ИА «Контекст Причерноморье»
Мнения
Мнения

Нещодавно Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зауважив на необхідності привести у відповідність до мовного закону гімн Одеси, у якості якого рішенням Одеської міської ради затверджено «Песню об Одессе» з оперети Дунаєвського «Біла акація», і це змусило мене у черговий раз замислитися про ситуацію, що склалася сьогодні в Україні навколо мовного питання.
Я цілковито підтримую пана Креміня та його діяльність стосовно дотримання норм Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», але маю зазначити, що у цьому Законі є багато питань і аспектів, що вимагають уточнення, роз’яснення та диференційованого підходу.  // подробнее

В Молдове распустили парламент и объявили досрочные выборы
«Уважаемые граждане, несколько минут назад я подписала указ о роспуске действующего парламента. Этим решением мы подготовили почву для того, чтобы граждане могли избрать новый парламент, который будет служить интересам страны и народа…», — этими словами президент Молдовы Майя Санду подвела черту под ее затянувшимся политическим противостоянием с парламентским большинством.
Незадолго до озвученного Санду решения Конституционный суд смел последнее препятствие на пути к досрочным выборам, признав неконституционным введение парламентом чрезвычайного положения. Последнее, но не единственное. В конце прошлой недели депутаты парламентского большинства, возглавляемого Партией социалистов, предприняли отчаянную, граничащую с фарсом, попытку сохранить власть. // подробнее

Наступного року Україна головуватиме у Стратегії ЄС для Дунайського регіону (ЄСДР). Це, безумовно, не лише важливий крок у реалізації євроінтеграційних намірів держави, але й значна відповідальність. Адже ЄСДР поширюється на 14 країн, серед яких є як члени ЄС, так і країни Дунайського басейну, що мають намір стати частиною об'єднаної Європи.
Реалізація ЄСДР почалася ще у 2011 році, втім, до останнього моменту Україна не приділяла Дунайському питанню належної уваги. Тому очікуване головування дає унікальний шанс не лише включитися в певні загальноєвропейські процеси, але й впровадити нові принципи регіонального розвитку. Адже українська частина Дунаю — це чотири області: Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька та Одеська. Регіони багато в чому проблемні через етнічну строкатість, нестачу робочих місць та інші соціальні проблеми, а найголовніше — через своє прикордонне розташування. Там, де є кордон, є не лише впливи сусідніх держав, але й передумови для контрабанди, нелегальної міграції та організованої злочинності. І прикордонні регіони України тут не виняток.
Це вповні відчуває на собі Закарпатська область, яка межує аж з чотирма державами — Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією і на території якої проживає діаспора сусідніх країн.
Взаємодія у подоланні викликів у сфері безпеки та боротьба з організованою злочинністю визначена у якості 11-го пріоритетних напрямів ЄСДР. Останнього за списком, але не за значенням.  // подробнее

Незадовго до опівночі Бойко Борисов – прем'єр-міністр, який з невеликими перервами править у Болгарії з 2009 року, – виступив зі зверненням на своїй сторінці у мережі Facebook.
Засунувши руки в кишені і не звертаючи уваги на падаючий сніг, прем'єр та лідер партії ГЄРБ («Громадяни за європейський розвиток Болгарії) запропонував опонентам мир і створення експертного уряду, який візьме на себе відповідальність і до грудня зробить усе, аби вийти з пандемії та піти далі.
Миролюбний тон та пропозиція Борисова щодо «експертного уряду» навряд чи когось ввели в оману. Його наміри очевидні – залишитися при владі і за можливості уникнути дострокових виборів.
Формально коаліція ГЄРБ та Союзу демократичних сил (СДС) вп'яте виграє вибори, отримавши більше 26% голосів (за даними обробки майже 99% протоколів). Але може статися так, що жодна з можливих партійних коаліцій в стінах парламенту не набере достатньо голосів для формування уряду.
І тоді неминучі дострокові вибори, де ГЄРБ має всі шанси отримати гірший результат – і піти в опозицію. // подробнее

18 лютого 2021 року Міністерство розвитку громад та територій України і служба Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції повідомили, що національні координатори країн-учасниць Європейської стратегії для Дунайського регіону (ЄСДР) одностайно підтримали заявку України на головування в ній у 2022 році. Таким чином, Україна стане першою країною без членства в Євросоюзі, що протягом року головуватиме у даній макрорегіональній ініціативі ЄС, до реалізації якої залучено 14 країн Дунайського басейну. // подробнее

