Кожного разу, направляючи свою статтю до редакції газети «Український Південь», я розраховую на те, що все мною написане, буде добре зрозуміло кожному читачеві. Відверто скажу, що усі статті пишу особисто сам і висловлюю власну точку зору на ту чи іншу подію в житті Березанського району, або держави загалом. Не виключаю того, що моя точка зору, можливо, не в повному обсязі висвітлює ту чи іншу проблему, але я глибоко переконанний, що вона закликає читача — мешканця нашого району задуматися над тим, як ми живемо, хто винен у тому, що за останні роки не відбулося покращення життя більшості мешканців району, що потрібно робити, аби покращити стан справ на Березанщині?

Постійно закликаю усіх читачів покінчити з байдужістю і дати гідну оцінку тим горе-чиновникам, які розікрали багатство рідного краю. А найголовніше — зробити усе можливе для того, щоб привести до влади НОВИХ ОСОБИСТОСТЕЙ, які у нас, безумовно, є. Незабаром ми будемо мати таку можливість. Загальновідомо, що вибори до органів місцевого самоврядуванння відбудуться 31 жовтня 2010 року. Знову ми будемо обирати тих людей, кому довіримо власне майбутнє і майбутнє наших дітей на наступні п'ять років. Надивившись, як усі ці роки «господарювали» перші особи району і їм подібні, я прийняв рішення вперше взяти в цих виборах участь, щоб довести людям, яку підтримку мають ті бездарі, які тільки дбали усі ці роки про особисте збагачення, а життя простих людей їх не турбувало. Знаю, що злочинці при владі будуть робити усе, аби не допустити мене і мою команду до влади. Усі ці роки вони нав'язували думку мешканцям Березанщини, що лише вони і їх оточення знали дорогу до карщого життя, хоча насправді усі ми добре побачили, куди вони нас завели. Користуючись своїм службовим становищем, а також тими грошима, вони і зараз зроблять усе можливе, аби ми не перемогли на цих виборах. За ці роки, що я відверто говорю про ці злочини, мене чотири рази звільняли з роботи, мою дружину, яка добросовісно працює в районній лікарні 32 роки пригнічували морально, бо як можна пояснити те, що на День медичного працівника вона як депутат Березанської селищної ради не отримала гідного привітання. Але нас втішає те, що прості люди поважають і підтримують нашу родину. Незважаючи на всі плітки, які злодії при владі і їх поплічники розпускають, ми з Тетяною щасливо живемо разом понад 25 років, виховали порядну і розумну донечку, зараз разом з нашем зятем і його родиною дбаємо про наших маленьких онуків. Ми маємо чудові стосунки із сусідами і колегами по роботі. Дуже приємно мені, що скільки би влада не відсторонювала мене від роботи, я постійно вигравав у судах справи, цим самим підтверджуючи правильність свого вибору і своєї життєвої позиції. Я здатний захистити себе і своїх близьких, тому тим, хто і надалі буде робити кроки з нашої дискредитації, ми завжди у змозі дати гідну відсіч. Але я знаю, на що здатні ці горе-чиновники, коли вони постійно «перефарбовуються» і пристають до команди лідера, якого вони особисто не сприймають. Зрозуміло, що для них головне не моральні чи людські цінності, а собисте збагачення. Тому не дивно, що наші колишні комуністичні і комсомольські лідери, які всі ці роки були при владі, вже тридцять років постійно згадують про помилки, які допускав у молодості Малиновський, жодного слова не кажучи про судимості і кримінальне минуле Януковича. Бо цей президент дозволяє їм і надалі розкрадати майно і багатство мешканців Березанського району. Малиновський, у свою чергу, зробив аналіз і висновки із власних помилок минулого, а в майбутньому зробить усе можливе, аби допомогти іншим жити чесно і гідно. Усі вони добре розуміють, що у випадку перемоги нашої команди і команд наших союзників, то у відомих березанських сімейних кланів нема шансів далі перебувати при владі. Крім того, потрібно буде ще відповідати і за