Проливними дощами та грозами під гуркіт грому та спалахи блискавок вступив у свої права липень і, можливо, він ще порадує теплом та сонцем, не так, як його попередник. Мешканці України, настрахані можливими весняними паводками, їх міць та силу відчули в червні. Розмиті дороги, поруйновані мости, тисячі гектарів залитих та підтоплених угідь, сотні поруйнованих будинків у Чернівецькій, Львівській та Івано-Франківській областях — така невтішна українська статистика наступу грозових циклонів на терени нашої держави. Невеликі річечки нині під час злив перетворюються на бурхливі та страшні потоки води, що руйнують усе на своєму шляху. Навіть Миколаїв потрапив у полон водної стихії.

Центр міста, традиційно найнижча його точка, став непрохідним для транспорту, але зручним для плавання на гумових плотах, особливо нещасливі потрапили у пастку з рівнем води до 1,5 м. І зупинка транспорту — не найстрашніше, бо деякі легкові автомобілі, що в цей час тут опинилися, просто пішли під воду, і лише по маківках їх водії могли знайти своє авто. Зливи продовжують господарювати на українських просторах та землях наших сусідів, знищуючи непогані врожаї зернових, і не тільки, а в Південно-Африканській Республіці до свого завершення наближається чемпіонат світу з футболу. Незважаючи на заяви деяких скептиків про занепад європейського футболу, три із чотирьох полуфіналістів — Німеччина, Іспанія, Нідерланди, представники старого континенту, та Уругвай і не важко передбачити, що і переможець буде із Європи. До завершення наближається сесія українського парламенту, що дала путівку в життя новій коаліції та новому уряду. Навіть перед відпочинком депутати коаліції приросли черговими тушками і намагаються по максимуму виконати програму регіоналів, приймаючи закони, що часто йдуть на шкоду їх якості та доцільності у таких редакціях. Парламент останнім часом перетворився на машину, де штампують закони. Навіть незгідні коаліціянти, як заворожені, тиснуть на кнопки. Ніхто ні до кого не хоче дослухатися, пропозиції опозиції ігноруються часто на шкоду прийнятим законам. Опозиція мовчки споглядає цю неприглядну картину, навіть не намагаючись перешкоджати. Ухвалення Закону про засади внутрішньої та зовнішньої політики радикально змінило курс країни, яким вона рухалася із часу здобуття незалежності, і швидше нагадує підтанцьовку північному сусідові. Прийнятий опівночі без телевізійної трансляції закон декількома десятками слухняних депутатів оголошує так звану «позаблоковість» із російською базою в Криму і перекреслює всі стратегічні європейські досягнення нашої країни та робить сумними наші перспективи. Не менш дискусійним виглядає прийнятий у першому читанні Закон про вибори місцевих рад, що грубо порушує як Конституцію України, так і права громадян бути обраними. І має єдину мету — забезпечити всю повноту влади Партії регіонів у місцевому самоврядуванні. Цим законом регіонали розпочали наступ на проведення демократичних виборів та змін у державі. Прийнятий закон обмежує цілу низку прав громадян та політичних партій: заборона висунення кандидатів у депутати від блоків політичних партій, заборона брати участь у виборах осередкам політичних партій, яким менше 365 днів. Регіонали примусили голосувати за вказаний закон своїх союзників по коаліції, хоч він може перекреслити їх сподівання потрапити у місцеві органи влади, бо їх мета одна — правляча партія і консолідація влади в одних руках. На жаль, сумний досвід узурпації влади наших політиків нічому не вчить, нинішні попутники регіоналів можуть опинитись там, де і віце-прем'єр Семиноженко. У владі триває підкилимна боротьба і коли їх попередники все виносили на громадськість, то про дії, що відбуваються у владі нині, часто знає лише найближче оточення. Депутатів коаліції під час звільнень використовують у темну і неприємно слухати їх недолугі пояснення. При таких діях зовсім скоро вони втратять можливості впливати на процеси в країні із дуже негативними наслідками. Зрозуміла логіка партії олігархів, що вводить заставу на виборах, — це одне і зовсім інше, коли це підтримують представники лівих, що мали б відстоювати право простих громадян щодо участі в управлінні місцевими громадами. Закон регіоналів забезпечить прихід до влади в місцеві органи багатих людей, які можуть заплатити за висунення заставу на сільського голову 700 грн., а до обласної ради 7000 грн., і де тут місце вчителю, медику чи робітнику і чому балотуватися мають право лише багаті? Філософія регіоналів — це дискримінація за майновою ознакою, що заборонена Конституцією, цим влада повертає нас до середньовіччя, намагаючись корчити із себе європейців. Регіоналів мало цікавлять проблеми громадян, а більше перерозподіл суспільної власності. Бо нескладно побачити їх досягнення не лише на Миколаївщині, а й в інших регіонах, де ось уже котрий рік вони правлять. Досить поглянути на тарифи, ціни та соціальну політику стосовно громадян, щоб усе зрозуміти. Турботу про громадян з боку влади регіоналів можна побачити в тому, як вони обходжують гідру капіталізму МВФ. Вони весь час його критикували за попереднього уряду і говорили, що не візьмуть ні копійки кредитів. Нині випрошений у МВФ кредит близько 15 млрд. зелених, і в росіян уже взяли під скажені відсотки 4 млрд. доларів. Але якщо їх попередники хоч якось намагалися прищучити газового олігарха Фірташа і так вирішити проблеми громадян, то нова влада зіграла з ними в піддавки, і тепер будемо змушені віддати конфіскований газ із процентами. Чомусь ніхто не згадує про заплачені попереднім урядом Газпрому 1,7 млрд. доларів за переуступлений газ. Чи, можливо, це бонус із народної кишені новій владі за вдалий хід? Адже ні для кого не таємниця, що нині у владі вся газова команда, тому розділити кошти, що мали б іти на розвиток України, за допомогою Стокгольмського суду під гамір навколо виборчого закону їм нічого не вартує. Не бідаки ж зібралися і совіть їх не буде мучити за народні збитки.