Голова Народного Руху України, голова Комітету ВР з питань європейської інтеграції, віце-прем'єр-міністр — міністр закордонних справ Опозиційного уряду Борис Тарасюк на відеоконференції відповів на запитання читачів і редакцїї focus.ua.

- Найбільш популярне запитання від читачів. На ваш погляд, коли варто очікувати масової роздачі російських паспортів у Криму?

- Ще в 2008 році тодішнє керівництво Міністерства закордонних справ виступило з демаршем перед російською стороною у зв'язку з роздачею паспортів громадян Росії громадянам України, що проживають в АР Крим. Цією справою займалися і правоохоронні органи України. Визнані факти того, що російські паспорти громадянам України видавалися консульською установою РФ в Сімферополі. З цього приводу якраз і було здійснено демарш.

- Чи існує юридична можливість розірвати пакт Януковича-Медведєва?

- Коротка відповідь: так, існує.

- Які є підстави для цього?

- Підставами є наш внутрішній Закон про міжнародні договори, який передбачає розірвання міжнародних договорів (стаття 18 і 24). Другою підставою є міжнародне право — Віденська конвенція у справах міжнародних договорів 1969 року. Вона є чинною, Україна є стороною цієї конвенції. Конвенція передбачає випадки розірвання або денонсації міжнародного договору. Серед причин, які допускає міжнародне право (статті 56, 59, 60, 62 Віденської конвенції), є, зокрема, істотне порушення двосторонніх договорів. Одна сторона повинна довести, що є систематичне порушення об'єкта міжнародного договору. У даному разі українська сторона має достатньо підстав, щоб довести, що російська сторона систематично, з моменту укладення в 1997 році трьох угод по Чорноморському флоту, порушує свої зобов'язання за цими угодами.

- Тепер влада каже, що нібито газом віддають.

- Російська сторона базує Чорноморський флот надурно. Жодної копійки Україна за це не має. Помилкою, якщо не злочином української влади на початку 90-х було те, що вона визнала існування так званих корпоративних газових боргів і визнала їх як борги держави. Російська сторона використала це і сказала: ми будемо вам з цього боргу платити нібито плату. А цей борг не був державним — це борг підприємств, і держава не мала зобов'язань щодо цього боргу. Я стверджую, що Росія не платила, не платить і не буде платити нічого за перебування російського Чорноморського флоту в Україні. Україна в цьому відношенні є унікальною, бо жодна країна не дозволяє такого ставлення до себе. Укладені Януковичем угоди, які прогнозують нам 40 млрд. доларів задурно, — це обман. Плата за перебування флоту залишається такою, як вона була, тобто ніякою. Додається лише 2,25 млн. доларів до неіснуючих 97,75 млн. доларів. Отже, Росія як не платила, так і не буде нічого платити. А за найбільш скромними оцінками, плата за землю мала б складати 1,2 млрд. доларів за рік. Ви ж розумієте, які ціни на узбережжі Чорного моря в районі Севастополя, а це 18,2 тис. га землі в Криму і 3,2 тис. га окремо в Севастополі. Додайте до цього 4,5 тис. об'єктів, інфраструктури, портові споруди. А за це нічого не платиться.

- Для денонсації угод щодо ЧФ потрібні узгоджені дії Президента, парламентської більшості і, можливо, уряду. Це може відбутися тільки за зміни влади, тобто не раніше 2015 року, якщо не виникне якогось форс-мажору?

- Нинішня влада вже продемонструвала своє ставлення до Конституції, до закону. При підписанні угоди Президентом порушена стаття 17 Конституції, яка забороняє — і це імперативна норма — присутність на території України іноземних військових баз. Крапка. Крім того, Президент України порушив закон про міжнародні договори, який містить статтю про правила пролонгації міжнародних договорів. Це дало мені підстави внести в Верховну Раду проект постанови, прийняття якої фактично означає початок процедури імпічменту президента. Це про 2015 рік, про який ви говорите. Якщо не буде якихось форс-мажорних обставин, то в 2012 році ми матимемо парламентські вибори. Вони можуть змінити співвідношення сил у Верховній Раді. Це може дати підстави для перегляду існуючих домовленостей.

- Але якщо ви навіть увійдете до складу правлячої коаліції, то Президент може просто ветувати всі рішення нової більшості.

- А чому ви виключаєте можливість створення конституційної більшості?

- Останні опитування показують, що у Партії регіонів все дуже добре.

- Я можу сказати, що в 2004 році опитування показали, що лише 6% жителів Києва готові до масових протестів на вулиці. А помаранчева революція почалася з масових виступів саме киян.

