ОДЕСА, 16 ЛИСТОПАДА 2024 РОКУ, КОНТЕКСТ-ПРИЧОРНОМОР’Я – Лідер одеських волонтерів з «Корпорації монстрів» Катерина Ножевнікова описала основні досягнення та проблеми фонду за останній час.
Як передає кореспондент ІА «Контекст-Причорномор'я», про це йдеться на Фейсбук-сторінці лідера одеської благодійної організації «Корпорація монстрів» Катерини Ножевнікової.
У повідомленні на сторінці Katherine Nozhevnikova сказано:
Він написав десь о пʼятій. Про те, що вони в кліщах, що треба знімати одну з двох спшек, бо вночі нічого не бачить (а це значить, що треба відступити) що вони готові співати, танцювати, благати на колінах але їм треба хоч один мавік з тепловізором.
Боргів на момент дзвінка в нас вже було більше 500 тис грн.
Дронів не має. Вибач. Жодного. І не очикуємо.
Я все розумію- голос став тихим.
Я спробує зібрати, але збори кожен день, грошей у людей мало а ще я постійно в тіні фб. А інших джерел в мене не має.
Всередині все розірвалося на запчастини. В цей момент я їхала біля одного з одеських театрів і ми не могли проїхати через страшний трафік — Красиві нарядні люди йшли на концерт.
Життя має продовжуватися кажуть мені.
Так, має. Але як скласти ці два всесвіту я не розумію і с кожним днем я все більше не можу це сприйняти. Ось дівчина на підборах з молодим хлопцем ідуть на концерт. Спідниця така красива в неї, розлітається прям. А він посміхається і обіймає її
А Ось хлопець 29 років, сидить в бліндажі в клещах за 6 км від ворога і чекає коли зʼявиться звʼязок, щоб все ж таки знайти для своїх людей нічний дрон. А вони від ворога в 1,5 км.
Я зателефонувала постачальнику і попросила дрон в борг. Ну буде ще борг трішечки більше. В решті решт продам автівку. ( на роботі Всі знають, що я постійно себе цим заспокоюю і не роблю боргів більше ніж вона коштує)
Через годину він вже завдяки новій пошті летів до місця призначення.
Прийшла до дому і через годину знайшла себе на підлозі з тиском 160 на 100. А Я гіпотонік і зазвичай 90 на 60 (і це не в талії якщо що)
Швидка, крапельниці, пігулки, нічого не допомагало. З ранку встала і поповзла на роботу — треба збирати аптечки, треба готувати документи, треба не на хвилину не зупинятися, бо в них не має часу там чекати..
І начебто нам гріх жалітися , люди місяцями збирають суми, які ми з вами збираємо за годину але це має зворотній ефект: чим більше допомогаємо тим більше звертаються і в якийсь момент ти розумієш, що вже давно захлинувся в цьому суцільному крику про допомогу від тих, завдяки кому ми всі тут «на концерти» можемо ходити.
Але ж Одесу так часто обстрілюють — каже мені знайома з минулого життя, яка поїхала на початку широкомасштабки.
Так, часто. Дуже- відповідаю я і думаю про тих, хто не може вийти справити нужду іноді добу через дрони, каби, арту і ракети.
Як це пояснити людині, яка не бачить це кожен день?
- Слухай, ну Якщо ти не можеш все це нормально сприймати — ну так поїдь. Чому ти жалієшся постійно? Навіщо все це. В тебе ж одне життя- каже знайома.
А в них?? А в них їх що, багато? Може ти чула фразу однієї військової медицині? «Нас що, програли у карти?Чому ми маємо гинути а решта живе звичайне життя??» не чула? Ну звісно.
Так чому ж вони мають все це робити за всіх інших? Тому що саме вони були сміливим в 22 році в всіх закрили собою. Як же їх
Залишити?? Це неможливо. Це зрадити себе в їх.
- То був їх вибір. Кожен вибирає за себе.
Розмову закінчили на цій фразі. Тиск знов поліз вверх.
Вибачте, я вимушена визнати, що я не вивожу. І піти не можу і не вивожу все це.
Тому Запити вже тиждень не беремо, допоки не виправимо ситуацію. Ну якщо виправимо. Бо я розумію, що далі буде тільки гірше. Ціни ростуть, витрати ростуть, люди які постійно доамогають не розуміють, що буде завтра і намагаються якось і для себе щось зберегти на самий складний день..
люди, які не допомогають і не включаться ніколи на цей процес. Це, думаю, вже остаточно ясно всім.
Сумний такий вийшов допис але як є.
Ми тут збираємо на 2000 турнікетів для НГУ та прикордонників. З медичкою в них не просто погано, а дуже погано.
З ранку написала допис, але як завжди не в той час і зовсім мало людей побачило. Спробує ще раз.
За кожний донат 100 грн ви отримуємо номер і в понеділок буде розіграш прапора з підписом генерала і Буданова.
Хто ще може включатися- будь ласка зробить це.
Мені постійно здається, що це якийсь страшний сон. Що такого не може бути в 21 сторіччі. Але з кожним днем таке відчуття, що цей сон — кома, з якої я невпевнена, що ми виїдемо. Але і відключитися від апарата життєдіяльності також не вистачає сміливості .
https://send.monobank.ua/jar/7Eyzu11b21
Основний рахунок карта Приват 4246001003297797
Для переказів з інших банків треба ввести реквізити : БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «КОРПОРАЦІЯ МОНСТРІВ» код 41569293, IBAN UA543052990000026000004918005 , в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299
PayPal
oleksandra.podhorna@gmail.com
Одеса
Листопад
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2024 S&A design team / 0.022Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |