Багаторічний досвід роботи в органах внутрішніх справ дає мені моральне право стверджувати наступне. Як і раніше, а особливо сьогодні, система МВС тримається на декількох «китах»: по-перше, на професіоналізмі її співробітників, по-друге, на фанатичній відданості працівників міліції тій професії, яку вони вибрали в своєму житті раз і назавжди.

Саме до таких справжніх фанатиків своєї професії в повній мірі (і в хорошому розумінні цього слова) можна віднести начальника Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (НДЕКЦ) при УМВС України в Миколаївській області — полковника міліції Сергія Миколайовича ВАКОЛЮКА.

Життєвий шлях цього офіцера міліції типовий для людей його покоління.

Народився Сергій 2 березня 1970 року в місті Вінниця, в сім'ї звичайних трударів, тому змалечку звик розраховувати лише на свої сили, вміння та отримані знання. Після закінчення школи в 1987 році Сергій вступив до Вищого прикордонного військово-політичного училища КДБ СРСР, розташованого в підмосковному місті Голіцино. Після його закінчення в 1991 році був направлений для проходження служби на одну з прикордонних застав, розташованих в далекому Заполяр'ї.

Але раптово розпався Радянський Союз, українці виявилися зайвими у військових формуваннях Російської Федерації. Отже, в чині старшого лейтенанта Сергій Ваколюк був змушений звільнитись із лав армії держави, яка вже не існувала, та повернутись на Батьківщину і починати нове життя практично з нуля. Майже два роки Ваколюк працював на цивільній посаді заступника директора з виховної роботи однієї із сільських шкіл Вінницької області. Та весь цей час Сергій мріяв знайти собі роботу, де він зміг би у повній мірі використати знання та досвід, здобуті ним під час служби в прикордонних військах. Тому в лютому 1994 року почав службу в ОВС з посади рядового експерта УВС міста Вінниця. З тих пір обраній професії Сергій Миколайович не зраджував ніколи. І за ці роки пройшов усі щаблі кар'єри в криміналістичній службі. В 2000 році С. Ваколюк закінчив Національну академію внутрішніх справ України. А з серпня 2002?го і по теперішній час полковник міліції С. Ваколюк — незмінно очолює НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області.

Ще з самого початку своєї служби на цій посаді Сергій Ваколюк отримав приміщення та обладнання, тоді ще просто ЕКВ (Експертно-криміналістичного відділу) УМВС області в жалюгідному стані. Але вольового та здібного полковника це не злякало. І за вісім років напруженої праці він перетворив відділ на зразковий НДЕКЦ, який нині є одним з найкращих в Україні. А все тому, що поряд з виконанням безпосередніх обов'язків: огляд місця подій, фіксація і вилучення речових доказів, виконання численних експертиз та досліджень, проведення безлічі інших доручень слідчих, співробітники НДЕКЦ постійно дбали про розширення приміщень, обладнання кабінетів і лабораторій Центру сучасним устаткуванням. Причому не завжди лише за бюджетні кошти (експерти постійно заробляють необхідні кошти за рахунок проведення різноманітних експертиз та досліджень). Лише за 2009 рік співробітники НДЕКЦ заробили таким чином 4 млн. 845 тис. 376 гривень. Це дало змогу оснастити кабінети Центру такими приладами та обладнанням, застосування начно допомогло працівникам міліції розкрити багато злочинів, які могли б перейти до розряду «глухарів» (нерозкритих злочинів).

Об'єм роботи, яку проводять спеціалісти Центру, постійно зростає. Про це свідчать хоча б такі цифри статистики за 2009 рік. Так, експертами на місцях проведено 13552 огляди місця події. Під час цих процесуальних дій вилучено 6055 речових доказів, крім того, виконано 7488 різноманітних експертиз, 22879 досліджень, з них 20025 досліджень транспортних засобів. А за рахунок використання кримінальних обліків розкрито 4160 злочинів. Усього ж за 2009 рік спеціалісти Центру допомогли розкрити 5848 різноманітних злочинів.

Такі високі показники роботи НДЕКЦ стали можливими завдяки вдосконаленню спеціалістами Центру своєї професійної майстерності. Адже крім виконання безпосередньої роботи, співробітники Центру постійно освоюють нові методики роботи з використанням останніх досягнень науки і техніки, бо добре розуміють — нинішні злочинці скоюють свої численні злочини з урахуванням саме таких досягнень. Тому, щоб довести їх вину в скоєних злочинах, експертам треба завжди працювати на випередження.

Приклад своїм підлеглим у цій роботі Сергій Миколайович демонструє особисто. Так, ще в 2008 році, незважаючи на велике завантаження на основній роботі, С.М. Ваколюк захистив дисертацію і отримав звання доктора філософії в галузі права. І тому постійно спонукає до підвищення рівня професійної майстерності і своїх колег. Під час бесіди зі мною Сергій Миколайович з гордістю поділився приємною новиною. Так, нещодавно головний спеціаліст відділу спеціальних видів експертиз та досліджень НДЕКЦ Галина Скрипко захистила кандидатську дисертацію і отримала звання кандидата технічних наук. А заступник начальника відділу криміналістичних експертиз НДЕКЦ, капітан міліції Андрій Левицький склав кандидатський мінімум при Донецькому інституті внутрішніх справ і зараз готує кандидатську дисертацію по одному з актуальних напрямків. Не відстає від нього і начальник сектора кримінальних видів експертиз, старший лейтенант міліції Сергій Матвієнко, який посилено готується до складання кандидатського мінімуму.