- Але тоді дуже «допомогла» влада.

- Я думаю, що зараз влада може допомогти збурити половину країни. — А які можуть бути втрати України, негативні наслідки від денонсації договору? — У всіх викликало подив прив'язання питань стратегічних, що мають відношення до національної безпеки, до комерційних угод, до ціни на газ. Так ніде у світі не робиться. Це як сполучити жабу з вужем. Ті міфічні 40 млрд. доларів, які обіцяють за 10 років, не йдуть ні в яке порівняння з тим, що ми втрачаємо щороку — 1,2 млрд. доларів тільки за оренду землі. З об'єктами і інфраструктурою, з портовими спорудами, ця сума буде в 4-6 разів вища. Якби ми брали нормальну ціну за перебування флоту, навіщо б нам були ці знижки на газ? Та і не можна називати знижкою ціну в 234 долари, якщо за весь минулий рік уряд забезпечив 228 доларів і без будь-якої здачі нашої території і суверенітету. Втрати України від присутності російського Чорноморського флоту очевидні. Ми були свідками, як ЧФ РФ займався підривною діяльністю на території України, вів інформаційну війну проти України. Існування російського флоту — це небезпека України, яку не виміряєш грошима. Тому не можна пов'язувати питання держави і суверенітету із ціною на газ.

- Ваше відношення до ідеї федералізації. 30 квітня, до речі, віце-прем'єр Тихонов знову виступив з такою ідеєю. Можливо, цей варіант краще відкритого конфлікту між Заходом і Сходом країни?

- Доки залишається небезпека відриву частини України від основного тіла держави, в жодному разі не можна переходити до федеративного устрою. Це може привести до катастрофічних наслідків. Тому я виступаю категорично проти ідеї федералізації. Я виступаю за те, щоб регіони мали розширені економічні права. На сьогодні громади міст, сіл, регіонів позбавлені такої можливості. Уряд Тимошенко у бюджеті на минулий рік якраз намагався змінити такий стан речей. Але не отримав підтримки з боку Президента, Верховної Ради, і опозиція не підтримала. Ідея федералізації як політичний проект є небезпечною. Ідея надання більшої автономії регіонам, громадам — це той шлях, яким треба йти для того, щоб зняти занепокоєння.

- Хіба намагання будь-що втримати унітарність держави не може навпаки призвести до розколу України?

- Поки що Україна є унітарною державою і як унітарна держава існує вже майже 19 років. На відміну від сусідніх країн, немає серйозної загрози її територіальній цілісності. Тому унітарність не несе з собою небезпеку.

- Партія регіонів під час передвиборної кампанії виступала за визнання незалежності Південної Осетії та Абхазії. Чи можливе таке визнання і як ви оцінюєте наслідки для України, якби таке визнання відбулося?

- Не можна кидати каміння, коли сидиш у скляному будинку. Розкажу зі свого власного досвіду. На початку незалежності до нас у МЗС приходили прохачі з Придністров'я, які просили повернути Придністров'я Україні. Я вважаю, що це дуже небезпечний шлях — перегляд кордонів у сучасному світі. До чого це може призвести, показують події в Балканському регіоні. Будь-які спроби визнати державний суверенітет сепаратистських угруповань можуть викликати ланцюгову реакцію і стати скринькою Пандори. Я категоричний противник того, щоб Україна визнавала державну незалежність Південної Осетії і Абхазії. У Страсбурзі нещодавно Президенту ставили питання, як він ставиться до цих утворень. Відповідь була двозначною і непереконливою. Якщо Україна хоче діяти згідно з міжнародними нормами і правом, то ми не повинні визнавати незалежність Косово і жодним чином не визнавати незалежність Абхазії і Південної Осетії. Тому що йдучи таким шляхом, ми повинні врешті-решт прийти до того, що може підірвати мир і спокій у нашому регіоні — до визнання незалежності Придністров'я або Нагорного Карабаху. Владі, а тим більше Президенту, не можна гратися з поняттями, які можуть підірвати міжнародний мир і стабільність.

- Як ви прокоментуєте заяву Путіна, що нібито і Тимошенко не заперечувала проти продовження базування ЧФ?

- Ідучи на цей ефір, я зв'язався з Юлією Володимирівною. Я запитав у неї безпосередньо. Вона категорично заперечує це. Вона підтверджує, що неодноразово під час зустрічей з Путіним з російської сторони це питання порушувалося. Але це не сприймалося українською стороною. Путін каже напівправду. Про те, що він це питання порушував. Але він не говорить про другу частину: а якою була відповідь української сторони? Так от, Юлія Тимошенко неодноразово публічно і до виборів, і після виборів підтверджувала свою категоричну незгоду з продовженням перебування російського Чорноморського флоту після 2017 року.

