тут. І чому ми тут.. ми як в якихось голодних іграх себе відчуваємо.

Хто перший відірве на себе вашу увагу..хто більше знайде грошей, дронів для того щоб вижити і встояти.

Для того щоб цивільні мали можливість жити там звичайним життям і сратися в мережі по якихось там дебільнмж питаннях. В мене також було колись звичайне життя..

Мені нема чого їй сказати.

Нас не стає більше. Держава не дає більше.

Тож Нам треба віддавати більше. Все, що є. Аби вони там втрималися. Бо червона лінія на дипстейт все ближче.

вчора завдяки вам на фронт потрапило дронів на 3,4 млн грн. Мавіки, фпв.

Крапля в океані цьому. Але ця крапля дійсно комусь врятує життя. І затримає ворога.

Денис Дорожкин вчора сказав

Як жаль що я не знайшов тебе раніше. Скілки можно було б врятувати моіх. І не треба було б виходити під танки.

Замовчав на хвилину.. я навіть не уявляю які картинки в цю хвилину в його голові проносилися. І знов почав посміхатися і мене обіймати.

Все буде добре, Катю. Все обовзяково буде добре.

Я маю повернутися туди через тиждень і привезти їм дрони.

Забронювала 20 мавіків, 10 мавіків з теплом і сто фпв. 3,6 млн треба знов.

Р я т у й т е

В коментах всі рахунки.

Дякую всім, хто поруч

Якщо ви робите репост (чи ще краще свій допис) додавайте будь ласка банку вона в коментарях. Ще краще декілка слів від себе додати це декілка хвилин вашого часу але воно дійсно працює і рятує

***

https://send.monobank.ua/jar/7Eyzu11b21?fbclid=IwAR1FlplTM6CQ08D_7YMQMNRlgZKDI_9iXnBzrv3xrk8NchNDzQYs1tBhJJs

Південний гривна

БФ «Корпорація Монстрів», ЄДРПОУ 41569293, IBAN UA143282090000026005000021786

АБ «Південний», МФО 328209