ОДЕСА, 11 ЛИСТОПАДА 2025 РОКУ, КОНТЕКСТ-ПРИЧОРНОМОР’Я – Лідер одеських волонтерів з «Корпорації монстрів» Катерина Ножевнікова описала основні досягнення та проблеми фонду за останній час.

Як передає кореспондент ІА «Контекст-Причорномор'я», про це йдеться на Фейсбук-сторінці лідера одеської благодійної організації «Корпорація монстрів» Катерини Ножевнікової.

У повідомленні на сторінці Katherine Nozhevnikova сказано:

Вибачте багато слів буде але мене просто фізично необхідно все це «проговорити».

Треба типу продовжувати збори, але я не то що слів не можу підібрати для допису -

я всіма фібрами душі сама себе не можу змусити повірити в те, що це якось змінить ситуацію.

Я відчуваю себе Сізіфом вже постійно. Скліки не підіймай камерь він все одно скатится до підніжжя гори.

Побачила сьогодні збір у колег на 1 млрд. Загадала скільки спиз..ли державники за цей час і (Сергій, не дай бозже це не про те, що не треба збирати і що збір не потрібний)і Відчула роздратування. Таке, знаєте, десь міщанське людське роздратування «ну ось, знов маємо ми. А в цей час життя проходить, все руйнується і гинуть люди. Чому знов ми?» і жахнулася цієї думки.

Думаю добу вже про те, що нас довели до такої ручки і такої відвертої огиди на всі ці дії, що ми починаємо втрачати себе і шлях..

Це як у відносинах, коли людина зрадила то виправити це не можливо. Ну я так вважаю. Деякі кажуть, що якщо прикласти зусилля і щось змінити, пробачити чи почекати трішечки то колись все буде як раніше. Але ні, не буде ніколи.

Але ж люди повертаються до тих, кто їх зрадив все одно. І існують потім а не живуть. Бо виправити всередині вже нічого неможливо але «діти, домівка, побут..».

Так і ми кожен день проковтуємо чергову «зраду» заради не втратити країну остаточно всередині чітко розуміючи, що виправити все це вже неможливо і потрохи втрачаємо себе. І по трохи все одно втрачаємо і країну.

Як зібратися до купи? Як знов взяти на себе відповідальність за порятунок тих, хто заради всіх там стоїть. Кто там прям ось в цей момент, як я пишу це- гине.

Хай не всіх. хай одне життя, два чи десяток. Хай навіть заради того, щоб вони просто вижили та повернулись .. хоча я навіть не розумію куди всім нам повертатися коли всередині країни ось все це коїться і чим далі чим гірше все.

Страшна рефлексія добу вже.

А треба закрити залишки запитів.

І в нас дуже дуже горить оплата детекторів дронів, без яких зараз навіть у 20/30 км зоні не можна на вулицю вийти. Я вже не кажу про виконання якихось там завдань на ЛБЗ.

Як не допомогає вже навіть мій садочок.

Дивлюсь на рослини у, які я саджаю і думаю про те що я все спалю якщо треба буде їхати звідси

Щоб ворог, який з колоти днем все ближче не топтав те, на що я витратила стільки часу та любові.

Відео як заходять в Покровськ орки думаю бачили всі. Це божевільний Макс якийсь і це такий біль і сюр..

Бо я цю дорогу дуже гарно знаю. І ще рік тому це була спокійна дорога, а два роки тому це був глибокий тил, де ми зустрічалися з

Хлопцями пили каву, годинами стояли на дорозі і розмовляли.. розмовляли.

Дуже багато з них вже ніколи зі мною не поговорить.

Я вже ніколи не буду стояти на цій дорозі.

Хтось збирає речі і їде зі свого міста назавжди.

З таким відношенням влади до країни це будемо і ми.

Це просто питання часу

Не памʼятаю хто сказав, що той, хто у часи загального лиха може думати про щось інше, аніж про порятунок Батьківщини – той не гідний жити у вільній державі. Вони точно не гідні. Але ж ми від них Залежимо.

Коли ви втрачаєте сенси що допомогає і як ви справляєтесь?

Бо в мене останній сенс залишився то

Зробити ще для трішечки та дати можливість вижити чи надати комусь допомогу та врятувати хочаб ще одне життя.

Заради факту життя. Бо майбутнє якось не проглядається зовсім

Зробити ще щось

А далі буде як буде.

В коментарях банка на детектори

Якщо ви не зневірилися ще остаточно — відкрийте її та долучайтеся

Хто врятуввв одне життя врятував всесіііт.

Це колись було написано на наших «фірмових» браслетах.

Колись, в іншому житті де ще були сподівання на краще

Хлопці та дівчата, які на нулі зараз

Вибачте нас всіх за все це, що ми не змогли змінити. Мені шкода що все це саме так сталося і саме зараз. Нічому нас не навчили всі роки незалежності. На жаль.

HTTPS://next.privat24.ua/env/donate/076a37cf

https://send.monobank.ua/jar/7Eyzu11b21

Основний рахунок карта Приват 4246001003297797

Для переказів з інших банків треба ввести реквізити : БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «КОРПОРАЦІЯ МОНСТРІВ» код 41569293, IBAN UA543052990000026000004918005 , в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299

PayPal

oleksandra.podhorna@gmail.com