Природні аномалії в різних куточках світу стали звичним явищем. Вони витіснили з перших шпальт газет та топ-новин інші важливі події в світі. У час, коли Україну і значну частину Росії продовжує розпікати неймовірна спека, стара Європа потрапила у вир чергового потопу. Бурхливі потоки води знищують все на своєму шляху, перетворюючи квітучі береги рік та безмежні території навколо них у руїни та груду понівечених будівель, нагадуючи, що людина безсила перед стихією. Центральна частина Росії перетворилась на постійне пекло, населені пункти згорають разом із лісовими масивами, Москва окутана димом і смогом пожеж та горящих торф'яників, а влада безсила перед стихією.

І тут уже не діє правило, що все само собою «утрясеться». Московський патріарх Кирило мав би їхати в російську глибинку — просити у Бога дощу та послаблення природних катаклізмів. Натомість він два тижні колесив українськими теренами, розказуючи, як облаштувати «руський мір», замість того, щоб звернутись до можновладців про покаяння та почати дбати про народ. Правда, після його «месіанських проповідей» в Україну теж прийшла неймовірна спека, а де-не-де по слідах візиту також запалали торф'яники та ліси. У таких аномальних погодних умовах під загрозою опинився врожай не тільки зернових, що довгий час потерпали від злив, але й інших культур. Хоч урядовці і продовжують стверджувати словами Азарова, який згадав слова тирана 1/6 Земної кулі Сталіна, що «жить стало лучше, жить стало веселей». Цей постулат з кожним днем у країні набирає все більше саркастичних форм. Урядовці заспокоюють, що ціни на хліб та інші товари не будуть зростати, хоча бачимо, що першими під час внесення змін до державного бюджету під скорочення потрапили кошти, виділені на село. Нині складно сподіватись на здешевлення як зернових, так і інших культур для споживачів. Природні аномалії підняли ціну пшениці на Чиказькій біржі до 280 доларів і тому зараз мало бажаючих продавати зерно за безцінь, хоча багато зернотрейдерів умудряються скупляти його по 1200 грн. за 1 тонну, і навіть дешевше, але це було раніше. Коли відсутня будь-яка державна політика по комплексному розвитку і підтримці аграрного сектора, годі й сподіватись на відродження країни як житниці Європи. Непродумана державна політика нинішнього уряду та його попередників стосовно села привела до його вимирання, і колись квітучі та ухожені місця, де провели своє дитинство багато відомих і знаних особистостей України, перетворюються на руїни. Та поки що дій, що мали б змінити ситуацію на краще, не видно. Поруйнована така стратегічна галузь, як тваринництво, тому змушені їсти польське сало та бразильську яловичину в час, коли у країні пропадає безмежний рослинний ресурс та кормова база, що допомагала протягом багатьох десятиліть утримувати мільйонне поголів'я худоби. Нині бачимо, як сільське господарство пущено на самоплив, і лиш одинокі ентузіасти продовжують боротися за виживання українського села. В котре можемо констатувати відсутність державного бачення розвитку країни у панівної касти. Підвищення ціни на газ для населення з 1 серпня цього року, а потім поетапно до його світової ціни, в першу чергу вдарить по газифікованих українських селах, де в більшості газ використовують для опалення, хоч і в містах ситуація не краща. Боляче вдарить й так по невисоких статках селян та інших громадян. Вклавши мільярдні кошти у газифікацію населених пунктів на селі, нині отримаємо результат зворотної дії, коли стає невигідно опалювати газом, бо його ціна є золотою. І селянин, отримавши блакитне паливо, знову змушений буде повернутися до старих дідівських методів обігріву дровами. І дійсно бачимо, що команда Януковича-Азарова кожний наш день життя робить веселішим. Особливо «звеселяться» жінки, які отримають підвищення пенсійного віку до 60 років, починаючи вже з 2011 року, та й іншим буде не до сміху, коли побачать перші платіжки за газ. Враховуючи наш рівень життя і обіцянки Януковича, що він ніколи не допустить підвищення пенсійного віку та зростання ціни на газ після того, як було здано в оренду Севастополь до 2042 року, бачимо весь цинізм та абсурдність ситуації, що складається. Народ у чергове обдурили. Регіонали критикували МВФ, як гідру капіталізму, що смокче з українців кров на чому світ стоїть, а нині з простягнутою рукою і «під козирок» змушені виконувати його вказівки. Але забувають про український газ по 160 грн. за 1000 м3, на якому наживаються всі, окрім простих громадян. У країнах Євросоюзу люди теж платять світову ціну за газ, але і зарплата в них відповідна до 1000 євро, а не 1000 грн. на місяць, як в Україні. Поки уряд заплутався у путах МВФ, набравши кредитів на 12,66 млрд. доларів. І це другий, після Румунії, борг, не враховуючи нашого боргу Світовому банку у 3,22 млрд. доларів. Хто і як буде віддавати ці борги, коли почнеться пік виплат у 2013 році, поки що ніхто не думає, а, можливо, і думає, бо недаремно зростають ціна на газ і пенсійний вік. А поки влада Януковича продовжує нас переконувати, що з кожним днем жити стає краще і веселіше. Можливо, тим, хто дорвався до державної кормушки, і стало краще, але не більшості українців. Невже влада думає, що ті, хто підтримав Януковича на президентських виборах, нині особливо втішені таким розвитком подій. Можливо, вони і будуть голосувати за регіоналів, але лише на зло рухівцям, або ще декому. Політична активність, незважаючи на спеку, потроху зростає. Рухівці в різних областях України продовжують проводити акції протесту проти зростання ціни на газ та збирати підписи з вимогою відмінити незаконне підвищення. Зміни відбудуться лише тоді, коли українці зрозуміють, що, згоджуючись з нинішніми діями влади, бо попередники були такі самі, вони лише погіршують своє майбутнє та майбутнє своїх нащадків.