розпродане майно і землі. До нової команди ми залучимо думаючу молодь, яка сьогодні змушена стояти на обліку у центрі зайнятості, і тих трударів, які зараз змушені попихатися в інших містах і навіть країнах у пошуках роботи. Досить здібним і розумним людям чекати, коли до влади допускають лише наближених і підлабузників! Уже зараз ми працюємо над програмою, яка допоможе особисто мені і членам нашої команди отримати від людей підтримку на цих виборах. Я прийняв важливе і відповідальне рішення, що під час виборів ми не будемо дарувати виборцям жодних подарунків і робити таких кроків, які б були розцінені людьми як підкуп. Вважаю, що вибори — це вибір кращих представників, а не багатших. Я відкидаю позицію одноразового підкупу перед виборами, ми за постійний контакт з виборцями протягом п'яти років. Не грошима, а бажанням можливо змінити ситуацію на краще і занням, як це зробити. А ті, хто роками обкрадали вас, нехай і надалі дарують вам пральні машинки «Малютка», пилососи, праски, ручки та інші різні дрібнички, аби тільки отримати ваші голоси. Це їх право і це їх рівень. Щоб отримати вашу підтримку, я не буду співати вам пісень, бо не вмію цього робити, ми ж не «народного артиста України» вибираємо. Хоча, якщо наші прихильники допоможуть мені організувати концерт у невеличкому селі, щоб подарувати людям радість, то я буду їм вдячний. Хоча виборча програма — це відверта розмова із земляками про наболіле, а пісні і танці, якщо буде до них, це вторинне. Провладні кандидати на різні посади під час місцевих виборів завжди використовували і будуть використовувати адмінресурс — службовий транспорт, підлеглих, засоби зв'язку і оргтехніку в робочий час. Мені кинулось в очі і насторожило святкування 144-річчя Березанки. Громаді не відомо, як визначали кращих по номінаціях, але те, що по 500 гривень отримало найближче оточення чинного мера — В.Т. Монастирський, П.І. Волошин, А.О. Чудний, А.М. Шевченко, І.А. Чапчай, у багатьох жителів Березенщини це викликало відвертий осуд. Не думаю, що в розвитку Березанки такі жителі, як В.В. Луста, В.М. Логінов, В.А. Ліскович, В.О. Туманов, І.П. Сидорчук, С.І. Возняк зробили менше, ніж вищезгадані особи, хоча особисто до всіх них ставлюся з повагою. При цьому я залишаю за собою право висловити думку, що усі роботи, які фінансуються за бюджетні кошти, мусять виконуватись комунальним підприємством при Березанській селищній раді, а не підприємцями В.Т. Монастирським, П.І. Волошиним, А.О. Чудним. Як мешканець Березанки я не можу погодитись з тим, що «Кращим подвір'ям багатоповерхового будинку» є будинок № 3 по вулиці Медичній, в якому, до речі, мешкає нинішній голова райради. Прошу тих осіб, які прийняли таке рішення, звернути увагу на подвір'я будинку по вулиці Степовій 18б, де такі господині, як Т. Руденко, О. Силіна, Н. Чабан, Н. Крикунова, М. Семенова та інші своїм ставленням до підтримування території навколо будинку в гарному стані заслуговують на теплі слова подяки. На мою думку, в номінації «Краща установа» мав би перемогти районний центр зайнятості населення. Але це все мої думки, а у наших можновладців є своя позиція, або, як кажуть у народі, своя сорочка ближче да тіла. Хочу привернути увагу усіх моїх прихильників, що я прийняв рішення щотижня направляти до редакції газети «Український Південь» чергову статтю про наболілі проблеми Березанського району, про той безлад, який у нас давно коїться. Враховуючи це, знову звертаюся до небайдужих мешканців району не залишатись осторонь від тих актуальних проблем, які нас оточують, що тільки спільними зусиллями ми зможемо їх подолати. Переконаний, чим більше небайдужих і активних громадян ми об'єднаємо навколо спільної мети, створимо сильну і потужну команду, тим нам легше буде провести ті реформи, на які очікує районна громада, суттєво при цьому покращити стан справ на Березанщині.