«Пані президент, Європа – на вашому боці. Процвітання, стабільність і свобода – наша спільна мета. Можете на нас розраховувати».
Ця заява голови Європейської ради Шарля Мішеля за підсумками його зустрічі з Маєю Санду у деталях є дивною, адже стабільність – це саме те, проти чого бореться Санду, прозахідна президентка Молдови, яка торік здобула приголомшливу перемогу. А от для її опонента, проросійського експрезидента Ігоря Додона, та сама стабільність стала головним активом, що дозволяє йому зберігати контроль над процесами у країні. // подробнее

Наприкінці року Україна стане першою країною за межами ЄС, що очолюватиме Дунайську стратегію – масштабну макрорегіональну ініціативу Євросоюзу.
Це амбітний крок з боку українського уряду, адже це головування є дуже відповідальною місією, яка потребує значних інтелектуальних, людських і фінансових ресурсів. Уряд бачить у цьому можливість підвищити міжнародний авторитет та прискорити євроінтеграційний рух України.
Втім, відкритим залишається питання: чим стане головування України у Дунайській стратегії – початком якісно нового етапу участі країни у цій амбітній ініціативі ЄС чи лише коштовною PR-акцією? // подробнее

Продовжуємо знайомити з основними складовими «Стратегії зміни майбутнього», розробленої фахівцями Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України (НІСД). В стратегії визначено п’ять стратегічних цілей, які мають забезпечити позитивні зміни у баченні майбутнього, сприяти формуванню економічної моделі, яка забезпечить реалізацію людського, підприємницького та природно-ресурсного потенціалу країни. У попередній статті йшлося про ціль структурної модернізації економіки, яка має утворити «матеріальну» основу гідного майбутнього. Невід’ємною від неї є друга виділена фахівцями Інституту ціль, яка полягає у зміцненні добробуту через розширення можливостей для продуктивної зайнятості в умовах динамічних змін на ринку праці.  // подробнее

Про «Стратегію зміни майбутнього», розроблену фахівцями Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України (НІСД), йшлося у попередній статті автора. Фахівці НІСД визначили п’ять стратегічних цілей, які мають забезпечити позитивні зміни у баченні громадянами свого майбутнього та майбутнього країни, сприяти формуванню економічної моделі, яка забезпечить реалізацію людського, підприємницького та природно-ресурсного потенціалу нації. Сьогодні йдеться про першу з таких цілей, якою є структурна модернізація економіки// подробнее

Побутує думка, що стратегія – це завжди щось суто «про майбутнє». Переважна більшість стратегічних програм в Україні будується на підставі лише уявлень про те, як «має бути», проте практично не сприяють подоланню прірви між небажаною дійсністю та бажаним майбуттям. А, оскільки, на переконання державних управлінців, стратегія як документ – це ще й обов’язково про те, як розподілити бюджетні гроші, численні стратегічні програми із задоволенням ухвалюються владою, проте зовсім не сприймаються суспільством як ознака наявності у країні визначеного майбутнього. // подробнее

Ключова помилка Молдови — визнання сепаратистів стороною переговорів, виведення Росії зі статусу країни-агресора і введення у статус посередника. Це досвід, який може використати Україна і який ми не маємо повторювати за жодних умов. Читайте конспект ґрунтовної і цікавої лекції про Придністров'я, Молдову і Росію від завідувача сектора досліджень Південного регіону Національного інституту стратегічних досліджень Артема Филипенка. Лекція відбулася онлайн під час зустрічі дискусійного клубу «Україна – ЄС». Записала Тетяна Кропивницька. // подробнее

Визит дамы  10:41 14.01.2021

Чем завершилась поездка в Украину Майи Санду
Визит президента Молдовы Майи Санду в Киев с полным правом можно назвать «дважды символичным». Для нее это был первый официальный зарубежный визит после избрания на должность, а для Украины — первый в новом году визит высшего уровня.
Выбор Майей Санду именно Киева не должен удивлять. У Молдовы общие границы только с Украиной и Румынией, но именно с этими странами у ее предшественника Игоря Додона сложились не самые лучшие отношения. Он так и не смог встретиться ни с Петром Порошенко, ни с Владимиром Зеленским. Что же касается президента Румынии Клауса Йоханниса, то он не посещал Молдову с 2014 года и осуществил визит в Кишинев только после избрания Майи Санду. // подробнее

Чи потрібні Україні «м'які кроки» для інтеграції окупованих територій?
Подібні поради дає Києву сусідня Молдова. Зокрема, в інтерв'ю Європейській правді новообрана президентка Мая Санду зауважила, що, можливо, Україні знадобиться молдовський досвід «м'якого підходу» до непідконтрольного Придністров'я.
На відміну від заяви про необхідність виведення російських військ з Придністровського регіону, ці її слова залишилися майже непоміченими. А дарма. // подробнее

