Вищий арбітражний суд зняв усі обмеження для приходу до влади нового Президента Віктора Януковича.

Засідання ВАСУ не принесло ніяких несподіванок, і з початком його роботи стало зрозуміло: рішення суду буде не на користь Юлії Тимошенко. Відмова у прямій трансляції, заборона запрошувати свідків, нехтування більшістю вимог позову сторони, яка програла, зробили прогнозованим результат судового позову. Суд задовольняв несутєві вимоги позивача, залишаючи поза увагою ті, що могли вплинути на кінцевий результат. Зваживши на це, Юлія Тимошенко відкликала свій позов, спантеличивши не лише опонентів, а й суддів, але відкривши шлях до приведення до присяги четвертого Президента України. Проте якщо хтось думає, що боротьба завершена, то глибоко помиляється — вона лише розпочинається. Найбільшим розчаруванням для команди переможців може стати закріплення команди Ю. Тимошенко в Кабміні, яка контролює більшу частину суспільного життя країни, бо маємо все ж парламентсько-президентську форму правління в нашій державі. І поки на вершині влади тривають коаліційно-президентські з'ясування стосунків, в Україну йде довгоочікувана весна. І не дивно, після таких випробувань снігом та морозом. Правда, в цьому році її прихід може бути зовсім не радісним, бо снігові завали, що недавно завдали немало клопоту МНС та комунальним службам, можуть перетворитися у неспинні водяні потоки та накоїти немало лиха. І хоч усі відповідні служби повним ходом готуються до великої води, все, на жаль, буде, як завжди, несподівано. І буде добре, якщо це буде не так. Так, власне, сталося із місцевими виборами, до яких усі готувалися, а їх раз — і відмінили на невизначений термін. Бо основним політичним силам нині не до них, дай Боже з президентськими розкладами розібратись і тому вони не на часі. На жаль, за довгограючим політичним протистоянням у парламенті українське законодавство залишається невпорядкованим. Відсутній податковий кодекс, як і виборчий, де чітко б уніфікувалися всі норми, пов'язані з виборами. А так місцеві вибори виявились у підвішеному стані, а разом з ними і повноваження обраних депутатів та голів відповідних рад, як і рішення, що будуть прийняті, коли завершиться термін їх повноважень. Вихід із даної колізії можливий тільки через згоду основних учасників законодавчого процесу, бо можемо мати правовий колапс. Нині головне завдання для політиків — як себе не обділити і Конституцію не порушити. Правда, сьогодні більшість з них живе за принципом: закон як дишло. Поки панує розбрат у владному середовищі, на ринку продуктів, і не тільки, почався повний хаос у ціновій політиці. З ростом цін на пальне, коли в світі тенденція до спаду, почалися ігри із цінами на інші товари. Сир, цукор, гречка, овочі та фрукти семимильними кроками стали наближатись до свого максимуму, коли їх просто перестають купувати. І якщо Антимонопольний комітет поки лише думає, що робити з ситуацією, яка складається на ринку продовольчих товарів, то більшість громадян попали в пастку, із якої один вихід: спасіння утопаючих — справа їх власних рук та розуму. Держава все менше і менше спроможна захистити та забезпечувати своїх громадян продуктами першої необхідності, стимулювати їх вирощування та зберігання, тому скоро споживатимемо не лише китайський та турецький ширпотреб, а до імпортного м'яса будемо мати чужу картоплю, гречку та цукор. І в Україні, де зосереджено 25% світових чорноземів, ми змушені імпортувати продукти харчування. Справді, наша влада за роки незалежності змогла лише довести до ручки економіку країни та забезпечити статки собі та своїм близьким. Сьогодні до економіки, нездатної виготовити елементарні речі для вжитку, додається і духовна розруха. Замість бібліотек, клубів, спортивних майданчиків у нас повним ходом відкриваються заклади, що не сприяють ні духовному, ні моральному розвитку особистості. Телебачення перетворилось на постійну рекламну паузу, заповнену низькопробним та бездуховним ширвжитком, направленим на відволікання особистості від проблем, що, як снігова лавина, накочуються на суспільство. І поки що не видно зовсім донкіхотів, здатних протистояти або хоч заперечити існуючій системі як економічних, духовних, так і моральних цінностей. У заклопотаного власними проблемами політичного бомонду країни якось в чергове не доходять руки до такого дріб'язку, як морально-духовний стан нації. А дії деяких наших поводирів уводять в повну депресію їх шанувальників, і тоді залишається одне — шукати гідних наслідування лише в аналах нашої історії. Такої непростої, що пережила довге імперське ретушування, до якої і нині неоднозначне ставлення у різних представників нашого суспільства. Перипетії навколо приведення до присяги нового Президента з його антиукраїнськими цінностями не сприятимуть покращанню духовно-морального клімату в країні. А його зовсім не українське позиціювання не служитиме консолідації українського суспільства. Наша країна потрапила в чергову пастку протистояння та з'ясування стосунків, залишивши осторонь розвиток інститутів влади та громадянського суспільства, здатного відстояти інтереси громадян як в економічному, так і в духовному плані.