Перш ніж продовжити висвітлення тих нагальних проблем, які мають місце на Березанщині, я хочу подякувати колективу редакції газети «Український Південь» і керівництву Березанської районної організації Народного Руху України за надану можливість і підтримку у висвітленні моєї позиції на сторінках газети. Бо, на превеликий жаль, місцева газета «Березань» висвітлює тільки позицію місцевих чиновників та представників Партії регіонів, які, в свою чергу, не можуть об'єктивно вирішувати проблеми, до створення яких самі і причетні.

У даній статті я хочу порушити проблеми, які безпосередньо мають місце у дорогій мені Рибаківці. Село розташоване на березі Чорного моря далеко від магістралі державного призначення Одеса — Ростов і від районного центру Березанки. Як і для більшості сіл України, основною проблемою мешканців Рибаківки є проблема працевлаштування і отримання гідної заробітної плати. Для того, щоб підприємці, які мають фінансові можливості, могли створити якісно нові робочі місця, їм потрібно виділити земельну ділянку для розміщення такого підприємства. В Березанському районі питання виділення земельних ділянок на узбережжі знаходиться під контролем однієї з політичних сил. Ця політична сила має більшість у районній раді, її представник очолює райраду. А та невелика кількість чиновників, які залучені до вирішення питань виділення землі, цілком залежні від позиції однієї людини. Тому й землю на узбережжі виділяють тільки за хабарі і «потрібним» людям. Не дивно, що 3 га землі в Рибаківці отримала мільйонерка Благодир, 1 га — депутат Ніколенко, 0,8 га на узбережжі для ведення фермерського господарства отримало ПСП «Чапаєвське». Будучи неодноразово в Березанській районній адміністрації, я часто бачив, через яке приниження змушені пройти жителі села Рибаківки для того, щоб отримати невеликий клаптик землі у рідному селі. Безумовно, ситуацію можна було б покращити, якби депутати районної ради С.А. Артеменко, С.П. Рубцов, М.С. Дротенко зайняли позицію по відстоюванню інтересів рідного села. На превеликий жаль, ми цього не спостерігаємо. Тому немає нічого дивного, що за Володимира Литвина, лідера Народної партії, членами якої вони є, в селі Рибаківки проголосувало всього 39 чоловік. Для мене не буде новиною, якщо на місцевих виборах ця політична сила взагалі не пройде до районної ради 6-го скликання. Тому вже зараз я особисто звертаюся до Дротенка Михайла Семеновича з проханням зробити все можливе, щоб з його партійного оточення виключити тих одіозних особистостей, через яких ця політична сила катастрофічно втрачає голоси. Добре знаючи порядність і працьовитість трудової династії Дротенків, упевнений, що вони зобов'язані і мають моральне право представляти рибаківців у районній раді. А для тих, хто несправедливо повівся з майном господарств і райспоживспілки, слід дати можливість довести своє лідерство самостійно. Хочу також підняти болючі питання Рибаківської громади. До роботи Рибаківського сільського голови Віктора Івановича Бізікова і членів його команди особисто я ставлюсь позитивно. Слід відзначити, що за короткий період роботи їхньою командою було зроблено ряд зрушень і досягнень. Дієвим фактором цих перетворень є значні кошти, які лежать на рахунку Рибаківської сільської ради, з продажу земель на узбережжі. Але рано чи пізно ці кошти закінчаться, тому вже зараз треба думати про майбутнє. На утримання Рибаківського дитячого садка в минулому році було витрачено близько 400 тис. гривень, цього разу кошти були отримані завдяки депозиту. Тому вже сьогодні потрібно думати про подальші кроки отримання грошей для фінансування цього закладу. Крім дитячого садка, в Рибаківці є одна з кращих середніх шкіл у районі, рано чи пізно Михайло Дротенко не зможе бути «паличкою-виручаличкою». А для того, щоб Рибаківська школа зберегла ці позиції, їй постійно потрібно надавати матеріально-технічну допомогу. А для того, щоб залучити молодих педагогів, необхідно розглянути питання будівництва житла для них. Останнім часом чимало розмов ведеться навколо будівництва в Рибаківці сучасної поліклініки. Переконаний, що невелика сільська амбулаторія давно не в повній мірі задовольняє потреби щодо надання медичних послуг, а особливо в літній оздоровчий сезон. Тому питання будівництва і повноцінного функціонування поліклініки є нагальним і актуальним. Мене турбує й питання наявності відповідних фінансових можливостей для цього. Бо, після будівництва самого приміщення, далі стане питання будівництва комунікацій, виконання внутрішніх та зовнішніх робіт, завезення необхідного обладнання, а найголовніше — це залучення кваліфікованих спеціалістів, яким слід створити належні умови для проживання. Вже зараз потрібно знати загальну суму утримання цього медичного закладу за рік, щоб закласти її в бюджет і шукати можливості щодо знаходження цих коштів. Для прикладу згадаймо будівництво дитячого відділення Березанської районної лікарні, яке не завершено протягом десяти років, і більше половини приміщення так і не введено в експлуатацію. Тому є підстави остерігатися, що і Рибаківська лікарня може стати довгобудом. Окремо хочу звернути увагу на відсутність як у зоні відпочинку «Лугове», так і в зоні відпочинку «Рибаківка» комунальних ринків, де б за пільговими цінами за місце мешканці сіл Рибаківки та Лугового могли би реалізовувати власну сільськогосподарську продукцію. До яких пір вони будуть стояти на дорозі, реалізовуючи молочну продукцію, або ходити по пляжу, бо вони не мають можливості платити необгрунтовані ринкові збори власникам приватних ринків, які отримують надприбутки. Одночасно хочу звернутися до Бізікова Віктора Івановича і його команди з проханням більше уваги приділити пляжній зоні як у Луговому, так і в Рибаківці. Хоча, відверто кажучи, важко назвати цю територію пляжем, а особливо в Луговому. От і виходить, перефразовуючи загальновідомий вислів про чоботаря без чобіт, що маємо Рибаківку без риби. Десять років я пропрацював директором бази відпочинку «Поштовик», разом зі мною в цей період працювали такі порядні і відповідальні люди, як Прокопець Т.С., Прокопець Сергій, Майданюк З.Д., Бойко А.В., Суліми Петро і Надія, Сидорук Галина, Сапєлова Раїса і багато-багато інших. Знаючи цих людей, я щиро бажаю їм та їх односельцям кращого життя, бо вони того заслуговують. Саме тому мною і були підняті усі вищезгадані актуальні проблеми Рибаківської громади.