Смогут ли Киев и Кишинев найти компромиссы в спорных вопросах, не поступаясь национальными интересами?
Свой первый официальный визит в качестве президента Республики Молдова Майя Санду намерена совершить в Киев. Подобный выбор не удивителен. Украина, как и Румыния, — страна, с которой Молдова имеет не только общую границу, но во многом и общий интерес. // подробнее

В ОНУ им. Мечникова состоялась пресс-конференция, посвященная предстоящим выборам ректора. Спикеры пресс-конференции: ректор ОНУ им. Мечникова Игорь Николаевич Коваль, лидеры студенческого самоуправления и профсоюза Евгений Юраш, Сергей Ивис.  // подробнее

На президентских выборах в Молдове побеждает проевропейский кандидат.
Букеты из желтых хризантем и аплодисменты победительнице. Желтый — цвет сторонников Майи Санду. Победа пока еще неофициальная, ее еще должен подтвердить Конституционный суд Молдовы. Впрочем, разрыв в 250 тысяч голосов не оставляет шансов действующему пока президенту Игорю Додону оспорить итоги выборов.
Результат голосования превзошел самые смелые ожидания. До последнего момента никто не решался дать четкий прогноз. Возможность победы обоих кандидатов оценивалась как 50 на 50 с вероятным небольшим перевесом в пользу Санду. Было очевидно, что ее оппонент попытается максимально мобилизовать своих сторонников. // подробнее

Пропонуємо увазі читачів наукову доповідь Національного інституту стратегічних досліджень «Україна після коронакризи: шлях одужання».  // подробнее

Проблемы развития страны это, прежде всего, проблемы развития городов и поэтому сегодня, в непростое время политической и экономической турбулентности так важно не остановиться, продолжить начатое. Практика показывает, что успех там, где стабильность. Это же наглядно подтверждает пример нашего региона. Измаил, Южный, Черноморск стали современными, развитыми городами, в которых растет численность населения, именно благодаря системной и долгосрочной работе их руководителей. // подробнее

Румынский парламент решил праздновать день унижения Венгрии по итогам Первой мировой войны, проигнорировав доводы президента, считавшего, что лишний раз обижать соседей ни к чему
Что в Венгрии день траура, то в Румынии – праздник. Палата депутатов румынского парламента отклонила просьбу президента Клауса Иоханниса о пересмотре закона, объявляющего 4 июня Днем Трианонского договора. Теперь в этот день местные и центральные власти обязаны поднимать национальный флаг и проводить различные культурно-образовательные мероприятия, предварительно предусмотрев для этого бюджетные средства. // подробнее

На президентских выборах в Молдове проевропейский кандидат опередила действующего президента
От первого тура президентских выборов в Молдове никто не ожидал сенсаций, поэтому его сюрпризы удивили многих.
Предвыборная кампания велась весьма вяло. Первая тройка из восьми кандидатов была хорошо известна, и главную интригу ожидали от второго тура, где в поединке должны были сойтись действующий президент Игорь Додон и экс-премьер Майя Санду. Социологические опросы показывали незначительный разрыв в первом туре в пользу Игоря Додона, результат второго тура отличался в зависимости от уровня лояльности опрашивающих к действующей власти.
Однако результаты голосования дали поводы к удивлению. Первый повод — низкая, по сравнению с президентскими выборами 2016-го, явка (42,76 против 50,95%). Но здесь, возможно, сыграла свою роль эпидемия коронавируса, бушующая сегодня в стране. Второй, более важный, — преимущество Майи Санду над Игорем Додоном. По последним данным, экс-премьер получила 35,93% голосов, тогда как действующий президент — 32,74%. Лишь три процента разницы, которые значат очень много. На третьем месте, как и предполагалось, мэр Бельц, лидер «Нашей партии» Ренато Усатый, набравший 16,94% (тоже больше, чем обещали опрашивания). // подробнее


Страницы: 1 2 3 4 5 6 ...

© 2005—2021 Информационное агентство «Контекст-Причерноморье»
Свидетельство Госкомитета информационной политики, телевидения и радиовещания Украины №119 от 7.12.2004 г.
Использование любых материалов сайта возможно только со ссылкой на информационное агентство «Контекст-Причерноморье»
© 2005—2021 S&A design team / 0.012
Перейти на полную версию сайта