Спільний проект Європейського Союзу (ЄС) та Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» реалізується в Україні не перший рік (якщо точніше, то з 2007 року). Учасниками цього проекту вже стали понад тисячу сільських громад з усіх куточків України, а переваги від реалізації мікропроектів відчули 742,5 тисячі наших співгромадян. Тож, зібравшись на міжрегіональну конференцію до Запоріжжя, представники міжнародних інституцій разом зі своїми українськими партнерами спробували дати оцінку пройденому шляху та окреслити перспективи на майбутнє. У конференції Ініціатива громад у дії: місцевий розвиток за сприяння ЄС та ПРООН», що відбулася 18-19 березня, взяли участь також журналісти південних та східних регіонів країни, серед них — і автор цих рядків.

Головна мета спільного проекту ЄС і ПРООН — створення сприятливого середовища для сталого довготривалого соціально-економічного та громадського розвитку на місцевому рівні шляхом підтримки місцевого самоврядування та активізації ініціатив громади. Надаючи певний фінансовий ресурс та технічне забезпечення (бюджет проекту — 13 млн. євро), міжнародні організації, звісно ж, не в змозі кардинально вплинути на соціально-економічний розвиток сільських громад України. Проте головної мети проекту — підтримати та розвинути місцеву ініціативу — досягти цілком можливо. На підтвердження цих слів наведу слова керівника відділу програм допомоги Представництва ЄС в Україні Клаудії Фішер: «Орієнтація на місцеві громади посилює українські громадські організації для вирішення проблем на місцях. Проект допомагає громадам впливати на ухвалення важливих рішень на їхніх територіях, а також підштовхує людей до позитивних змін. Цей підхід є дуже важливим для Європейського Союзу. Отже, ми надаємо не грант, а ініціативу».

Що ж, і справді, якщо згадати відому філософську метафору, ЄС і ПРООН, реалізовуючи свій проект, дарують голодуючому не рибу (просто допомогу), а вудку (ініціативу), з тим, щоб той міг прогодуватись (дати собі раду) й у майбутньому. Гуртуючись довкола вирішення тієї чи іншої проблеми, місцеві громади перетворюються на потужну рушійну силу, з якою варто рахуватися владі будь-якого рівня. І не тільки знаходити точки дотику, а й бути добрими рівноправними партнерами у подоланні соціально-економічних негараздів територій.

А цих негараздів, поготів у сільській місцевості, — хоч греблю гати. Це — і відсутність газо- та водозабезпечення сільських населених пунктів, і погані дороги, і занепалі об'єкти соцкультпобуту — школи, дитсадки, заклади культури та охорони здоров'я. Серед пріоритетних сфер застосування проекту ЄС і ПРООН — охорона здоров'я (підтримка мережі первинних пунктів медичної допомоги), енергозбереження, збереження та поліпшення навколишнього середовища (утилізація відходів, знешкодження запасів пестицидів тощо), комунальне водопостачання, комунальний транспорт (шкільний автобус).

До речі, фінансовий внесок ЄС і ПРООН на реалізацію конкретного мікропроекту становить 50 відсотків від його загального кошторису. 45 відсотків коштів надають місцеві ради — сільська, селищна, районна, й мінімум 5 відсотків (це — обов'язкова умова!) забезпечують самі члени територіальної громади. При цьому головним і єдиним розпорядником коштів є громадська організація, яку створюють, а в подальшому контролюють її діяльність самі члени сільської громади. Прозорість у керуванні та освоєнні фінансових потоків також є одним із головних чинників при здійсненні проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».

Власне, більш детально ознайомитися з практичною реалізацією проекту ЄС і ПРООН учасники конференції змогли на прикладі села Владівка Чернігівського району Запорізької області. Ще рік тому у приміщеннях місцевого дитсадку гуляв холодний вітер, відтак діточки часто хворіли. Та, зібравшись на загальні збори, сільська громада вирішила запровадити енергозберігальний мікропроект із заміни старих вікон на сучасні металопластикові (були й інші варіанти, але більшість голосів зібрала саме ця пропозиція). Як зізнається голова громадської організації «Владівське об'єднання громадян» С.А. Капустін, найголовнішим завданням на першому етапі було згуртувати людей довкола спільної мети, переконати їх в успішності благого починання. Багато хто з мешканців села не вірив у черговий замір, згадуючи попередній негативний досвід.

Та вода камінь точить. Починали владівці зі створення громадської організації — а це також чималий клопіт, зважаючи на інерцію мешканців села та значні бюрократичні перепони. Та чим міг допоміг сільський голова В.С. Горовий (зокрема виділив у приміщенні сільради окрему кімнату для потреб новоствореного ГО). Не залишились осторонь корисної справи райдержадміністрація та районна рада. Згодом відібрали активістів, навчили їх. Розробили проектно-кошторисну документацію та зібрали необхідні кошти (організація громади — 6097 грн., обласний бюджет — 18 тис. грн., районний бюджет — 30 тис. грн., ЄС/ПРООН — 51 тис. грн.). І — реалізували цей вельми важливий для села, справді соціальний проект!

Тож маленькі вихованці та працівники дошкільного навчального закладу «Вербиченька» радо зустрічали гостей у світлому та теплому, по-сімейному затишному помешканні. 40 новеньких вікон зі скла та пластика, шість внутрішніх та зовнішніх дверей дозволили збільшити температуру в середині дитсадку з 15 до 22 градусів, що відповідає існуючим санітарним нормам для подібних закладів.

Як повідомила завідувачка дитсадку Л.В. Юренко, завдяки впровадженню енергозберігального мікропроекту вдалося не лише істотно поліпшити умови перебування малечі у дошкільному закладі, а й заощаджувати значні бюджетні кошти, які витрачаються на опалення будівлі. А ще, як з посмішкою додала пані Лідія, останнім часом у селі навіть поліпшилася демографічна ситуація: багато молодих пар, бачачи реальні позитивні зміни, наважуються на поповнення своїх родин.

Додам, що владівці аніскільки не збираються зупинятися на досягнутому. У найближчих планах місцевої Громади (так, саме з великої літери!) — заміна вікон у загальноосвітній школі, придбання шкільного автобусу, встановлення вуличного освітлення тощо. І в мене особисто немає жодних сумнівів, що всі ці великі плани маленького села будуть реалізовані вже найближчим часом.

Позитивно оцінюють українські перспективи й спеціалісти ЄС і ПРООН. Зокрема на прес-конференції Клаудіа Фішер підкреслила: «У Європейському Союзі спільний проект ЄС і ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» вважають настільки успішним, що ми беремо на себе зобов'язання продовжити його». А саме — Євросоюз має намір у 2011 році виділити на пролонгацію проекту додаткові 17 мільйонів євро.