21 квітня відбувся День обласної ради у Березанському районі. Представники робочої групи, а саме депутати та працівники виконавчого апарату обласної ради побували у 16 сільських радах та Березанській селищній раді цього приморського району, вивчаючи стан виконання обласних програм.

Перший заступник голови обласної ради Володимир Пащенко відвідав Червоноукраїнську сільську раду, до якої входять два села: Червона Українка та Бесарабка. Наразі існує велика кількість питань, які необхідно вирішити і від яких безпосередньо залежать перспективи розвитку двох сіл та умови життя людей на території Червоноукраїнської сільської ради. Звичайно, вирішувати ці важливі питання можна тоді, коли місцеве керівництво підтримує ініціативи населення, а також розробляє шляхи впровадження змін, які б могли позитивно вплинути на ту чи іншу ситуацію. Переконання, що вирішувати питання сільських жителів украй необхідно, має Червоноукраїнський сільський голова Юрій Горбатенко, який обіймає цю посаду протягом чотирьох місяців. Звісно, за цей час сільський голова ознайомився з існуючими проблемами.

Однією з найважливіших проблем є те, що Червоноукраїнський дошкільний навчальний заклад не працює вже протягом десяти років, оскільки у 2000 році через відсутність коштів у сільському бюджеті було припинено його діяльність. Сьогодні у двох селах Червоноукраїнської сільської ради 58 дітей віком до шести років. Усі вони могли б ходити до дитячого садочка. Нині ж у школі орендується маленьке приміщення для однієї групи. Всього дитячий садок у складі школи відвідують дев'ять дітей з Червоної Українки та двоє з Бесарабки. Всі інші діти змушені лишатися вдома з бабусями та дідусями. І це ще гарний варіант. Інша річ, коли дітей немає на кого лишити. Тоді з ними залишаються батьки.

Соціально-економічний розвиток сільської територіальної громади значною мірою залежить від наявності та функціонування сфери сільського господарства. Тому зрозуміло: якщо всі об'єкти сільськогосподарської ланки, а у випадку з Червоною Українкою це близько десяти фермерських господарств, були зруйновані, це негативно позначається на розвитку сільської інфраструктури. Червоноукраїнський сільський голова Юрій Горбатенко також розповів, що місцезнаходження села дозволяє розвивати туристичний бізнес. Але конкретні кроки в цьому напрямку ще варто опрацювати. Звісно, ідеї побудувати корівник, свинарник і оздоровчий комплекс — досить важливі для становлення і розвитку життя на селі, проте для цього спочатку треба мати спеціальні дозволи різних установ та фінансовий ресурс. Найголовніше ж — почати наполегливо працювати на результат після вироблення стратегічного плану дій.

Як і в більшості населених пунктів, у Червоній Українці існує і проблема з дорогами. Звичайно, тут є асфальтне покриття, але воно потребує капітального ремонту. Зі свого боку «Автодор» пропонує певну суму коштів, необхідну для вирішення питання автошляхів. Але сільський голова говорить про те, що третя частина цих коштів буде витрачена лише на проектну документацію.

Володимир Пащенко зауважив Червоноукраїнському сільському голові, що без проектно-кошторисної документації неможливо безпечно та якісно побудувати чи здійснити ремонт будь-якого об'єкта. Також Володимир Валентинович сказав про те, що одним з ефективних шляхів вирішення проблем села є соціальне партнерство. Єдине, що необхідно зробити, — це виробити певний план дій і крок за кроком рухатися до чітко поставленої мети, тобто поліпшення та відновлення структури села Червона Українка.

Ще одна проблема стосується хімічних відходів, які загрожують здоров'ю людей та стану навколишнього середовища. Тому головним завданням вбачається ліквідувати ці відходи, чого, на думку сільського голови, не дозволяє зробити місцевий бюджет. Але варто враховувати те, що співфінансування з бюджетів різних рівнів якраз допоможе вирішити проблему, але для цього теж необхідно виробити спеціальну стратегію дій.

Проте чи не найголовнішою є проблема відсутності робочих місць, тобто переважна більшість мешканців Червоної Українки та Бесарабки (нині на території сільради мешкає 881 житель) не працевлаштовані на місці. Через це селяни їдуть працювати до найближчих населених пунктів, де є різні підприємства. Вони працюють на винному заводі «Коблево», терміналі у місті Южний Одеської області, а у літній період торгують на побережжі чи на ринку.

Як розповів Юрій Горбатенко, у Червоноукраїнській сільраді взагалі немає підприємств, окрім єдиного фермерського господарства. При цьому він також зазначає, що раніше у сільраді велику користь приносили 500 га виноградників та фруктовий сад.

Не може не хвилювати і ситуація із землею. З 2004 року земля, загальна площа якої становить 494,77 га, не оброблялася, а з 2006 року її орендує фірма «Ніка-А». За один гектар сплачується лише сім з половиною гривень, а за рік оренда землі становить 3 тисячі 375 гривень. Як тоді можна говорити про місцевий бюджет? Звичайно, таких коштів буде замало для вирішення всіх існуючих проблем Червоної Українки.