Крім своєї основної роботи, творча група НДЕКЦ постійно розробляє і готує методичні посібники для студентів юридичних ВНЗ і працівників експертних служб міськрайвідділів міліції. Вони повинні значно допомогти в розкритті найбільш поширених злочинів. Одну з таких методичних рекомендацій нещодавно спільно підготували Андрій Левицький і Сергій Ваколюк.

Завдяки такій методичній, практичній і науковій роботі Центр став одним з кращих у системі МВС України. Недарма ж саме Миколаївський НДЕКЦ постійно відвідують делегації правоохоронних органів з ближнього та дальнього зарубіжжя. За весь період «розквіту» Центру тут побували делегації з Польщі, Чехії, Росії. А минулого року в НДЕКЦ приймали делегацію з поліції Туреччини. На базі НДЕКЦ проводяться різноманітні семінари, що свідчить про високий авторитет Центру. І все це результат багаторічної плідної роботи дружного колективу співробітників Центру на чолі з полковником міліції Сергієм Ваколюком.

Слід зазначити, що Сергій Миколайович не є тим керівником, який здійснює керівництво своїми підлеглими із затишного кабінету, навпаки, застати його тут майже неможливо. В цьому пересвідчився і автор цієї публікації, який намагався зв'язатися із С.М. Ваколюком. На мій дзвінок у його приймальню секретар начальника НДЕКЦ Марина ввічливо відповідала: «А Сергій Миколайович на виїзді в одному з районів області. І в УМВС Миколаївської області ні для кого не є великим секретом, що на місця скоєння практично всіх тяжких і резонансних злочинів полковник С. Ваколюк завжди прибуває одним з перших. Щоб своїм досвідченим поглядом оцінити обстановку і, якщо треба, надати кваліфіковану допомогу молодому експерту з райвідділу сільської глибинки. Бо він не на словах, а на ділі сповідує життєвий принцип — «роби, як я». І тому його автомобіль «Шкода» можна часто бачити на місці скоєння тяжких злочинів у самих віддалених місцях Миколаївщини.

Керівництво УМВС області і МВС України гідно оцінило особистий вклад полковника міліції Сергія Ваколюка в справу боротьби зі злочинністю. За ці роки на його кителі засяяли численні медалі та нагрудні знаки системи МВС: «За сумлінну службу», «За відзнаку в службі, «За бездоганну службу», «Закон і честь», «За безпеку народу» різних ступенів та інші заслужені нагороди.

Але мені не дуже хочеться, щоб, прочитавши ці рядки, у читача склалося враження про полковника міліції Сергія Ваколюка, як такого собі зацикленого лише на одній роботі служаку. Бо це не так. Як у будь-якої нормальної людини, у нього є свої життєві цінності, перш за все, це його сім'я. Зі своєю дружиною Людмилою Михайлівною, також офіцером міліції, він прожив уже 20 щасливих років. У них — троє дітей. 17?річна дочка Наталія — нині студентка Вінницького державного медичного університету. 15-річний син Олександр — учень гімназії. А ще малий улюбленець сім'ї Артем, якому виповнилось 2 роки і 7 місяців. Незважаючи на катастрофічний дефіцит часу і зайнятість по службі, Сергій Миколайович завжди намагається знайти хоча б годинку, щоб поспілкуватися з дітьми, сходити з ними в зоопарк, вивезти їх на природу. В сезон залюбки ходить з друзями на рибалку, займається спортом. А в зимові вечори, коли діти засинають, полюбляє він почитати книжку, послухати гарну музику, особливо українські пісні. Це дозволяє йому хоч на деякий час відволіктись від робочих проблем, відпочити душею і тілом.

Як і кожен нормальний глава сім'ї і турботливий батько, думає Сергій Миколайович і про майбутнє своїх дітей: як вивчить дочку Наталію, віддасть її заміж і буде чекати онуків. А ось відносно синів, то плани його однозначні: хоче Сергій Миколайович, аби хлопці, коли виростуть, стали правоохоронцями. Головне для нього, щоб його сини-соколи, продовжили батьківську справу на ниві захисту людей від зазіхань різних злочинців. Лише тоді С. Ваколюк буде вважати свою місію на цій землі виконаною сповна.

А поки що Сергій Миколайович сповідує такий мудрий життєвий принцип: кожен справжній чоловік має плідно трудитись в ім'я розвитку нашої незалежної України, постійно дбати про свою сім'ю, щиро вірити в Бога, робити добро людям. І тоді йому не буде соромно за прожиті роки. Краще і не скажеш...

Сьогодні полковнику міліції Сергію Ваколюку виповнюється 40 років. Хтось у його віці став банкіром, успішним бізнесменом, заслуженим артистом чи тренером, а він сам вибрав свій життєвий шлях. І робить свою справу з високим професіоналізмом і любов'ю. За що його щиро поважають і шанують всі, хто знає цього скромного чоловіка.

У ці дні Сергій Миколайович приймає поздоровлення від членів Колегії УМВС області, керівництва МВС України, своїх колег не лише Миколаївської, а й інших областей України. До цих поздоровлень з радістю приєднуються і читачі нашої газети. Бо він цього справді вартий.

Так тримати, шановний Сергію Миколайовичу!