- До речі, Янукович під час передвиборної кампанії не казав, що флот залишиться до 2042 року.

- Він обіцяв, що в разі перемоги він повернеться до переговорів з Росією щодо флоту. 2042 рік — на це його змусили, і він, я думаю, не дуже пручався.

- Питання до Вас як до голови партії Народний Рух України. В якому форматі ви будете брати участь у виборах? Чи можна констатувати політичну смерть блоку «Наша Україна — Народна самооборона»? З ваших відповідей зрозуміло, що з колишнім президентом Ющенком ви не будете мати справи в політиці.

- Однозначно, ні. Тому що саме Ющенко розколов фракцію «НУ-НС». Сьогодні вона на декілька секторів розділена. І навряд чи можливо склеїти її. Впродовж свого президентства Віктор Ющенко неодноразово робив заяви і дії, які свідчили про те, що йому, як і попереднику, муляє очі Народний Рух України. І він відверто звертався з пропозицією, щоб ліквідувати НРУ і злити його з новим проектом «Наша Україна». Ми знаємо, що сталося з «Нашою Україною». Народний Рух України не з особами і персоналіями. Народний Рух України — з Україною. Для нас Україна понад усе. НРУ бере участь в об'єднанні демократичних сил як у парламенті, так і поза парламентом. Опції для НРУ на майбутніх виборах — і місцевих, і парламентських — відкриті. І лише з'їзд НРУ визначить позицію. Я як голова партії і як людина, наділена повноваженнями говорити від імені партії, не наважусь сказати, яким чином НРУ буде брати участь у виборах — це визначить лише з'їзд.

- Назвіть тоді ваших політичних союзників. Блок Тимошенко, ВО «Свобода», може, ще хтось?

- Ми об'єдналися з іншими політичними силами, куди входить 8 партій, представлених у парламенті. Це далеко не повний перелік наших союзників політичних. Ми сподіваємося, що частина національно-демократичних сил, яка знаходиться поза межами об'єднання, врешті-решт, зрозуміє, що Україна понад усе, а не особисті амбіції, і увійде в об'єднану опозицію. Не варто називати їх по імені. Всі дуже добре знають, хто входить до фракції «НУ-НС» — це 9 партій. Крім того, це партії, які не представлені в Верховній Раді. У разі, якщо переможе відповідальність перед українським народом і державою, то всі ці політичні сили будуть разом.

- Щодо проблеми зради в національно-демократичних силах. З 236 голосів за харківську угоду вирішальними були голоси 9 бютівців і 7 нунсівців, які і дозволили ратифікувати договір. Хто несе відповідальність за цих людей — БЮТ і «НУ-НС». І це ж не перший раз. Верховна Рада Мороза була така сама. Це колись закінчиться?

- Серед переліку цих голосів немає тих, хто прийшов у парламент по квоті Народного Руху України. Як відомо, НРУ мав свою квоту в об'єднаний список «НУ-НС». Звичайно, ті партії, в складі яких виявилися зрадники, мають робити висновки, так само, як і виборці. Але від самого початку результат в 236 голосів у мене викликає великі сумніви. Тому що, коли Голова Верховної Ради оголосив реєстрацію, то виявилося 211 зареєстрованих карток. Це порушення рішення Конституційного Суду про те, що засідання Верховної Ради правомочне лише за участю більшості від конституційного складу — 226 депутатів. Не було 226. Тобто Литвин не мав права приводити до присяги додаткових 11 депутатів, маючи менше 226 голосів. Відніміть ці 11 депутатів з результату в 236 голосів. Ви отримаєте 225 — тобто не було легітимної більшості для ухвалення легітимного рішення. До цього додайте ще декілька регіоналів, які в цей час були присутні на сесії в Страсбурзі. Це можна довести, але оскільки у нас топчеться Конституція, мораль, то ніхто не буде слухати цих доводів. У мене є відчуття, що цей результат — 236 — був запрограмований тим, хто має доступ до системи «Рада». І цей результат був виведений не з огляду на фізичне голосування, тому що більшість депутатів була біля трибуни та урядової ложі. Фізично вони не могли проголосувати. Тому цей результат був результатом злочинних дій тих, хто має доступ до системи «Рада».

- Тобто голосування за угоду Януковича — Медведєва — 100-відсоткова фальсифікація, ви так вважаєте?

- Так.