Що стосується соціальних об'єктів, то ситуація промовляє сама за себе. У Червоноукраїнському фельдшерсько-акушерському пункті (ФАПі) в штаті працюють лише дві людини: технічний працівник та завідуюча установою. Медичної сестри у ФАПі немає, а його завідуючій невдовзі виповниться 61 рік, і вона планує піти на пенсію. Тому ситуація з кадровим питанням у цьому лікарському закладі досить загострена, тим більше, що сімсот людей фактично залишаються без повноцінних медичних послуг. Не важко здогадатися, що такому складу працівників, який на сьогодні існує у Червоноукраїнському ФАПІ, важко працювати у таких умовах. Треба зазначити, що в цьому сільському закладі охорони здоров'я — пічне опалення, а в бібліотеці, яка розміщується в одному приміщенні з ФАПом, — досить-таки холодно. До речі, коли декілька років тому в Березанському районі аналогічно проходив День Миколаївської обласної ради, вже стояло питання про заміну вікон у бібліотеці, було вивчено шляхи вирішення цієї проблеми. На жаль, ситуація сьогодні не змінилася.

Володимир Пащенко після знайомства з роботою «проблемного» ФАПу дав доручення спеціалістам юридичного відділу обласної ради щодо вивчення нормативів, згідно з якими за чисельністю населення, якому надається медична допомога, регламентується кількість працівників у сільському лікарському закладі.

Радник голови обласної ради, голова постійної комісії з питань культури, науки і освіти, сімї та молоді, спорту Таміла Бугаєнко з іншими представниками робочої групи відвідала Андрієво?Зорине Матіясівської сільської ради. Нещодавно на «пряму лінію» до голови обласної ради Тетяни Василівни Демченко звернувся Микола Матвійович Шевченко, житель Андрієво?Зориного, порушивши відразу декілька питань. Учасникові ВВВ, якому небайдужа доля односельчан, невдовзі виповниться 82 роки. На момент приїзду робочої групи питання освітлення вулиць уже було вирішено. Наразі Микола Шевченко сподівається, що питання стосовно пільгових перевезень та дамби теж будуть взяті під контроль.

До речі, дамба, яку оглянули учасники робочої групи, є серйозною перешкодою для риби. Як розповів пенсіонер Микола Бабій, який уболіває за екологію свого краю, раніше у місці, де зараз стоїть дамба, було осетрове нерестилище. Більше того, тут водилася різноманітна риба: осетрові, білуга і навіть заходили дельфіни. Він також зазначив, що з настанням тепла у воді виділяється сірководень, унаслідок чого риба просто гине.

Таміла Бугаєнко підкреслила, що після вивчення всіх нормативних та правових аспектів буде прийняте рішення стосовно такого функціонування дамби, яке б не становило загрози для навколишнього середовища, або щодо ліквідування цього об'єкта.

Пізніше відбулася нарада, де було підбито підсумки Дня обласної ради за участю сільських та селищних голів, керівництва району та начальників районних управлінь. Депутат обласної ради Ольга Морозова зауважила, що звернення громадян Березанського району по декілька років перебувають у стані розгляду і дуже прикро, що місцеве керівництво, мабуть, займає просто позицію спостерігачів.

Таміла Бугаєнко зупинилася на проблемних питаннях галузі освіти, чи не найголовнішим із яких є недостатній рівень охоплення дітей дошкільною освітою.

Всього у Березанському районі — 1291 дитина, а відвідують дошкільні навчальні заклади всього лише 638 дітей. Зрозуміло, що більшість дітей не охоплено дошкільним вихованням. Відверто кажучи, викликає здивування і те, що протягом останніх трьох років на реконструкцію ДНЗ було виділено коштів на суму 2 мільйони 246 тисяч гривень, а дитячий садок у селі Тузли так і залишається одним з найпроблемніших.

Заступник голови постійної комісії обласної ради з питань соціального захисту, охорони здоров'я, материнства, дитинства та розвитку зон відпочинку Олена Омельченко розповіла про випадок, який просто обурює. Родичі старенького ветерана забрали його жити до себе і поселили у маленькому приміщенні, де відрізали газ. Ветеран лишився без тепла. Родичі при цьому всі пільги, які мав би отримувати ветеран, оформили на себе. І це напередодні відзначення 66?ї річниці визволення України від фашистських загарбників!

Наводили факти неповаги до ветеранів району й інші промовці. Зокрема депутат обласної ради Микола Жук розповів про ще один випадок бездушності до ветерана. У Дмитрівській сільраді за те, що ветеран заборгував за електроенергію 11 гривень (!), йому відрізали світло. І хоч старенький погасив цей незначний борг, та лише після того, як онучка заплатила чотириста гривень за підключення, — світло знову з'явилося в його оселі.

Загалом, день обласної ради у Березанському районі виявився дуже насиченим. Узагальнюючи проведену роботу, наприкінці наради Володимир Пащенко підкреслив географічну привабливість цього району. Район, який вважається морським, має для надходжень від відпочинку всі умови, — це те «золоте дно», від якого повинна відчути користь уся громада Березанщини.